Рішення № 18766039, 18.10.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1711/2011-2/78

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О. М. , при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76000 в особі філії "Коломийський міський район електричних мереж", вул. Русина, 4, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Колопапір", вул.Фабрична,10, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

про стягнення заборгованості у сумі 3 763,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-юрист по обслуговуванню філій, (довіреність №305 від 19.04.2011)

від відповідача: представники не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№2854 від 29.08.11 про стягнення з відповідача 3 763,62 грн. забогованості, в тому числі 1563,84 грн. пені за період прострочки з 01.02.11 по 31.07.11, 1185,29 грн. інфляційних та 1014,49 грн. - 10 % річних за період з 31.01.11 по 31.07.11.

Позивач позов підтримав в повному обсязі. В обгрунтування позовних вимог посилається на Договір про постачання електричної енергії №10 від 27.07.06 з додатками, рішення господарського суду від 26.04.11 по справі №5010/416/2011-28/16.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 31.08.11 та 13.09.11 та 04.10.11, повідомлення про вручення яких містяться в матеріалах справи (а.с.2,27,32).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

27.07.06 між сторонами даного спору укладено договір №10 про постачання електричної енергії, згідно якого, відповідно до п.1 якого постачальник продає електричну енергію Споживачу для потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 1650 кВА, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п.2.2.2 Договору Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати Споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії...), а споживач зобов'язувався дотримуватися режиму споживання електричної енергії (п.2.3.2 Договору).

Відповідно до п.2.3.3. даного договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електроенергії згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків" та додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електроенергії".

Відповідно до п.3 Додатку №2 Договору проводити розрахунки по всіх платежах, передбачених даним Договором протягом 5 операційних днів з дня оримання рахунку, чого відповідач робив, чим порушував умови вказаного договору.

Рішенням господарського суду від 26.04.11 по справі №5010/416/2011-28/16 стягнуто з відповідача 20345,76 грн. за спожиту електричну енергію, 11244,50 грн. за перетікання реактивної електроенергії, 78,78 грн. - 3% річних, 406,80 грн. пені, 188,85 грн. інфляційних втрат.

На виконання вищевказаного рішення, яке набрало законної сили, були видано наказ.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно довідки МВ ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції від 06.10.11 №23401/03-27/3 вищезазначене рішення господарського суду не виконано.

Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.4.2.1 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань споживач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки по день фактичної оплати 10% річних, інфляційні збитки.

Згідно проведених позивачем розрахунків розмір пені за період прострочки з 01.02.11 по 31.07.11 становить 1563,84, інфляційних - 1185,29 грн. та 10 % річних - 1014,49 грн. за період з 31.01.11 по 31.07.11.

Відповідачу були вручені рахунки на оплату вказаних сум, однак станом на день вирішення спору вони залишились неоплаченими (копії рахунків містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на те, що діюче законодавство не повязує припинення зобовязання з наявністю судового рішення, відкриття виконавчого провадження, а також враховуючи, що відповідач належним чином не виконав своє зобов"язання щодо оплати заборгованості за спожиту електроенергію, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 1563,84 грн. пені, 1185,29 грн. інфляційних та 1014,49 грн. - 10 % річних обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст.610, 612, 614, 546, 549, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 35, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Коломийський район електричних мереж до Закритого акціонерного товариства "Колопапір" про стягнення 3 763,62 грн. заборгованості- задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Колопапір", вул. Фабрична, 10, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200 (код 30953545) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул.Індустріальна,34, м.Івано-Франківськ, 76000 (код 00131564) в особі філії Коломийський район електричних мереж, вул.Русина,4, м. Коломия, 78200 (код 25683342) 1563 (одну тисячу п"ятсот шістдесят три) грн. 84 коп. пені, 1185 (одну тисячу сто вісімдесят п"ять) грн. 29 коп. інфляційних, 1014 (одну тисячу чотирнадцять) грн. 49 коп. - 10% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 21.10.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 21.10.11