Рішення № 18764833, 08.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.09.11 р. Справа № 13/117

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтова Компанія Технол” м. Донецьк

до відповідача: Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк

про стягнення 33675,40грн.

За участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю № 1 від 09.07.2011р.) - представник

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Нафтова Компанія Технол” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 33675,40грн. за поставлений товар.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 0105АА від 05.01.2010р., видаткову накладну № РН-6372 від 17.12.2010р., довіреність № 90 від 16.12.2010р., рахунок-фактуру № СФ-6354 від 16.12.2010р., вимогу вих. № 1805/209-2 від 18.05.2011р., акт звірки станом на 01.05.2011р., договір поставки № 01 АДЭУ від 05.01.2010р., видаткову накладну № РН-5902 від 09.12.2010р., довіреність № 274 від 09.12.2010р., рахунок-фактуру № СФ-6223 від 08.12.2010р., вимогу вих. № 1805/209-3 від 18.05.2011р., акт звірки станом на 21.03.2011р., договір поставки № 04/01/ФВН від 04.01.2010р., видаткову накладну № РН-5839 від 07.12.2010р., довіреність № 00174 від 07.12.2010р., рахунок-фактуру № СФ-6196 від 07.12.2010р.,вимогу вих. № 1805/209-4 від 18.05.2011р., акт звірки станом на 21.03.2011р.

Представник позивача через канцелярію суду 04.08.2011р. надав клопотання, згідно якого просив суд долучити до матеріалів справи витяг з ЄДР на відповідача та позивача, податкові накладні, копії договорів про відступлення права вимоги, докази повідомлення відповідача про заміну кредитора, копія статуту позивача, довідку про наявність непогашених грошових зобовязань відповідача, акти звірки.

Згідно супровідного листа, наданого через канцелярію суду 19.08.2011р. позивачем, останній просив суд долучити до матеріалів справи докази направлення розширеного акту звірки філіям відповідача, докази направлення вимог від 18.05.2011р. філіям відповідача, докази направлення вимог від 18.05.2011р. відповідачу.

Також через канцелярію суду 29.08.2011р. представник позивач надав письмові пояснення щодо доводів відповідача щодо оформлення довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Представник відповідача через канцелярію суду 29.07.2011р. надав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив з підстав того, що позовна заява повинна була бути повернена позивачу на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПК України, оскільки позовні вимоги заявлені за трьома договорами, які укладені з кожною окремою філією відповідача, тобто вимоги позивача повинні розглядатися у трьох окремих провадженнях. Також представником відповідача були надані доповнення до відзиву, згідно яких останній зазначив, що заперечує проти позову, оскільки у представлених накладних відсутні печатки одежувача товару, не значиться П.І.Б. отримувача товару, у довіреностях № 90 від 26.12.2010р., № 00174 від 07.12.2010р. не має підпису керівника підприємства.

Клопотанням, поданим відповідачем через канцелярію суду 30.08.2011р., останній просив суд припинити провадження відносно філії „Великоновосілківський автодор” у звязку з тим, що 16.08.2011р., 18.08.2011р. зазначеною філією було сплачено 7795,00грн. та 5000,00грн. відповідно, таким чином, сума боргу в розмірі 12,795,00грн. була сплачена в повному обсязі, на підтвердження чого надав копії платіжних доручень № 955 від 16.08.2011р., № 971 від 18.08.2011р. Судом клопотання прийнято до розгляду.

30.08.2011р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання, призначеного на 08.09.2011р. на пізніший строк у звязку із зайнятістю представників відповідача в інших судових процесах.

Вказане клопотання суд відхилив з наступних підстав:

Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, суд вважає, що керівник відповідача або особа, яка виконує обовязки керівника, у звязку з участю попереднього представника відповідача в іншому судовому засіданні мали можливість згідно вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України визначити своєчасно іншу особу, яка буде представляти інтереси Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк в судовому засіданні по даній справі або представляти інтереси в суді особистою участю керівника.

Крім того, відсутність представника відповідача в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установленому порядку. В матеріалах справи є достатні документи для вирішення спору по суті. Про необхідність витребування від сторін будьяких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. Сторони були повідомлені судом про дату та час проведення судового засідання належним чином, що унеможливлює порушення їх процесуальних прав в цій частині.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представника відповідача та ненадання ним певних документів істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

05.01.2010р., між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Технол” (Постачальник), та відповідачем, Дочірнім підприємством „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк в особі філії „Олександрійський автодор” (Покупець), укладено договір поставки № 0105АА, згідно з яким постачальник поставляє, а покупець придбає на умовах, викладених в цьому договорі технічні масла та смазки й іншу продукцію (далі товар). Ціна, кількість, найменування та асортимент товару визначаються рахунками, накладними та додатками (за їх наявності) до договору а протязі строку його дії.

Згідно даного Договору постачальник поставляє, а покупець приймає на умовах, викладених в договорі, технічні масла та мастила та іншу продукцію (далі товар). Ціна, кількість, найменування та асортимент товару визначаються рахунками, накладними та додатками (за їх наявності) до договору а протязі строку його дії.

Приймання покупцем товару та підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін є погодження сторонами з ціною, кількістю, найменуванням та сортиментом поставленого товару (п. 1.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що постачальник здійснює поставку товару на умовах, узгоджених з покупцем. Поставка товару здійснюється узгодженими партіями згідно замовлення покупця протягом строку дії договору після здійснення попередньої оплати 100% від вартості поставленої партії. Узгодження поставки партії товару (замовлення) та порядок його поставки здійснюється в усному порядку, або з використанням засобів факсимільного звязку.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що розрахунки по даному договору здійснюються шляхом прямого банківського перерахування на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дня поставки.

Відповідно п. 9.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2010р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторін від виконання зобовязань, які не виконані.

Виконуючи умови договору, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Технол” виставив відповідачу для оплати товару рахунок фактуру № СФ 6354 від 16.12.2010р. на суму 6240грн.16коп.

В подальшому, керуючись умовами договору, позивач здійснив поставку товару за видатковою накладною № РН -6372 від 17.12.2010р., всього позивачем був поставлений товар загальною вартістю 6240грн.16коп.

05.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Технол” та Дочірнім підприємством „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк в особі філії „Артемівська дорожня експлуатаційна дільниця” був укладений договір поставки № 01АДЕУ, згідно з яким постачальник поставляє, а покупець придбає на умовах, викладених в цьому договорі технічні масла та смазки й іншу продукцію (далі товар). Ціна, кількість, найменування та асортимент товару визначаються рахунками, накладними та додатками (за їх наявності) до договору а протязі строку його дії.

Приймання покупцем товару та підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін є погодження сторонами з ціною, кількістю, найменуванням та сортиментом поставленого товару (п. 1.2. Договору).

Відповідно п. 3.4 Договору датою поставки вважається дата, зазначена в видатковій накладній.

Згідно п. 3.5 Договору перехід права власності від постачальника до покупцю на товар здійснюється після передачі товару по товарним накладним з зазначенням дати в цих накладних.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що розрахунки по даному договору здійснюються шляхом прямого банківського перерахування на поточний рахунок постачальника з відстроченням платежу 10банківських днів.

Згідно п. 9.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторін від виконання зобовязань, які не були виконані.

08.12.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Технол” був виставлений рахунок фактура № СФ 6223 на суму 14640грн.24коп. задля оплати відповідачем товару, поставленого за видаткової накладною № РН 5902 від 09.12.2010р. загальною вартістю 14640грн.24коп.

04.01.2010р. між між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Технол” та Дочірнім підприємством „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк в особі філії „Великоновосілківський автодор” був укладений договір поставки № 04/01/ФВН, згідно з яким постачальник поставляє, а покупець придбає на умовах, викладених в цьому договорі технічні масла та смазки й іншу продукцію (далі товар). Ціна, кількість, найменування та асортимент товару визначаються рахунками, накладними та додатками (за їх наявності) до договору а протязі строку його дії.

Приймання покупцем товару та підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін є погодження сторонами з ціною, кількістю, найменуванням та сортиментом поставленого товару (п. 1.2. Договору).

Відповідно п. 3.4 договору датою поставки вважається дата, зазначена в видатковій накладній.

Згідно п. 3.5 договору перехід права власності від постачальника до покупцю на товар здійснюється після передачі товару по товарним накладним з зазначенням дати в цих накладних.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки по даному договору здійснюються шляхом прямого банківського перерахування на поточний рахунок постачальника з відстроченням платежу 10банківських днів.

Згідно п. 9.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторін від виконання зобовязань, які не були виконані.

07.12.2010р. постачальником був виставлений відповідачу рахунок фактура № СФ 6196 для оплати товару на суму 12795грн.00коп., що в подальшому був поставлений за видатковою накладною № РН 5839 від 07.12.2010р.

В подальшому між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Технол” були укладені договори про відступлення права вимоги від 10.05.2011р., за якими Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Технол” передає (відступає) належне йому право вимоги до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк за договорами поставки № 0105АА від 05.01.2010р., № 01АДЭУ від 05.01.2010р. та № 04/01/ФВН від 04.01.2010р., а новий кредитор (позивач) набуває належне первісному кредитору право вимоги.

Правове регулювання порядку заміни кредитора у зобовязанні визначаються приписами ст.ст. 512-519 ЦК України.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно п. 1.3 договорів на момент передачі права вимоги, розмір невиконаного основного зобовязання за договором № 0105АА від 05.01.2010р. становить 6240грн.16коп., за договором ., № 01АДЭУ від 05.01.2010р. 14640грн.00коп., за договором № 04/01/ФВН від 04.01.2010р. 12795грн.00коп.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Договору Первісний кредитор не піздніше 5 днів з дати підписання Договору зобовязаний шляхом відправлення рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (або іншим належним чином) сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим Договором Новому кредитору.

Факт направлення повідомлення підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями поштовоих чеків.

Положення ч. 1 ст. 518 ЦК України визначають, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Жодних доказів на підтвердження наявності заперечень Боржника стосовно вимог Нового кредитора суду не представлено.

Так, позивач посилається у позові на те, що відповідач отримавши товар належним чином не виконав взяті на себе зобовязання, що виникли на підставі договорів поставки № 0105АА від 05.01.2010р., № 01АДЭУ від 05.01.2010р., № 04/01/ФВН від 04.01.2010р.

Позивач вимогами № 1805/209-2 від 18.05.2011р., № 1805/209-3 від 18.05.2011р., № 1805/209-4 від 18.05.2011р. просив відповідача погасити виниклу за трьома договорами суму заборгованості в розмірі 33675грн.40коп. протягом семи календарних днів від дня отримання вимоги, попереджаючи про необхідність звернення до господарського суду задля примусового стягнення суми боргу та нарахування штрафних санкцій.

Однак, за доводами позивача відповідач не надав жодної відповіді на направленні вимоги, не вчинив жодних дій, спрямованих на досудове врегулювання спору та добровільне погашення суми боргу за отриманий товар, внаслідок чого станом на час розгляду справи сума заборгованості в розмірі 33675грн.40коп. не погашена, товар на зазначену суму не повернутий.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Як зазначалося, Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свою позицію наступним. За переконанням відповідача позовна заява повинна бути залишена судом без розгляду, оскільки договори, за якими позивач здійснює стягнення заявленої суми заборгованості, укладені з кожною філією окремо для задоволення конкретних господарських потреб, що на думку, відповідача є порушенням правил поєднання вимог в одній позовній заяві, оскільки містить різні предмети спору; в накладних № 6372 від 17.12.2010р., № РН 5902 від 09.12.2010р., № РН 5839 від 09.12.2010р., за якими був поставлений товар відповідно на виконання умов договорів № 0105АА від 05.01.2010р., № 01АДЭУ від 05.01.2010р., № 04/01/ФВН від 04.01.2011р. в графі „Отримав” не значиться П.І.Б. отримувача товару, відсутня печатка підприємства, довіреність № 90 від 26.12.2010р. до договору № 0105АА від 05.01.2010р., довіреність № 00174 від 07.12.2010р. до № 04/01/ФВН від 04.01.2011р. не містять підпису керівника підприємства, що на думку відповідача, свідчить про те, що керівник не уповноважував особу на отримання матеріальних цінностей.

Проаналізувавши надані докази та пояснення сторін, суд не приймає до уваги заперечення відповідача у звязку з наступним:

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування покладається на особу, що висуває відповідну вимогу чи заперечення.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що даказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дійсно, предметом розгляду наданої справи є стягнення заборгованості в розмірі 33675грн.40коп., що виникла на підставі договорів № 0105АА від 05.01.2010р., № 01АДЕУ від 05.01.2010р., № 04/01/ФВН від 04.01.2011р., укладених між постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Технол” та Дочірнім підприємством „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк в особі філій „Олександрійський автодор”, „Артемівська Дорожня експлуатаційна дільниця”, „Великоновосілківський автодор”.

Однак, твердження відповідача щодо порушення позивачем правил обєднання вимог в позовній заяві, що є підставою для повернення позову без розгляду не приймається судом до уваги, оскільки дане питання вирішене судом на стадії прийнятті позовної заяви, у даному випадку суд встановив відповідність оформлення позовної заяви вимогам господарського процесуального кодексу, однорідність заявлених вимог, тобто вимоги позивача хоча і ґрунтуються на трьох різних договорах, однак являють собою однаковий спосіб захисту права (стягнення заборгованості), мають ті самі з різних, але аналогічних договорів підстави виникнення, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд цих вимог не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, суттєво не ускладнить вирішення спору. Ухвала суду про порушення провадження по справі від 18.07.2011р. не оскаржувалась, тобто є чинною.

Суд вважає, що невідповідність документів первинного бухгалтерського обліку, тобто видаткових накладних вимогам чинного законодавства в частині зазначення посади, прізвища, імя, побатькові одержувача товару не звільняє відповідача від виконання грошового зобовязання в разі придбання та фактичного одержання товарно-матеріальних цінностей.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковими та податковими накладними, не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи. Під час судового засідання 08.09.2011р. відповідач підтвердив факт отримання спірного товару, що відображено у протоколі судового засідання від 08.09.2011р.

Навпаки, представники відповідача за наявними в матеріалах справи довіреностями підписали спірні видаткові накладні № 6372 від 17.12.2010р., № РН 5902 від 09.12.2010р., № РН 5839 від 09.12.2010р. без будьяких заперечень, тим самим підтвердили факти отримання товару.

Довіреності № 00174 від 07.12.2010р., № 90 від 26.12.2010р. на отримання товарно-матеріальних цінностей за договорами № 04/01/ФВН від 04.01.2011р. та № 0105АА від 05.01.2010р., підписані з боку відповідача бухгалтером, скріплені відбитком печатки філій відповідача, що свідчить про те, що визначалися особи уповноважені на отримання товару.

Будь-яких доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки або штампів; рішення відповідних органів згідно ст. 97 КПК України за результатами розгляду вказаного звернення, відповідач до суду не надав. Будьяких доказів про підроблення підписів та печаток сторони до суду не надали (такими доказами згідно чинного законодавства можуть бути висновки експертів, обвинувальний вирок суду по кримінальній справі).

У будь-якому випадку відсутність підпису директора відповідача на довіреності не спростовує факт отримання товару. Відповідач не довів належним чином обставини, які б підтверджували той факт, що він не здійснював дій, направлених на фактичне отримання товару за спірними договорами.

Висновок стосовно того, що за накладними № 6372 від 17.12.2010р., № РН 5902 від 09.12.2010р., № РН 5839 від 09.12.2010р. товар був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання умов договорів № 0105АА від 05.01.2010р., № 01АДЕУ від 05.01.2010р., № 04/01/ФВН від 04.01.2011р. суд робить виходячи з того, що товар, вказаний у спірних видаткових накладних, відповідає виду товару, погодженого сторонами в договорі. Предметом договору як і предметом поставки є технічні масла та мастила. Викладене не спростовано сторонами, тобто спір з цього питання між сторонами відсутній.

Крім того, накладна № РН 5839 від 07.12.2010р. містить безпосереднє посилання на договір, на виконання якого була здійснена поставка, а саме № 04/01/ФВН від 04.01.2010р.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобовязань з поставки Товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки відповідачем суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання продавцем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів вчинення дій, направлених на повернення отриманого товару, відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобовязання постачальник виконав у відповідності з умовами спірних договорів поставки.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на загальну суму 33675грн.40коп., тобто обовязок продавця вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є вимога позивача на підставі договорів відступлення права вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 33675грн.40коп., у звязку з неналежним виконанням умов договорів № 0105АА від 05.01.2010р., № 01АДЕУ від 05.01.2010р., № 04/01/ФВН від 04.01.2011р. Зазначені договори є підставами для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ними та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зазначалося, сторони в п. 4.1 договору № 0105АА від 05.01.2010р. погодили здійснення розрахунку за поставлений товар протягом пяти банківських днів від дня поставки товару; п. 4.1 договору № 01АДЭУ від 05.01.2010р. та № 04/01/ФВН від 04.01.2010р. сторони передбачили відстрочення платежу за отриманий товар протягом 10 банківських днів, враховуючи, що на виконання умов зазначених договорів товар був поставлений відповідно за видатковими накладними № № 6372 на суму 6240грн.16коп., № РН 5902 на суму 14640грн.24коп., № РН 5839 на суму 12795грн.00коп. ще 17.12.2010р. та 09.12.2010р., суд зазначає, що станом на день подання позову строк оплати для відповідача наступив та почалося прострочення виконання зобовязання.

Як вбачаться із наданих позивачем 30.08.2010р. платіжних доручень № 955 від 16.08.2011р. та № 971 від 18.08.2010р. відповідач в особі філії «Великоновосілківський автодор» в повному обсязі погасив виниклу за договором поставки № 04/01/ФВН від 04.01.2010р. суму боргу, сплативши 12795грн.00коп.

Також 19.08.2011р. позивач надав суду докази часткового погашення відповідачем в особі філії «Артемівська Дорожня Експлуатаційна дільниця» суми заборгованості в розмірі 2000грн.00коп. за договором № 01АДЭУ від 05.01.2010р., про що свідчить платіжне доручення № 1132 від 31.08.2011р.

Враховуючи часткове погашення заявленої суми боргу під час розгляду справи, суд, керуючись п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 14795грн.00коп.

Доказів погашення боргу в сумі 12640грн.24коп. за договором № 01АДЭУ від 05.01.2010р., 6240грн.16коп. за договором № 0105АА від 05.01.2010р. суду не представлено, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договорів перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого позовні вимоги у розмірі 18880грн. 40коп. підлягають задоволенню.

Заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків.

Відносно зазначеної заяви відповідача № 01-24/1084 від 30.08.2011р. про відстрочку виконання рішення суду до 01.11.2011р., суд вважає можливим її задовольнити частково, з огляду на наступне.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач зазначає, що основним і головним замовником робіт відповідача є Служба автомобільних доріг у Донецькій області, яка є місцевим органом управління Укравтодору та бюджетною організацією. Однак, виконані відповідач роботи за замовленнями Служби автомобільних доріг у Донецькій області, ще не прийнятті та не оплачені замовником, в результаті чого різко зменшився прибуток відповідача, позивач неспроможній погасити виниклу перед кредиторами заборгованість, стверджує що виконання рішення суду погіршить фінансовий стан підприємства.

На підтвердження вищевикладеної позиції, відповідачем надані засвідчені копії інформації (звіту) про обсяги виконаних, але не прийнятих або умовно прийнятих робіт на замовлення регіональних служб станом на 01.07.2011р., баланс на 30.06.2011р., за яким зачиться кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на кінець звітного періоду.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд прийняв до уваги той факт, що відповідач є держаним підприємством, заснованому з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автодоріг загального користування, беручи до уваги, що негайне виконання рішення суду про стягнення з підприємства заборгованості призведене до погіршення фінансового стану підприємства, що негативно в свою чергу відібється на інтересах держави, оскільки своєчасне проведення робіт має переважне значення для безпеки дорожнього руху, враховуючи те, що позивач проти поданої заяви не заперечив в частині надання відстрочки до 01.10.2011р., про що дав відповідну письмову заяву, суд вважає можливим задовольнити клопотання та відстрочити виконання рішення суду до 01.10.2011р.

Враховуючи здійснення відповідачем часткової оплати суми боргу вже після звернення позивача до суду, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтова Компанія Технол” м. Донецьк до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” м. Донецьк про стягнення 33675,40грн. задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, проспект Комсомольський, будинок 6А, код ЄДРПОУ 32001618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтова Компанія Технол” (юридична адреса: 83050, м. Донецьк, вул Щорса, будинок 39, код ЄДРПОУ 37296451) суми основного боргу в розмірі 18880грн.40коп., витрати на оплату державного мита в сумі 337грн.00коп., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 14795грн.00коп.

Відстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості до 01.10.2011р.

У судовому засіданні 08.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >