Рішення № 18764788, 12.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.11 р. Справа № 28/144

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк”, м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

про стягнення 94869,59 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Філіпських С.І.

Від відповідача: не прибув

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, про стягнення 94869,59 грн., в т.ч. заборгованість, що складається з основного боргу в розмірі 45240,16 грн., інфляційні витрати в розмірі 1139,53 грн., пеня в розмірі 2363,03 грн., 3% річних в розмірі 886,71 грн., штраф в розмірі 45240,16 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про співробітництво №04-06/10/16-003 від 06.10.2006р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 11.08.2011р. порушив провадження у справі № 28/144.

Відповідач в засідання суду не зявився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: АДРЕСА_1.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.08.2011р. юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення ухвал суду відповідачу, таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

06.10.2006року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Комерційний банк „Дельта” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк” (банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець) був укладений договір про співробітництво №04-06/10/06-003 (договір про співробітництво), відповідно до п. 1.1 якого з метою просування товарів, які реалізуються у магазинах продавця, та з метою задоволення потреб споживачів, сторони домовились, що продавець буде виписувати кінцевим споживачам товарів рахунки-фактури і резервувати вказані в рахунках-фактурах товари на термін не більше 5 днів, а банк буде приймати виписані продавцем рахунки-фактури та додаткові документи для надання кредитів в оплату вартості товарів, вибраних споживачами у продавця, та контролювати надходження коштів в оплату товарів.

Пунктами 7.1, 7.2 договору про співробітництво сторонами визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом невизначеного строку. Якщо одна із сторін має намір достроково припинити дію договору, сторона повинна письмово повідомити іншу за 30 днів до моменту запланованого розірвання. В цьому випадку після закінчення 30-денного терміну з дати письмового повідомлення вказаний договір вважається достроково розірваним за погодженням сторін.

Жодною із сторін не подано суду доказів звернення одна до одної у визначений договором про співробітництво строк і формі з заявою про його розірвання, а тому господарський суд вважає, що договір про співробітництво №04-06/10/06-003 від 06.10.2006року є чинним на момент розгляду спору у господарському суді.

Згідно акту №24-05/08 від 05 липня 2008 року приймання - передачі виконаних робіт та наданих послуг по Договору про співробітництво №04-06/10/06-003 від 06.10.2006р. сторони зазначили, що банком надані консультаційні послуги за період з 03.10.2007р. по 31.12.2007р. на загальну суму 454112,00грн., розмір зобовязань виконаних банком складає 18% від загальної суми зарахувань на поточний рахунок відповідача коштів отриманих від продажу товарів з використанням кредитних коштів банку, та згідно акту складає і підлягає відшкодуванню відповідачем банку в сумі 81740,16грн., в т.ч. ПДВ 13623,36. Послуги надані в повному обсязі, зауважень та претензій не має, акт підписаний сторонами без заперечень, підписи сторін скріплені печатками.

25.05.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Угоду про врегулювання взаємовідносин по Договору про співробітництво (далі - Угода про врегулювання взаємовідносин), в якій відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в розмірі 77740,16 грн. та зобов'язувався її погасити в період з 25.06.2010 року по 25.04.2012 року шляхом внесення щомісячних платежів згідно графіку, закріпленому у п. 1.3. цієї угоди.

За твердженням позивача, починаючи з 25.03.2011 року відповідач перестав виконувати взяті на себе зобов'язання стосовно щомісячної сплати свого боргу згідно графіку, закріпленому у п.1.3. Угоди про врегулювання взаємовідносин. Сума боргу відповідача, яка залишилась несплаченою, складає 45 240,16 грн.

При настанні даних обставин та у відповідності до пункту 2. Угоди про врегулювання взаємовідносин у разі невиконання або неналежного (несвоєчасного та/або не в повному розмірі) виконання Продавцем свого зобов'язань по даній Угоді щодо щомісячної сплати заборгованості в сумі та на дату, що зазначено в п 1.3 даної Угоди, Банк має право звернутися з відповідним позовом до господарського суду щодо стягнення з Продавця всієї несплаченої суми Заборгованості, штрафних санкцій, передбачених п. 1.4 цієї Угоди, а також штрафу в розмірі Заборгованості, яка залишилась несплаченою Продавцем на дату звернення до суду.

Таким чином, сторони домовились, що при невиконанні продавцем свого зобов'язань по даній Угоді щодо щомісячної сплати заборгованості в сумі та на дату, що зазначено в п 1.3 даної Угоди, у відповідача виникає обовязок сплати всієї суми заборгованості, а відповідно у позивача право вимагати сплати цих сум, що відповідає ст. 212 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що на момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати боргу у сумі 45240,16 грн., господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 45240,16 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 1.4 Угоди про врегулювання взаємовідносин, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даній Угоді щодо щомісячної сплати заборгованості в сумі та на дату, що зазначено в п 1.3 даної Угоди, відповідач сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на період, в який сплачується пеня, від суми просточенного платежу за кожний день прострочення, а також притягується до відповідальності за порушення грошового зобов'язання, передбаченого ст.625 ЦКУ в частині індексації розміру заборгованості та стягнення 3% річних від даної суми.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача суму пеню в розмірі 2363,03грн. за період з 25.03.2011р. по 25.07.2011р.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Нарахування пені здійснювалось позивачем з урахуванням ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 2343,81 грн. за період з 26.03.2011р. по 25.07.2011р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна сума інфляційної складової боргу за спірним договором складає 1139,53 грн., яку нараховано відповідно до вимог закону, та задовольняється судом в повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 886,71 грн., здійснивши перерахунок судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 453,64 грн. за період з 26.03.2011р. по 25.07.2011р.

Відповідно до п. 2 угоди від 25.05.2010р. про врегулювання взаємовідносин по договору про співробітництво №04-06/10/06-003 від 06.10.2006р. банк має право звернутись з відповідним позовом щодо стягнення штрафу в розмірі заборгованості, яка залишилась несплаченою продавцем на дату звернення до суду.

Розглянувши вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 45240,16грн., враховуючи факт прострочення виконання зобовязань за договором, суд вважає що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк”, м. Київ, до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, про стягнення заборгованост підлягають задоволенню частково, а саме основний борг в розмірі 45240,16 грн., інфляційні витрати в розмірі 1139,53 грн., пеня в розмірі 2343,81 грн., 3% річних в розмірі 453,64 грн., штраф в розмірі 45240,16 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 47, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк”, м.Київ до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Промінвестбанк м.Макіївка, МФО 334516) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б; код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість, що складається з основного боргу в розмірі 45240,16 грн., інфляційних витрат в розмірі 1139,53 грн., пеня в розмірі 2343,81 грн., 3% річних в розмірі 453,64 грн., штраф в розмірі 45240,16 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 944,16грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,87 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У судовому засіданні 12.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 15.09.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2011р.