Рішення № 18764787, 12.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.11 р. Справа № 28/124

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар’єр”, м.Донецьк

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк

про стягнення 44 686 660,06грн.

Представники сторін:

Від позивача: Лєлюх О.М.

Від відповідача: не з’явився

Від третьої особи: Лєлюх О.М.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ”, м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар’єр”, м. Донецьк, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк, про стягнення 44 686 660,06грн., а саме за кредитом в розмірі 29 996 770,00 грн., за відсотками в розмірі 8 413 268,78 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 4 901 800,96 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1 374 820,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір відступлення права вимоги №39/14 від 29.04.2010р., кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р. справа №31/5009/2953/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ”, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар’єр”, м. Донецьк, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк, про стягнення 44 686 660,06 грн. направлена за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області. 27.07.2011року справа надійшла до Господарського суду Донецької області.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 27.07.2011р. порушив провадження у справі №28/124.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.07.2011р. відповідач зареєстрований за адресою: 83007, м. Донецьк, вул. Стратонавтів, 1 Е.

На адресу суду повернуто поштові відправлення, надіслані відповідачу за вказаною адресою, з відміткою органу поштового зв’язку „організація не існує”, „за зазначеною адресою не проживає”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Третя особа в засідання суду з’явилась, письмових пояснень по суті позову не надала, однак в судових засіданнях проти позову не заперечувала.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача та третьої особи було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, господарський суд встановив:

26.10.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі заступника начальника філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області” (правонаступником якого є третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, далі Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар’єр” (відповідачем, далі Позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 (кредитний договір), згідно п. 1.1 якого Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 30 000 000,00грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 16.11.2007р. до кредитного договору).

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту – 22.10.2009 року або не пізніше 10 календарних днів з моменту пред’явлення банком вимоги про повернення сум кредиту та сплати відсотків у зв’язку з настанням одного з випадків, вказаних у п.3.3.4 кредитного договору (п. 1.2. кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 18.08.2008р. до кредитного договору).

Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки в розмірі 16,0% річних (п. 2.2. кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 25.09.2008р. до кредитного договору).

Розділом 2 кредитного договору сторони визначили умови кредитування.

Відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2 позичальник зобов’язався у встановлений кредитним договором строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту, а також своєчасно сплачувати відсотки, комісійні винагороди, відсотки за неправомірне використання кредитом на умовах і в порядку передбаченому цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін (п. 5.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 5.5 кредитного договору цей Договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

Докази отримання ТОВ „Стульнєвський гранітний кар’єр” кредиту підтверджується матеріалами справи.

29.04.2010р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (первісний кредитор), який є правонаступником прав та зобов’язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ”, Київ (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №39/14 (договір), згідно з п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, належне первісному кредитору право вимоги за наступним договором, укладеним між первісним кредитором та ТОВ „Стульнєвський гранітний кар’єр” (далі боржник): кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р., укладеним між первісним кредитором та боржником, разом із договорами про внесення змін до кредитного договору, що наявні в матеріалах справи.

За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов’язків: повернення грошових коштів в розмірі 29 996 770,00 грн., отриманих боржником згідно кредитного договору, укладеного між первісним кредитором та боржником; повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору, процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 8 413 268,78 грн., сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в кредитному договорі; інших обов’язків, встановлених кредитним договором (п.1.3. договору).

Пунктом 1.4 договору встановлено, що до нового кредитора переходять всі без винятку права та обов’язки первісного кредитора за кредитним договором.

Право вимоги до боржника за кредитним договором виникає у нового кредитора з моменту зарахування у повному обсязі суми плати за відступлення права вимоги за кредитним договором в розмірі, вказаному в п. 2.1.1 цього договору, на рахунок первісного кредитора, зазначений у п. 2.1.1 цього договору (п.1.7 договору).

Відповідно до п.2.1.1 договору новий кредитор зобов’язаний переказати первісному кредитору на рахунок №29096922 в філії „Головне управління Промінвестбанк в Донецькій області” код банку 334635, ЄДРПОУ 09334636 плату за відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 38 410 038,78 грн. у день підписання цього договору.

Як встановлено судом, ТОВ “Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ” перерахувало банку відповідно до договору відступлення права вимоги №39/14 від 29.04.2010р. грошові кошти у розмірі 38 410 038,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 348 від 29.04.2010р.

Первісний кредитор протягом п’яти робочих днів з моменту переходу прав вимоги до нового кредитора зобов’язаний повідомити боржника про здійснене відступлення права вимоги ( п.2.2.2 договору).

В матеріалах справи наявне повідомлення про відступлення права вимоги № 17-01/2 від 06.05.2010р. за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р. з доказами його направлення відповідачу.

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар’єр” про стягнення на його користь грошових коштів в розмірі 44 686 660,06грн., а саме за кредитом в розмірі 29 996 770,00 грн., за відсотками в розмірі 8 413 268,78 грн., пеню за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 4 901 800,96 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1 374 820,32 грн.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007 р. є кредитним договором правовідносини за яким врегульовані ст. 1054 Цивільного кодексу України, згідно якої банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи (банківськими виписками) підтверджується факт порушення та розмір зобов’язань ТОВ „Стульнєвський гранітний кар’єр” за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р., що були відступлені відповідно до договору про відступлення права вимоги № 39/14 від 29.04.2010р., а саме:

- заборгованість за кредитом в розмірі 29 996 770,00 грн.,

- заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 8 413 268,78грн.

Статтею 512 Цивільного кодексу України допускається заміна кредитора у зобов’язанні шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статею 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 514 Цивільного кодексу України).

ТОВ “Компанія з управління активами “ІЗІ ЛАЙФ” виконало вимоги п.2.1.1 договору відступлення права вимоги №39/14 від 29.04.2010р. та платіжним дорученням № 348 від 29.04.2010р. перерахувало первісному кредитору за відступлення права вимоги за кредитним договором суму 38410038,78 грн.

Відповідачем не надано доказів належного та своєчасного виконання зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р., тому Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ” набуло право задоволення своїх вимог за кредитним договором №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р. та договором відступлення права вимоги №39/14 від 29.04.2010р. щодо стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 29 996 770,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 8 413 268,78 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 4 901 800,96 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1 374 820,32 грн.

Відповідно до умов п. 1.3. договору відступлення права вимоги №39/14 від 29.04.2010р. до нового кредитора переходять права, в тому числі сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в кредитному договорі; інших обов’язків, встановлених кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або комісій Позичальник сплачує Банку за кожний день прострочення пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно. У випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується Позичальником у порядку, передбаченому п. 2.3 цього Договору для нарахування та сплати відсотків, на рахунок, номер якого повідомляється Банком Позичальнику негайно після його відкриття.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що п. 4.1. кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку за кожний день прострочення пеню, яка нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно. Тобто сторони домовились про інший порядок нарахування пені.

Суд, здійснивши перерахунок пені вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 4 885 775,29грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1 370 325,56 грн.

Враховуючи вищевикладене, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ”, Київ, підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача оскільки з його вини виник спір відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ”, м. Київ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар’єр”, м. Донецьк, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стульнєвський гранітний кар’єр” (83007, м.Донецьк, вул. Стратонавтів, 1Е, ЄДРПОУ 35088335, п/р 26009301792639 в філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ” (03040, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 92/1, ЄДРПОУ 35379813, п/р 2650930510576 в ПАТ Промінвестбанк, МФО 300012) заборгованість за кредитом в розмірі 29 996 770,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 8 413 268,78 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 4 885 775,29грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1 370 325,56 грн.

та судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2011р.