Рішення № 18767904, 26.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.11 Справа № 5015/3903/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Білого Н.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Львова в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів до Малнівськоволянської сільської ради, с. Малнівська Воля про стягнення 121961 грн. 23 коп.

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора м. Львова в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Малнівськоволянської сільської ради, с. Малнівська Воля про стягнення 136226 грн. 82 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 14.07.2011 р. призначив розгляд справи на 01.08.2011 р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 17.08.2011 р., 14.09.2011 р., 26.09.2011 р. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 27.09.2011 р.

В судових засіданнях прокурор, представник позивача позовні вимоги підтримали, просили задоволити. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду. Позивач свої зобов’язання по цьому договорі виконав в повному об’ємі, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості робіт не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становить 106564 грн. 80 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості робіт відповідачу нараховано пеню в сумі 21098 грн. 88 коп., втрати від інфляції в сумі 6820 грн. 15 коп. та 3% річних в сумі 1742 грн. 99 коп.

В судовому засіданні 17.08.2011р представником позивача подано клопотання про уточнення позовних вимог, в якому позивач просив стягнути з відповідача 106564 грн. 80 коп. основного боргу, 7602 грн. 60 коп. пені, 6820 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 1742 грн. 99 коп. 3% річних.

26.09.2011р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про уточнення позовних вимог, в якому позивач просив стягнути з відповідача 106564 грн. 80 коп. основного боргу, 6833 грн. 29 коп. пені, 6820 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 1742 грн. 99 коп. 3% річних.

В судових засіданнях представник відповідача позов визнав повністю.

Представнику роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 26.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд встановив наступне.

25 жовтня 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №18.

За цим договором замовник (відповідач) доручає, а підрядник (відповідач) зобов’язується на власний ризик виконати роботи по прокладанню вуличного газопроводу с. Мартини Мостиського району.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач виконав роботи на загальну суму 106564 грн. 80 коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2010 р. форми КБ-3, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 р. форми КБ-2в. Роботи були виконані в повному обсязі, зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищевказаних документах та скріпленням їх печаткою.

Пунктом 3.3. договору підряду №18 від 25.10.2010 р. встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти днів з моменту здачі-приймання робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості виконаних робіт не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 106564 грн. 80 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 8.1. договору підряду №18 від 25.10.2010 р., за несвоєчасну оплату вартості робіт за даним договором замовник сплачує на користь підрядника, крім вартості робіт, пеню в розмірі повної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, та 3% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а також відшкодовує понесені підрядником збитки, що спричинені інфляційними процесами в результаті несвоєчасної оплати робіт та збитки спричинені неякісною поставкою матеріалів.

Позивачем за період з 06.12.2010 р. по 05.05.2011 р. нараховано 6833 грн. 29 коп. пені. Як вбачається з розрахунку, сума пені нарахована виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки позивачем не враховано положення п. 8.1. договору підряду №18 від 25.10.2010 р. щодо розміру облікової ставки НБУ, судом перераховано суму пені та встановлено, що з врахуванням вищевказаних вимог розмір пені повинен становити 3416 грн. 64 коп.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 1742 грн. 99 коп., інфляційні втрати в сумі 6820 грн. 15 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 106564 грн. 80 коп. основного боргу, 3416 грн. 64 коп. пені, 6820 грн. 15 коп. втрат від інфляції, 1742 грн. 99 коп. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Малнівськоволянської сільської ради, с. Малнівська Воля, Мостиський район, Львівська область (ідентифікаційний код 22365446) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів, вул. Золота, 42 (ідентифікаційний код 03349039) 106564 грн. 80 коп. основного боргу, 3416 грн. 64 коп. пені, 6820 грн. 15 коп. втрат від інфляції, 1742 грн. 99 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Малнівськоволянської сільської ради, с. Малнівська Воля, Мостиський район, Львівська область (ідентифікаційний код 22365446) в користь державного бюджету 1185 грн. 33 коп. державного мита, 229 грн. 36 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити

5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.