Рішення № 18763197, 13.10.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2011 р.Справа № 5013/1530/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1530/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Трифар", м. Київ

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Кіровський", с. Вільне Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 55 007,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 30 від 23.06.11 р.;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трифар" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Кіровський" на користь позивача заборгованості в розмірі 55 007,00 грн., а також судових витрат, у тому числі витрат на юридичні послуги.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.10.11 р. участі не брав.

Разом з цим, 13.10.11 р. на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що сума заборгованості визначалась позивачем на підставі акту звірки взаєморозрахунків, що належним чином не оформлений, а саме: не підписаний уповноваженою особою підприємства відповідача.

Заперечує відповідач також проти відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, вказуючи на те, що надання юридичних послуг приватним підприємцем, а не адвокатом, не є обставиною для відшкодування понесених позивачем витрат.

Крім того, відповідач, посилаючись на проведення співробітниками СВ УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області обшуку приміщень відповідача та вилучення документів бухгалтерського обліку, накладних на відпуск товарів тощо, просить суд витребувати інформацію про взаємовідносини між позивачем та відповідачем у слідчого відділу УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 43- 44).

Господарський суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про витребування доказів, з огляду на наступне.

У ст. 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. При цьому, у клопотання має бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Оскільки заявлене відповідачем клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України в частині змісту такого клопотання, у господарського суду відсутні правові підстави для його задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

На підставі вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та згідно протоколу № 1 Загальних зборів товариства від 11.04.11 р. найменування відкритого акціонерного товариства "Кіровський" змінено на публічне акціонерне т товариство "Кіровський" (а.с. 45-46).

На підставі існуючої домовленості між сторонами, товариством з обмеженою відповідальністю "Трифар" (далі - Продавець) передало відкритому акціонерному товариству "Кіровський" (далі - Покупець) ветеринарні препарати (далі - товар) на загальну суму 56 807,00 грн.

Факт передачі Продавцем та прийняття Покупцем товару підтверджується наступними документами: видатковою накладною № РН-0001130 від 25.05.09 р. на суму 49787,00 грн. і довіреністю серії ЯОЛ № 195860/376 від 25.05.09 р. та видатковою накладною № РН-0001652 від 28.07.09 р. на суму 7020,00 грн. і довіреністю серії ЯОЛ № 195888/403 від 28.07.09 р. (а.с. 11-14).

Вказані вище видаткові накладні № РН-0001130 від 25.05.09 р. та № РН-0001652 від 28.07.09 р. містять відмітку про отримання товару відповідачем, а саме: підпис повноважного представника Покупця та відтиск печатки підприємства у графі "Отримав (ла)".

Однак, Відповідач отриманий товар оплатив частково в розмірі 1 800,00 грн., що підтверджується випискою банківської установила 28.04.10 р. (а.с. 15).

При цьому, згідно даної виписки, відповідачем 28.04.10 р. на користь позивача було перераховано 5400,00 грн. як оплата за ветеринарні препарати згідно рахунку - фактури № 3644 від 21.04.10 р.

Як вбачається з письмових пояснень позивача, сума в розмірі 5400,00 грн. була сплачена відповідачем як передоплата за інший товар вартістю 3600,00 грн. згідно рахунку - фактури СФ-0003644 від 21.04.10 р., який відповідач отримав за видатковою накладною № РН-0003691 від 29.04.10 р. (а.с. 63- 66).

Таким чином, 1 800,00 грн. позивачем зараховано в рахунок переплати за накладною № РН-0003691 від 29.04.10 р. та в рахунок погашення заборгованості за накладними № РН-0001130 від 25.05.09 р. та № РН-0001652 від 28.07.09 р.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар складає 55 007,00 грн. (56 807,00 грн. - 1 800,00 грн. = 55 007,00 грн).

Відповідач підтвердив отримання від позивача ветеринарних препаратів на загальну суму 56807,00 грн., згідно поданих позивачем накладних, однак, заперечив існування за Покупцем заборгованості в розмірі 55 007,00 грн. Так, у письмовому відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що висновок про існування за відповідачем заборгованості позивачем зроблено тільки на підставі акту звірки взаєморозрахунків, що направлявся на адресу відповідача разом з вимогою позивача про сплату заборгованості. Даний акт звірки підписаний директором та головним бухгалтером позивача і лише головним бухгалтером відповідача, тобто, як стверджує відповідач, належним чином не оформлений (а.с. 118).

Господарський суд не погоджується з доводами відповідача, з огляду на те, що позивачем в порядку ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України подано належні та допустимі письмові докази існування за відповідачем заборгованості за отриманий від позивача товар.

При цьому, позивач, як на підставу своїх позовних вимог на акт звірки взаєморозрахунків між сторонами не посилається.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару, вказаного у видаткових накладних № РН-0001130 від 25.05.09 р. та № РН-0001652 від 28.07.09 р.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог статті 530 Цивільного кодексу України позивачем 29.06.11 р. на адресу відповідача направлено вимогу № 32 з проханням сплатити заборгованість на поточний рахунок Продавця (а.с. 16-17).

Оскільки відповідачем відповіді на вимогу не надано, заборгованість в сумі 55 007,00 грн. не сплачено, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 55 007,00 грн., а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача 350,00 грн. витрат за юридичні послуги, пов'язані з підготовкою вимоги про сплату заборгованості від 29.06.11 р. № 32, 1000,00 грн. витрат за юридичні послуги, пов'язані з підготовкою позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача та 1000,00 грн. витрат за юридичні послуги, пов'язані з участю представника позивача в судовому засіданні.

Відповідач заперечив вказані вимоги, стверджуючи, що надання юридичних послуг не є обставиною для відшкодування позивачу понесених витрат, оскільки в господарському процесі відшкодуванню підлягають лише послуги адвоката, а не будь-якого представника.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

23.06.11 р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Трифар" (Замовник) укладено договір про надання юридичних послуг № 23/06-11, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та своєчасно їх оплатити. На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику юридичних послуг відповідно до умов цього Договору складається двосторонній акт здачі-прийняття виконаних робіт (а.с. 18-20).

Згідно п. 4.1. Договору № 23/06-11 від 23.06.11 р., вартість юридичних послуг є договірною і складається з розрахунку: а) підготовка вимоги про сплату заборгованості до боржника 350,00 грн. без ПДВ; б) підготовка позову про стягнення заборгованості з боржника - 1000,00 грн. без ПДВ.

Договір № 23/06-11 від 23.06.11 р. підписаний Виконавцем та Замовником, скріплений круглими печатками сторін.

Замовником та виконавцем підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.11 р. № ОУ-0000020 про проведення Виконавцем робіт по рахунку № СФ-0000019 від 29.06.11 р. (а.с. 21) та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.08.11 р. № ОУ-0000028 про проведення Виконавцем робіт по рахунку № СФ-0000028 від 01.08.11 р. (а.с. 21-22, 24-25).

Серед виконаних Виконавцем робіт згідно згаданих актів здачі-приймання робіт (надання послуг), зокрема, значиться: вимога за договором № 23/06-11 від 23.06.11 р. ВАТ "Кіровський" на суму 350,00 грн.; підготовка позовної заяви до договором № 23/06-11 від 23.06.11 р. до ПАТ "Кіровський" на суму 1 000,00 грн. та участь представника в суді за договором № 23/06-11 від 23.06.11 р. до ПАТ "Кіровський".

Відповідно до платіжних доручень № 2802 від 29.06.11 р. на суму 2100,00 грн. та № 2867 від 02.08.11 р. на суму 2 000,00 грн. позивачем здійснено оплату за юридичні послуги за договором № 23/06-11 від 23.06.11 р. згідно виставлених Виконавцем рахунків (а.с.23,26).

Господарський суд погоджується з думкою відповідача, що судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Проте, у даному випадку, позивач просить відшкодувати не витрати на оплату послуг адвоката, а витрати за юридичні послуги, що, на думку господарського суду, підлягають відшкодуванню в порядку ст. 44 Господарського процесуального кодексу України як інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

З огляду на викладене, витрати за юридичні послуги, пов'язані з підготовкою вимоги про сплату заборгованості від 29.06.11 р. № 32 в сумі 350,00 грн., витрати за юридичні послуги, пов'язані з підготовкою позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача в сумі 1000,00 грн. та витрати за юридичні послуги, пов'язані з участю представника позивача в судовому засіданні в сумі 1000,00 грн., всього в сумі 2 350,00 грн., тобто ці витрати є витратами позивача, що безпосередньо пов'язані з розглядом даної справи, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Кіровський" (27640, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. вільне, вул. Леніна, 1, п/р № 260030100363 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", м. Київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 008524611085) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трифар" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, п/р 2600915240 в ВАТ "УПБ" м. Києва, МФО 300205, код ЄДРПОУ 32664768) заборгованість в сумі 55 007,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 550,07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., а також інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи в сумі 2 350,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 18.10.2011 року