Рішення № 18764444, 11.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2011Справа №5002-25/3734-2011 за позовом Командитне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю Ялтинський мясозавод», вул. Ізобільна, 7, м. Ялта, 98600

до відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612

про стягнення 52495,89 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1, дов. №650, вул. 01.06.2011, представник

від відповідача ОСОБА_2., дов. №70-26 від 04.01.11, представник

Обставини справи:

Позивач - Командитне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю Ялтинський мясозавод» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 52495,89 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати за договором №115/11-ю/7/01 від 21 січня 2011 року.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 19 вересня 2011 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою від 04 жовтня 2011 року позивач збільшив розмір позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача 57153,76 грн., з яких 52495,89 грн. основний борг, 2889,48 грн. сума пені, 425,49 грн. 3% річних, 1342,90 грн. індекс інфляції.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд, розглянувши надану заяву, вважає за необхідним прийняти її до розгляду.

У судовому засіданні, що відбулось 04 жовтня 2011 року оголошено перерву до 11 жовтня 2011 року, про що сторони були сповіщені під підпис у бланку перерви.

Після перерви судове засідання продовжено.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

21 січня 2011 року між Командитним товариством «Товариство з обмеженою відповідальністю Ялтинський мясозавод» та Кримським республіканським підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» укладений договір №115/11-ю/7/01, пунктом 1.1. якого встановлено, що виконавець надає замовнику, а замовник сплачує виконавцю послуги з надання гарячих обідів для робітників Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» у кількості 50 обідів та більше.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору, замовник зобовязаний на умовах договору сплачувати виконавцю вартість отриманих гарячих обідів.

Відпуск гарячих обідів провадиться згідно з накладною, із зазначенням кількості блюд гарячих обідів, вартості кожного з блюд, та загальної суми вартості гарячих обідів. Кількість гарячих обідів може бути скоригована замовником залежності від його потреб, (пункт 4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору встановлено, що сплата за отримані гарячі обіди провадиться замовником на підставі рахунку виконавця, який повинен бути сплачено замовником на протязі пяти банківських днів з дня виставлення такого рахунку.

Відповідно до пункту 4.3. договору, вартість одного гарячого обіду, складає не більше 20,00 грн. та залежить від кількості та виду блюд і зазначається у накладній(них). Сума договору може змінюватися внаслідок інфляції, підвищення цін на продукти харчування, сировину і т.п. загальна сума договору визначається сумарною вартістю поставлених гарячих обідів, згідно з податковими накладними.

Згідно з пунктом 6.1. договору, договір набирає чинності з 03 лютого 2011 року та діє до 30 квітня 2011 року.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що ним виконані обовязки по договору в повному обсязі, однак, відповідачем, в частині оплати поставної позивачем продукції умови не виконані, що і послужило приводом для звернення позивача з позовом до суду.

Позивач на адресу Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» направив претензію (вих. №505 від 23.05.2011) з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 52495,89 грн.

Відповідачем на адресу позивача був направлений гарантійний лист, яким відповідач зобовязався сплатити суму заборгованості в сумі 52495,89 грн. до кінця серпня 2011 року.

Однак, позивач в позовній заяві зазначає, що заборгованість в сумі 52495,89 грн. відповідачем так і не сплачена.

Таким чином, в результаті неналежного невиконання відповідачем обовязків по договору, за ним сформувалась заборгованість в сумі 52495,89 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 52495,89 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2889,48 грн. суми пені, 425,49 грн. 3% річних, 1342,90 грн. індекс інфляції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, суд погоджується з розрахунком пені зробленим позивачем, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12 жовтня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612, р/р 6004310070001 в ЯФ АБ «Південний» МФО 384522, ідентифікаційний код 03348005) на користь Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю Ялтинський мясозавод» (вул. Ізобільна, 7, м. Ялта, 98600, р/р 2600701303022 в АО «БМ Банк» м. Київ, МФО 380913, ідентифікаційний код 00443714) заборгованість в сумі 57153,76 грн., з яких 52495,89 грн. основний борг, 2889,48 грн. сума пені, 425,49 грн. 3% річних, 1342,90 грн. індекс інфляції.

3.Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612, р/р 6004310070001 в ЯФ АБ «Південний» МФО 384522, ідентифікаційний код 03348005) на користь Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю Ялтинський мясозавод» (вул. Ізобільна, 7, м. Ялта, 98600, р/р 2600701303022 в АО «БМ Банк» м. Київ, МФО 380913, ідентифікаційний код 00443714) 571,54 грн. державного мита.

4.Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612, р/р 6004310070001 в ЯФ АБ «Південний» МФО 384522, ідентифікаційний код 03348005) на користь Командитного товариства «Товариство з обмеженою відповідальністю Ялтинський мясозавод» (вул. Ізобільна, 7, м. Ялта, 98600, р/р 2600701303022 в АО «БМ Банк» м. Київ, МФО 380913, ідентифікаційний код 00443714) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Повернути Командитному товариству «Товариство з обмеженою відповідальністю Ялтинський мясозавод» (вул. Ізобільна, 7, м. Ялта, 98600, р/р 2600701303022 в АО «БМ Банк» м. Київ, МФО 380913, ідентифікаційний код 00443714) з Державного бюджету України (р/р 31214264700002, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 55,42 грн. оплати інформаційно технічного забезпечення судового процесу, як надмірно сплаченого за платіжним дорученням №1731 від 27 вересня 2011 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №5002-25/3734-2011, а.с. 56.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.

Рішення оформлене 12 жовтня 2011 року