Рішення № 18764908, 06.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.11 р. Справа № 16/151

Господарський суд Донецької області у складі судді: Довгалюк В.О.

розглянувши матеріали справи за позовом: Прокурора м. Краматорська, м. Краматорськ в інтересах держави в особі Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 12041,15грн.

За участю представників сторін:

Прокурор Кравцов В.І. за посвідченням;

від позивача - ОСОБА_3 представник за довіреністю;

від відповідача - не зявився.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Прокурор м. Краматорська в інтересах держави в особі Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення 12041,15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди нежитлового приміщення № 46-1 від 01.06.2009р., акт приймання - передачі від 01.06.2009р., додаткову угоду № 1 від 01.01.2010р., додаткову угоду № 2 від 01.06.2010р., розрахунок нарахування орендної плати.

Також, в обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на договір оренди нежитлового приміщення № 11-6 від 19.03.2009р., акт приймання - передачі від 19.03.2009р., додаткову угоду № 1 від 15.05.2009р., додаткову угоду № 2 від 01.01.2010р., додаткову угоду № 3 від 01.06.2009р., додаткову угоду № 4 від 16.03.2011р., розрахунок нарахування орендної плати.

Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем норм ст. ст. 10, 18, 19, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 20, 36-1 Закон України "Про прокуратуру", ст. ст. 11, 509, 525, 526, 625, 629 Цивільного Кодексу України.

Ухвалою від 10.06.2011р. господарським судом Донецької області прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 16/151, розгляд справи призначено на 22.06.2011 року.

Розпорядження виконуючого обовязки голови господарського суду Донецької області від 05.08.2011р. справу № 16/151 було передано на повторний автоматичний розподіл через обрання судді Манжур В.В. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду.

За результатами автоматичного розподілу 05.08.2011р. справу № 16/151 передано на розгляд судді Довгалюк В.О.

Господарським судом розгляд справи неодноразово відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача до судових засідань не зявлявся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.06.2011р. відповідач зареєстрований за адресою: 84311, АДРЕСА_1, отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Не зявлення у судове засідання представника відповідача, якого було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

01 червня 2009 року між Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область (позивачем) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м. Краматорськ, Донецька область (відповідачем) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 46-1.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендоване користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, розмір приміщення 96,3кв.м.

Встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 01.06.2009р. до 28.05.2012р. (п. 7.1. Договору).

Актом приймання-передачі від 01.06.2010р. орендодавець передав у користування орендатору обєкт оренди за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі 96,3 кв.м.

Отже, на час виникнення спору, сторони перебували у договірних правовідносинах. До вищезазначеного договору неодноразово укладались додаткові угоди, якими сторони змінювали розміри орендної плати.

Частина 2 ст. 9 Цивільного кодексу України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України.

Пункт 1 ст. 759 Цивільного кодексу України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України та ст. ст. 638, 759 Цивільного кодексу України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст. ст. 202, 203 Господарського кодексу України, ст. 526, 599 Цивільного кодексу України господарське зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. п. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором оренди, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.3 Договору за користування приміщенням, Орендар перераховує Орендодавцю орендну плату щомісяця з 1 по 26 число, місячний розмір якої на момент укладання договору становить 225,00 гривень (п. 3.2. Договору).

Додатковою угодою № 1 від 01.01.2010р. сторони змінили орендну плату за користування нежитловим приміщенням з 225,00 грн. на 229,01 грн. (п. 3.2 договору). Строк дії додаткової угоди з 01.01.2010 року.

Додатковою угодою № 2 від 01.06.2010р. сторони змінили орендну плату за користування нежитловим приміщенням 229,01 грн. на 233,75 грн. (п. 3.2 договору). Строк дії додаткової угоди з 01.04.2010 року.

Вищевказані додаткові угоди підписані обома сторонами та скріплені печаткою підприємства.

Статтею 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 19 цього ж закону передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України)

Через неналежне виконання відповідачем договірних зобовязань, у останнього станом на 01.05.2011р. виникла заборгованість по орендній платі за період з 19.03.2009р. по 01.05.2011р. у сумі 2315,25 грн.

На момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості з орендної плати у повному обсязі.

Зважаючи на той факт, що до матеріалів справи не надано належних доказів сплати заборгованості з орендної плати, вимога позивача щодо стягнення суми заборгованості з орендних платежів в сумі 2 315,15 грн. є обґрунтованою, доведеною належним чином та підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення штрафу у сумі 2250,00 грн., то суд виходить з наступного:

Відповідно до п. 4.2.1 Договору за порушення строків внесення орендної плати, передбаченим теперішнім договором, більше одного місяця, орендар сплачує на користь орендодавцю штраф у сумі 225, 00 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Оскільки пункт 4.2.1 Договору суперечить вимогам чинного законодавства, а саме приписам ст. 549 Цивільного кодексу України, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 2250,00 грн. не підлягають задоволенню в звязку із необґрунтованістю.

Крім того, між сторонами Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область (позивачем) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м. Краматорськ, Донецька область (відповідачем) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 11-6 від 19.03.2009р.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендоване користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3, розмір приміщення 79,5 кв.м.

Встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 19.03.2009р. до 15.03.2012р. (п. 7.1. Договору).

Актом приймання-передачі від 19.03.2009р. орендодавець передав у користування орендатору обєкт оренди за адресою: АДРЕСА_3, розмір приміщення 79,5 кв.м. Отже, на час виникнення спору, сторони перебували у договірних правовідносинах. До вищезазначеного договору неодноразово укладались додаткові угоди, якими сторони змінювали розміри орендної плати.

Частина 2 ст. 9 Цивільного кодексу України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України.

Пункт 1 ст. 759 Цивільного кодексу України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України та ст. ст. 638, 759 Цивільного кодексу України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст. ст. 202, 203 Господарського кодексу України, ст. 526, 599 Цивільного кодексу України господарське зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. п. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором оренди, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.3 Договору за користування приміщенням, Орендар перераховує Орендодавцю орендну плату щомісяця з 1 по 26 число, місячний розмір якої на момент укладання договору становить 280,00 гривень (п. 3.2. Договору).

Додатковою угодою № 1 від 15.05.2010р. сторони змінили орендну плату за користування нежитловим приміщенням з 280,00 грн. на 352,04 грн. (п. 3.2 договору). Строк дії додаткової угоди з 15.05.2009р.

Додатковою угодою № 2 від 01.01.2010р. сторони змінили орендну плату за користування нежитловим приміщенням з 352,04 грн. на 354,87 грн. (п. 3.2 договору). Строк дії додаткової угоди з 01.01.2010р.

Додатковою угодою № 3 від 01.06.2010р. сторони змінили орендну плату за користування нежитловим приміщенням з 354,87 грн. на 377,65 грн. (п. 3.2 договору). Строк дії додаткової угоди з 01.04.2010р.

Додатковою угодою № 4 від 16.03.2011р. сторони змінили орендну плату за користування нежитловим приміщенням з 377,65 грн. на 420,22 грн. (п. 3.2 договору). Строк дії додаткової угоди з 16.03.2010р.

Вищевказані додаткові угоди підписані обома сторонами та скріплені печаткою підприємства.

Статтею 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 19 цього ж закону передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)

Через неналежне виконання відповідачем договірних зобовязань, у останнього станом на 01.05.2011р. виникла заборгованість по орендній платі за період з 19.03.2009р. по 01.05.2011р. у сумі 4115,95 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору за користування приміщенням, Орендар перераховує Орендодавцю орендну плату щомісяця з 1 по 26 число, місячний розмір якої на момент укладання договору становить 280,00 гривень.

На момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості з орендної плати у повному обсязі.

Зважаючи на той факт, що до матеріалів справи не надано належних доказів сплати заборгованості з орендної плати, вимога позивача щодо стягнення суми заборгованості з орендних платежів в сумі 4 115,95 грн. є обґрунтованою, доведеною належним чином та підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення штрафу у сумі 3360,00 грн., то суд виходить з наступного:

Відповідно до п. 4.2.1 Договору за порушення строків внесення орендної плати, передбаченим теперішнім договором, більше одного місяця, орендар сплачує на користь орендодавця штраф у сумі 280, 00 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Оскільки пункт 4.2.1 Договору суперечить вимогам чинного законодавства, а саме ст. 549 Цивільного кодексу України, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 3360,00 грн. не підлягають задоволенню в звязку із необґрунтованістю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 17, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 629, 636, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р I Ш И В :

1. Позовні вимоги Прокуратури м. Краматорська, м. Краматорськ в інтересах держави в особі Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення 12041,15грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Краматорськ, Донецька область на користь Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область заборгованість по орендній платі у сумі 6431,15 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Краматорськ, Донецька область (84311, Донецька область, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 64,31 грн. (р/р 31111095700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22090200). 4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Краматорськ, Донецька область (84311, Донецька область, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 126,05 грн. (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22050003). Видати накази після набрання рішенням законної сили. 5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.09.2011 року.

Суддя Довгалюк В.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >