Рішення № 18767903, 28.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.11 Справа № 5015/4774/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ронського Р.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Сілець до Відкритого акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”, с. Сілець про стягнення 470694 грн. 14 коп.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, с. Сілець звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”, с. Сілець про стягнення 470694 грн. 14 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 18.08.2011 р. призначив розгляд справи на 14.09.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 28.09.2011 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено про надання автотранспортних послуг, а також договір оренди транспортного засобу. На виконання умов, вказаних договорів, позивач виконав свої зобовязання в повному обсязі, однак відповідач свої зобовязання щодо оплати виконав частково. У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати, просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 441048 грн. 90 коп., а також 7021 грн. 13 коп. 3% річних, 22624 грн. 11 коп. інфляційних втрат.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав повністю, просив розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами.

Представнику сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25 березня 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №6/03 про надання автотранспортних послуг.

17 липня 2010 р. позивачем та відповідачем було укладено договір №17-2010 про надання автотранспортних послуг.

За цим договорами позивач (перевізник) зобовязувався перевозити працівників замовника (відповідача), а замовник зобовязувався сплачувати перевізнику за таке перевезення кошти.

За період з березня 2010 р. по березень 2011 р. позивач відповідно до договору №6/03 від 25.03.2010 р. та №17-2010 від 17.07.2010 р. надав відповідачу автотранспортні послуги на загальну суму 623869 грн. 00 коп., що підтверджується рахунками-фактурами.

Замовник проводить оплату послуг наданих перевізником згідно фактичного пробігу автотранспорту та виставленого рахунку.

Згідно п. 3.3. даних договорів, розрахунки за надання послуг здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника протягом 20 днів з моменту предявлення рахунку.

11 листопада 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди автомобіля.

За цим договором орендодавець (позивач) передає орендарю в платне, тимчасове користування на умовах оренди автомобіль марки ГАЗ, модель 3221314, реєстраційний номер НОМЕР_1.

За користування автомобілем орендар вносить щомісячну плату в розмірі 6000 грн. Оплата здійснюється щомісячно не пізніше десятого числа кожного місяця (п. 2.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо оплати вартості автотранспортних послуг та орендної плати виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за автотранспортні послуги становить 411048 грн. 90 коп., заборгованість по орендній платі з листопада 2010 р. по березень 2011 р.- 30000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в розмірі 22624 грн. 11 коп. та 3% річних в розмірі 7021 грн. 13 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 441048 грн. 90 коп. основного боргу, 22624 грн. 11 коп. втрат від інфляції, 7021 грн. 13 коп. 3% річних

Представником відповідача подано також клопотання про розстрочення виконання рішення суду на дванадцять місяців у звязку з складним фінансовим становищем.

Враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, повязаний з відсутністю обігових коштів, суд приходить до висновку про доцільність розстрочення виконання рішення суду на три місяці шляхом сплати суми боргу щомісячно рівними частинами.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 909 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”, с. Сілець, Сокальський район, Львівська область (ідентифікаційний код 35879807) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Сілець, Сокальський район, Львівська область (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 441048 грн. 90 коп. основного боргу, 22624 грн. 11 коп. втрат від інфляції, 7021 грн. 13 коп. 3% річних, 4706 грн. 94 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розстроченням виконання рішення суду на три місяці шляхом сплати суми боргу щомісячно рівними частинами.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.