Постанова № 18764183, 25.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"25" жовтня 2011 р. Справа № 5008/316/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., за участю представників: позивача-не з'явились,

відповідачів-не з'явились,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (далі - ДТГО "Львівська залізниця") на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011

у справі№5008/316/2011

за позовом ДТГО "Львівська залізниця"

до1.Виноградівської митниці;

2.ГУ Державного казначейства України у Закарпатській області

про відшкодування 185743,77 грн. збитків в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 01.06.2011 (суддя Івашкович І.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 (судді: Дубник О.П., Скрипчук О.С., Процик Т.С.), в позові відмовлено у зв'язку необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

ДТГО "Львівська залізниця" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.22,1166,1172,1173,1174,1212,1213 ЦК України та ст.43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що він пов'язував завдання йому 254910,44 грн. збитків не лише з неправомірними діями працівників митниці, але й з настанням події у вигляді вилучення у позивача митницею транзитного вантажу на підставі протоколу №1022/302040618/07 від 23.08.2007, обставини правомірності вчинення якої працівниками митниці відпали у зв'язку з набранням законної сили постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09.06.2008 у справі №3-4971/08 про адміністративне правопорушення, а також у зв'язку з відшкодуванням залізниці лише 69166,67 грн. замість повної вартості конфіскованого митницею вантажу (254910,44 грн.). На думку заявника, після винесення зазначеної постанови у відповідачів на підставі ст.ст.1212,1213 ЦК України виникли обов'язки по відшкодуванню вартості вилученого митницею вантажу незалежно від поведінки (протиправної чи правомірної) набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що протиправність чи незаконність дій Виноградівської митниці або її посадових осіб щодо вилучення у позивача транзитного вантажу "поліхлорвінілу" на підставі протоколу №1022/302040618/07 від 23.08.2007 не встановлено ані рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.06.2009 у цивільній справі №2-671/2009, ані постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09.06.2008 у справі №3-4971/08 про адміністративне правопорушення, в зв'язку з чим недоведеними є факти завдання позивачу збитків та підстав для їх відшкодування згідно зі ст.ст.1166,1172,1173,1174,1191 ЦК України.

Касаційна інстанція погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст.ст.1173,1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, на відміну від загальної норми ст.1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини), спеціальна норма ст.1173 ЦК України допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів чи їх посадових або службових осіб, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Судами попередніх інстанцій, з врахуванням рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.06.2009 у цивільній справі №2-671/2009 та постанов Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30.05.2008 та від 09.06.2008 у справі №3-4971/08 про адміністративне правопорушення, дійшли правильного висновку про те, що незаконність дій Виноградівської митниці або її посадових осіб щодо вилучення у позивача транзитного вантажу "поліхлорвінілу" на підставі протоколу №1022/302040618/07 від 23.08.2007 не доведено у встановленому порядку, зокрема, судовим рішенням у адміністративній справі (п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вказане заявником належним чином не спростовано.

Додатковим підтвердженням наведеного є ухвала Галицького районного суду м.Львова від 04.11.2010 про закриття провадження у адміністративній справі №2а-147/10 (а.с.36, том 1), з якої вбачається відмова ДТГО "Львівська залізниця" від позовних вимог про визнання протиправними дій Виноградівської митниці.

Водночас слід зазначити, що у разі встановлення неправомірності дій Виноградівської митниці або її посадових осіб в порядку адміністративного судочинства, заінтересована сторона не буде позбавлена права ініціювати перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень в даній справі.

Разом з тим, колегія не приймає до уваги передчасні посилання заявника в обґрунтування своїх заперечень на норми ст.ст.1212,1213 ЦК України з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної статті, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з п.4 ч.3 ст.1212 ЦК України положення зазначеної глави застосовуються і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви та вірно зазначено судом першої інстанції, в обґрунтування підстав позову (завдання шкоди незаконними діями митного органу та його працівників) ДТГО "Львівська залізниця" послалося на статті 1166,1172,1173,1174,1191 ЦК України, а не норми ст.ст.1212,1213 цього Кодексу. Тобто підставою позову ДТГО "Львівська залізниця" не визначало обставини завдання шкоди особою, яка незаконно набула майно за рахунок іншої особи.

Згідно з імперативними вимогами ч.4 ст.22 ГПК України позивач шляхом подання письмової заяви має право змінити предмет або підставу позову до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Жодних доказів зміни первісних підстав позову на інші як до початку розгляду господарським судом справи по суті так і до прийняття рішення судом першої інстанції матеріали справи не містять та заявником не надано.

Відтак, вирішуючи даний спір, місцевий господарський суд цілком законно та обґрунтовано розглянув справу в межах заявлених предмета та підстав позову.

Вказаним вище спростовується недоречне твердження скаржника про те, що після винесення постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09.06.2008 у справі №3-4971/08 у відповідачів на підставі ст.ст.1212,1213 ЦК України виникли обов'язки по відшкодуванню вартості вилученого митницею вантажу незалежно від поведінки (протиправної чи правомірної) набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 у справі №5008/316/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" –без задоволення.

Головуючий, суддя           В.Овечкін

Судді: Є.Чернов В.Цвігун