Рішення № 18765509, 04.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.11 Справа № 9/5009/4514/11

Суддя Боєва О.С.

м. Запоріжжя За позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1; 69027, АДРЕСА_2)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 (69027, АДРЕСА_2)

про стягнення суми 10780,12 грн.

Суддя Боєва О.С.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_3 (дов. № 10/27 від 04.01.11)

Від відповідача: ОСОБА_4 (угода № 1508/1 від 15.08.10) адвокат

Від 3-ої особи: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 10780,12 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501837 від 01.09.2006р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.08.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/5009/4514/11, судове засідання призначено на 30.08.2011р. Ухвалою суду від 30.08.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 19.09.2011р. Ухвалою суду від 19.09.2011р. на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 04.10.2011р.

У судовому засіданні 04.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 30.08.2011р. позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, вказаним уточненням позивач фактично заявляє про зменшення розміру позовних вимог, зазначивши, що відповідачем 20.07.2011р., тобто до подання позовної заяви, сплачено суму 500 грн. за послуги теплової енергії, крім того, позивач уточнив періоди нарахування заборгованості. Просить стягнути з відповідача суму 10280,12 грн. заборгованості за період з лютого 2009р. по квітень 2011р.

Заява в порядку ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 10280,12 грн. боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді за період з лютого 2009р. по квітень 2011р. включно. Позивач просить задовольнити позовні вимоги на підставі ст.ст.11, 15, 16, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України, умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501837 від 01.09.2006р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, але у судовому засіданні 04.10.2011р. в усній формі визнав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечив проти задоволення позову.

Представник 3-ої особи у судове засідання 04.10.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуванні судом документи не представив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (споживач, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501837, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невідємними частинами (п. 1.1.).

Відповідно до п. 10.1. договір набуває чинності з 01.09.2006р. і діє до 01.09.2007р.

Пунктом 10.4. договору сторони узгодили, що договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1., якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2. В пункті ж 10.2. договору зазначено, що договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

П. 6.1. договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п.6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно ж з п. 6.3. договору оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється відповідачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6.6. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації (за її адресою) документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ), акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі пяти днів з дати отримання. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобовязаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1. договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п.п. 6.6.1., 6.6.2.).

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з лютого 2009р. по квітень 2011р. постачав теплову енергію, надавав відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 12825,27 грн.

Матеріали справи містять рахунки, акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період (частина актів містить підпис відповідача, інша частина відмітку про відмову від підпису).

Однак, вказана в актах сума в установлений договором строк відповідачем в повному обсязі не сплачена. З матеріалів справи слідує, що відповідачем здійснена лише часткова оплата в сумі 2545,15 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501837 від 01.09.2006р. складає 10280,12 грн.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїнизобовязаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Таким чином, вимоги про стягнення суми 10280,12 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69027, АДРЕСА_2; 69104, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26030301001951 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 10280 (десять тисяч двісті вісімдесят) грн. 12 коп. основного боргу, суму 102 (сто дві) грн. 80 коп. витрат на державне мито, суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 19.10.2011р.