Рішення № 18766270, 11.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/32111.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 25327,83 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_2. (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 11.10.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 25327,83 грн. (11617,47 грн. основного боргу, 1175,47 грн. пені, 12307,38 грн. збитків від інфляції, 227,51 грн. 3% річних) заборгованості за договором поставки № 1922С від 30.06.2010р., 253,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань щодо оплати продукції відповідно до договору поставки № 1922С від 30.06.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011р. порушено провадження у справі № 57/321 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.09.2011р.

27.09.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" надійшли письмові пояснення по справі та обґрунтовані розрахунки сум, що стягуються.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 57/321 відкладено на 11.10.2011р.

11.10.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 05.10.2011р. наявна у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2010 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" та Відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений Договір поставки № 1922С (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобовязується передати у власність Відповідачу (Покупцю) належну партію продукції, а Відповідач (Покупець) прийняти продукцію і своєчасно оплатити її на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору в період з 24 по 27 листопада 2010 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" передав Відповідачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 продукцію на загальну суму 12555,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № Ки-39420 від 24.11.2010р. на суму 1560,56 грн.;

- накладна № Ки-39425 від 24.11.2010р. на суму 2459,84 грн.;

- накладна № Ки-39428 від 24.11.2010р. на суму 1643,86 грн.;

- накладна № Ки-39430 від 24.11.2010р. на суму 2614,26 грн.;

- накладна № Ки-39531 від 25.11.2010р. на суму 524,30 грн.;

- накладна № Ки-39541 від 25.11.2010р. на суму 461,30 грн.;

- накладна № Ки-39543 від 25.11.2010р. на суму 567,54 грн.;

- накладна № Ки-39545 від 25.11.2010р. на суму 599,90 грн.;

- накладна № Ки-39747 від 27.11.2010р. на суму 1061,99 грн.;

- накладна № Ки-39750 від 27.11.2010р. на суму 1061,99 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору Відповідач (Покупець) зобовязувався повністю оплачувати отриману продукцію не пізніше 14 календарних днів з дати її поставки.

В порушення умов Договору Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 виконав зобовязання по оплаті вартості отриманої продукції частково в сумі 938,07 грн.

У звязку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 11617,47 грн. - заборгованості за договором поставки № 1922С від 30.06.2010р.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості продукції (п. 2.3. Договору), проте Відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору, за отриману продукцію розрахувався не в повному обсязі.

Таким чином, вимога про стягнення з Відповідача 11617,47 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати продукції на підставі п. 7.3. Договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 7.3. Договору у випадку порушення термінів, передбачених п. 2.3. Договору, до 10-ти календарних днів, Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з розрахунку, наданого Позивачем, розмір пені становить 1175,43 грн. (за період з 08.12.2010р. по 25.09.2011р.).

Проте, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Отже, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду (за шість місяців) в сумі 736,98 грн.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 12307,38 грн., 3% річних - 227,51 грн.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума 3% річних в розмірі 227,51 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Проте, при перевірці правильності обчислення Позивачем сум інфляційних нарахувань, судом встановлено, що Позивачем допущено помилки. Згідно з розрахунком суду, здійсненого відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, з урахуванням положень листа ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р., з Відповідача на користь Позивача за визначений ним період стягненню підлягають інфляційні нарахування в сумі 627,34 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 115-А; поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Курортна, буд. 11; ідентифікаційний код 34965659; р/р 260060420500 в АТ "Брокбізнесбанк" в м. Києві, МФО 300249) 11617 (одинадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 47 коп. основного боргу, 736 (сімсот тридцять шість) грн. 98 коп. пені, 627 (шістсот двадцять сім) грн. 34 грн. збитків від інфляції, 227 (двісті двадцять сім) грн. 51 коп. 3% річних, 132 (сто тридцять дві) грн. 09 коп. державного мита та 123 (сто двадцять три) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 17.10.2011р.