Рішення № 18763019, 10.10.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2011 р.Справа № 5013/1433/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Конвалія", Кіровоградська область, м. Олександрія

до відповідача: Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Кіровоградська область, м. Олександрія

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Олександрія,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради, Кіровоградська області, м. Олександрія

про скасування п. 3 додатку до рішення від 26.12.2003 № 376,

за участю представників:

від позивача - Дорошенко В.І., директор;

від позивача - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 23.08.2011;

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 12-50/23/1 від 23.05.2011;

від третьої особи - ОСОБА_5., довіреність № 6/965 від 07.10.2011;

третя особа - ОСОБА_6, довіреність № 2798 від 15.08.2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Конвалія" звернулось до господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про скасування незаконного рішення від 26.12.2003 № 376 про приватизацію нежитлового приміщення площею 18,9 кв.м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 12.08.2011 порушено провадження у даній справі. Цією ж ухвалою за ініціативою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.

Враховуючи те, що в додатку до рішення Олександрійської міської ради від 26.12.2003 № 376 є інші об'єкти, позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав уточнення до позовної заяви від 19.08.2011, за змістом якого просить суд скасувати рішення Олександрійської міської ради від 26.12.2003 № 376 в частині приватизації нежитлового приміщення площею 18,9 кв.м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, а саме пункт 3 додатку (том 1 а.с. 95).

З огляду на положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, дана заява прийнята господарським судом.

Позивач вважає, що рішення Олександрійської міської ради є незаконним у зв'язку з тим, що до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004 році, було включено нежитлове приміщення площею 18,9 кв.м по АДРЕСА_1, яке входить до складу цілісного майнового комплексу ТКП "Конвалія", викупленого позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.1996 № 133 та яке не є окремо індивідуально визначеним майном; порушено вимоги Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" на момент прийняття спірного рішення дане приміщення перебувало у довгостроковій оренді ТОВ "Магазин "Конвалія" на підставі патенту на право оренди приміщення № 17; ОСОБА_1 не може бути покупцем об'єкту приватизації в силу положень статей 5, 8 Закону України "Про приватизацію державного майна".

За заявою відповідача, ухвалою від 26.06.2011 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради.

Відповідач надав пояснення на позовну заяву, за змістом якого вважає, що при прийнятті рішення Олександрійської міської ради від 26.12.2003 року № 376 в частині приватизації нежитлового приміщення площею 18,9 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, було порушено вимоги Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 19 Конституції України, тому відповідач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради надано пояснення, за змістом якого третя особа вважає, що спірне рішення Олександрійської міської ради прийняте помилково та передчасно.

ОСОБА_1 надала пояснення, за змістом яких вважає доводи позивача безпідставними, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню та просить застосувати строк позовної давності.

У судовому засіданні 29.09.2011 оголошувалась перерва до 11:30 10.10.2011.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом представництва Фонду державного майна України у місті Олександрії від 26.11.1996 № 285 "Про реєстрацію товариства покупців" зареєстровано установчі документи товариства покупців, створеного членами трудового колективу торговельно-комерційного підприємства "Конвалія" (далі - ТКП "Конвалія") (том 3 а.с. 126).

Наказом представництва Фонду державного майна України у місті Олександрія від 20.11.1996 № 278 "Про затвердження акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу та акту визначення ціни продажу патенту на право оренди приміщення ТКП "Конвалія" затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу (без приміщення) ТКП "Конвалія" в сумі 303,00 грн; затверджено акт визначення ціни продажу патенту на право оренди приміщення ТКП "Конвалія" в сумі 2350,00 грн; визначено ціну продажу об'єкту (майна ТКП "Конвалія" та патенту на право оренди приміщення за адресою АДРЕСА_1) в сумі 2653,00 грн (том 3 а.с. 43).

Між представництвом Фонду державного майна у місті Олександрії (Продавець) та ТКП "Конвалія" (Покупець) 29.11.1996 укладено договір купівлі-продажу комунального майна, що приватизується шляхом викупу № 133, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого за № 10296 (том 2 а.с. 72-76).

Згідно пункту 1.1 вказаного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця державне комунальне майно цілісного майнового комплексу ТКП "Конвалія", який знаходиться за адресою Кіровоградська область, м. Олександрія, АДРЕСА_1, а Покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, обладнання, устаткування та інше майно згідно протоколу інвентаризації та акту оцінки, що додаються до цього договору.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу та згідно акта прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу торговельно-комерційного підприємства "Конвалія" від 02.12.1996 Продавець передав, а Покупець прийняв згідно з відомостями інвентаризації викуплене ним державне майно торговельно-комерційного підприємства "Конвалія" вартістю 303,00 грн, а саме: основні засоби по залишковій вартості 303,00 грн; запаси і затрати 7099,00 грн; фінансові активи 600,00 грн; кредиторська заборгованість 9687,00 грн (том 2 а.с. 77).

Нежитлове приміщення загальною площею 451,1 кв.м (разом з підвалом) до складу цілісного майнового комплексу ТКП "Конвалія" не входило, та відповідно об'єктом приватизації за вищевказаним договором купівлі-продажу не було.

Між представництвом Фонду державного майна у місті Олександрії (Продавець) та ТКП "Конвалія" (Покупець) 03.12.1996 укладено договір купівлі-продажу патенту на право оренди приміщення шляхом викупу № 17, згідно пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується передати Покупцю патент на право оренди приміщення (разом з підвалом) загальною площею 451,1 кв.м, яке знаходиться за адресою м. Олександрія, АДРЕСА_1, а Покупець обов'язується прийняти вказаний патент і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, а саме 2350,00 грн (том 1 а.с. 74-76).

Згідно пунктів 4.1, 10.1, 10.2 вказаного договору, кожна сторона зобов'язується виконувати свої обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків; зміна умов договору або внесення доповнень до нього можливі за згодою сторін; всі зміни та доповнення до договору здійснюються тільки у письмовій формі.

Представництвом Фонду державного майна у м. Олександрії 04.02.1997 видано товариству покупців, створеного членами трудового колективу торговельно-комерційного підприємства "Конвалія" патент на право оренди приміщення № 17, в якому зазначено: дата першого продажу - 03.12.1996, дата закінчення строку дії патенту - 03.12.2006 (том 1 а.с. 77).

Між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин "Конвалія" 25.12.2000 укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 586 (далі договір від 25.12.2000 № 586), згідно пункту 1.1 якого Орендодавець на підставі договору купівлі-продажу патенту від 01.12.1996 № 17 передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення наземне, що знаходиться на 1 поверсі 4-х поверхового будинку площею 211,5 кв.м, підвальне 126,2 кв.м, розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальна площа якого становить 337,7 кв.м згідно плану і знаходиться на балансі житлово-експлуатаційної контори № 2 для використання відповідно під розміщення магазину (том 2 а.с. 78-81).

Згідно пункту 2.1 цей договір укладений на термін з 01.08.2000 по 03.12.2006 і вступає в дію з моменту підписання. Не пізніше як за один місяць до закінчення терміну дії договору оренди Орендар повідомляє письмово Орендодавця про бажання продовжити оренду об'єкту або відмовитись від неї.

Пунктом 3.1 зазначеного договору від 25.12.2000 № 586 сторони погодили, що передача приміщення в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це майно. Власником орендованого приміщення залишається територіальна громада міста, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Згідно пунктів 6.6, 10.2 договору від 25.12.2000 № 586, після закінчення терміну договору оренди "Орендар", який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право за інших рівних умов на продовження договору оренди на новий термін; зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін не допускається.

До укладення договору від 25.12.2000 № 586 між позивачем та житлово-експлуатаційною конторою № 2 було укладено договір оренди № 12, згідно якого в оренду позивачу було передано приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 211,5 м.кв. торгової точки та 126,2 м.кв. складу. Термін дії даного договору з 03.12.1996 по 03.12.2006 (том 4 а.с. 13).

В період дії договору від 25.12.2000 № 586 між позивачем та ОСОБА_1 01.05.2001 було укладено договір оренди нежилого приміщення № 3, згідно якого ОСОБА_1 прийняла в суборенду частину нежилого приміщення 25 м.кв. (том 2 а.с. 19-21).

Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 20.10.2003 № 818 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році" вирішено запропонувати міській раді затвердити перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році, згідно додатку до якого у переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році значиться і спірне приміщення по АДРЕСА_1 площею 18,9 кв.м.

Як зазначає позивач, і не заперечується іншими учасниками судового процесу, що із вказаного переліку декілька виставлених об'єктів комунальної власності, у тому числі і спірне приміщення, викреслені міським головою Цапюком С.К. власноручно із проставленням підпису (том 2 а.с. 11-14).

Тобто, згідно додатку до рішення виконавчого комітету від 20.10.2003 № 818, спірне приміщення по АДРЕСА_1 не було включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році (том 1 а.с. 15)

Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 11.12.2003 № 982 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році" вирішено запропонувати міській раді затвердити перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації у 2004 році, до якого вже включено і спірне приміщення за адресою м. Олександрія АДРЕСА_1 (том 2 а.с. 60).

Згідно пункту 3 вказаного рішення, рішення виконкому міської ради від 20.10.2003 № 818 визнано таким, що втратило чинність.

І вже згідно спірного рішення Олександрійської міської ради "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році" від 26.12.2003 № 376, міською радою затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році, до якого під номером 3 включено приміщення по АДРЕСА_1 площею 18,9 кв.м (том 2 а.с. 36-39).

В подальшому, між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради та ОСОБА_1 25.03.2004 укладено договір купівлі-продажу приміщення шляхом викупу № 90, який нотаріально посвідчений 25.03.2004 приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_9, згідно пункту 1.1 якого Продавець зобов'язався передати у власність покупця нежитлове приміщення загальною площею 20,2 кв.м, розташоване у м. Олександрії Кіровоградської області по АДРЕСА_1 у цегляному будинку номер 38, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти вказане приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі та пройти реєстрацію приміщення у бюро технічної інвентаризації (том 2 а.с. 1 - 4).

Тобто, даний договір укладено до закінчення терміну дії договору оренди від 25.12.2000 № 586 та договору купівлі-продажу патенту на право оренди від 03.12.1996.

Між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Конвалія" на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2004 № 90 укладена додаткова угода від 30.03.2004 про зміни до договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2000 № 586, згідно якої, пункт 1.1 договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2000 викладено в наступній редакції: "Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою м. Олександрія, АДРЕСА_1 загальною площею 215,1 кв.м (наземне - 191,3 кв.м, підвал - 23,8 кв.м) і знаходиться на балансовому обліку комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 2" (том 2 а.с. 103).

Тобто площа, що орендується позивачем, зменшена в частині наземної площі на площу, яка відчужена ОСОБА_1

Приміщення, яке продовжувало перебувати в оренді ТОВ "Конвалія", було продане йому згідно договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 02.12.2005 № 162 (том 2 а.с. 5 - 8).

За доводами позивача, рішення Олександрійської міської ради "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році" від 26.12.2003 № 376, згідно якого до затвердженого переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році, під номером 3 включено приміщення по АДРЕСА_1 площею 18,9 кв.м, є незаконним у зв'язку з тим, що спірне приміщення входить до складу цілісного майнового комплексу ТКП "Конвалія", викупленого позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.1996 № 133 та яке не є окремо індивідуально визначеним майном; передано у власність ОСОБА_1 приміщення площею 20,2 м.кв., а не 18,9 м.кв. як зазначено у рішенні; порушено норми Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"; на момент прийняття спірного рішення дане приміщення перебувало у довгостроковій оренді ТОВ "Магазин "Конвалія" на підставі патенту на право оренди приміщення № 17; ОСОБА_1 не може бути покупцем об'єкту приватизації в силу положень статей 5, 8 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Позивач, посилаючись на наказ представництва Фонду державного майна України від 20.11.1996 № 278, яким затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ТКП "Конвалія", акт визначення ціни продажу патенту на право оренди приміщення, договір купівлі-продажу комунального майна, що приватизується шляхом викупу від 29.11.1996 № 133, не погоджується з твердженнями ОСОБА_1 стосовно того, що спірне приміщення є окремим індивідуально визначеним майном, так як у зазначених документах мова йде про цілісний майновий комплекс, до складу якого входило і спірне приміщення.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 29.12.2010 № 1954 "Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства" цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об'єкти. Визначення загальнодержавного значення об'єктів здійснюється відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Відповідно до частини 2 Постанови КМУ від 10.12.2003 № 1891 "Про затвердження методики оцінки майна", окреме індивідуально визначене майно - об'єкти у матеріальній формі (інвентарні об'єкти або групи інвентарних об'єктів та інше окреме майно), що приватизуються відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з викопіровки із технічного паспорту житлового будинку № 38, поетажного плану та журналу внутрішніх вимірів, приміщення яке шляхом викупу приватизоване ОСОБА_1, до приватизації значилось як кладова, приналежна об'єкту під № 42 (том 2 а.с. 16-18).

Із технічних паспортів, наданих сторонами на викуплені ними в процесі приватизації приміщення, вбачається, що згідно свідоцтва про право власності, видане 15.03.2004 виконкомом Олександрійської міської ради на підставі рішення виконкому Олександрійської міської ради № 105 від 19.02.2004 на житловий будинок з підвалом та вбудованими нежитловими приміщеннями, територіальна громада м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради була власником усього приміщення (том 3 а.с. 33-37, том 2 а.с. 138-144).

Вже після укладення договору купівлі-продажу від 25.03.2004, на підставі якого ОСОБА_1 придбано приміщення площею 20,2 кв.м оформлено технічний паспорт на вказане приміщення (том 2 а.с. 138-144).

Тобто, на момент прийняття Олександрійською міською радою рішення від 26.12.2003 № 376, приміщення площею 20,2 м.кв. не було інвентарним об'єктом, на відміну від всього приміщення, яке перебувало в оренді у позивача, а відтак не могло бути самостійним об'єктом малої приватизації.

Проведення Торгово-промисловою палатою незалежної оцінки нежитлового приміщення площею 20,2 м.кв. по АДРЕСА_1 в м. Олександрія та складання за її результатами звіту про незалежну оцінку майна, на що як на доказ визначення майна як окремого індивідуального посилається ОСОБА_1, не є належним доказом так як незалежна оцінка проводилась і звіт складався вже після прийняття Олександрійською міською радою спірного рішення.

Також у додатку до рішенні Олександрійської міської ради від 26.12.2003 № 376 зазначено, що до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації у 2004 році під номером 3 включено нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 площею 18,9 м.кв.

Фактично згідно договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 25.03.2004 № 90, ОСОБА_1 придбано приміщення площею 20,2 м.кв.

ОСОБА_1 зазначила, що невідповідність площ пов'язана із тим, що на момент прийняття рішення про включення об'єкту до Переліку, взята орієнтована площа приміщення, про що зазначено і в самому рішенні, а вже на момент укладення договору і оформлення технічного паспорту за результатами замірів з'ясовано реальну площу приміщення.

Поряд з тим, як вбачається із технічних паспортів, площа приміщення, яке викуплене ОСОБА_1, складала до викупу і складає після - 18,9 м.кв., інша площа - це 1/2 площі тамбура (1,3 м.кв.), яка не була включена ні до заяви ОСОБА_1 про включення приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 2004 році (том 1 а.с. 93), ні до самого Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації в 2004 році, затвердженого рішенням Олександрійської міської ради від 26.12.2003 № 376.

Тобто, це, по-перше, ще раз підтверджує той факт, що приватизоване ОСОБА_1 приміщення не було окремим індивідуально визначеним майном, а по-друге те, що ОСОБА_1 безпідставно придбано частину приміщення площею 1,3 м.кв.

Відповідно до частин 1-3 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Орган приватизації зобов'язаний повідомити адміністрацію підприємства про включення даного підприємства або його структурного підрозділу до одного із зазначених переліків у місячний строк з дня прийняття відповідного рішення.

Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Сторонами не надано доказів того, що затвердження рішенням Олександрійської міської ради від 26.12.2003 № 376 Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації в 2004 році, здійснювалось за поданням Фонду комунального майна міської Ради.

Відсутні і докази виконання Фондом комунального майна Олександрійської міської ради обов'язку щодо повідомлення адміністрації ТОВ "Магазин "Конвалія" про включення приміщення площею 18,9 м.кв. до Переліку.

ОСОБА_1, посилаючись на пункти 1, 4, 5 Указу Президента України від 30.12.1994 № 827/94 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" та ч. 3 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) зазначає, що позивач при приватизації майна ТКП "Конвалія" мав можливість скористатися своїм правом на викуп приміщення, в якому знаходиться майно державного підприємства, що приватизується, проте від приватизації цього приміщення відмовився, у зв'язку з чим 03.12.1996 між представництвом Фонду державного майна України та ТКП "Конвалія" і був укладений договір купівлі-продажу патенту на право оренди приміщення шляхом викупу № 17.

Згідно статті 4 Указу Президента України від 30.12.1994 № 827/94 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" організація орендарів, товариство покупців, інші юридичні особи, створені працівниками орендного підприємства, структурного підрозділу орендного підприємства, який виділяється в окремий об'єкт приватизації, в тому числі такого, договором оренди якого не передбачено право на викуп орендованого майна, мають права на приватизацію орендованого майна, його частки (щодо структурних підрозділів) шляхом викупу, якщо вони до 1 вересня 1995 року подали в установленому порядку про це відповідну заяву. При цьому договір оренди приміщення, укладений на день приватизації, є чинним до закінчення його строку.

З 1 вересня 1995 року приватизація зазначених у частині першій цієї статті об'єктів малої приватизації здійснюється на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство покупців, створене членами трудового колективу торговельно-комерційного підприємства "Конвалія" зареєстроване наказом представництва ФДМУ в м. Олександрії 26.11.1996 № 285 (том 3 а.с. 126).

Тобто, позивач не міг скористатись правом на викуп майна згідно Указу Президента України від 30.12.1994 № 827/94 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні".

Статтею 5 Указу Президента України від 30.12.1994 № 827/94 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" встановлено, що приміщення, у яких розташовані приватизовані до набрання чинності цим Указом об'єкти малої приватизації, та приміщення, зазначені у статті 4 цього Указу, викуповуються власником приватизованого об'єкта малої приватизації.

У разі відмови власника приватизувати відповідне приміщення та у випадках, передбачених статтею 4 цього Указу, надання приміщень у оренду здійснюється державними органами приватизації на строк не менш як 10 років шляхом продажу патентів на право оренди приміщень.

Згідно частин 1 та 3 статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.

Відповідно до пунктів 49 - 51 Закону України "Про державну програму приватизації" покупець, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності).

За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або в разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначена будівля (споруда, приміщення) передається у встановленому порядку власнику приватизованого об'єкта в оренду на термін не менш як 10 років.

У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

ОСОБА_1 пов'язує наявність у ТКП "Конвалія" патенту на право оренди із його відмовою від приватизації приміщення, та відповідно, наявність права у Олександрійської міської ради як власника розпоряджатися належним територіальній громаді міста на праві власності об'єктом комунального майна та прийняття рішення від 26.12.2003 № 376 про приватизацію (відчуження) нежитлового приміщення орієнтовною площею 18,9 м.кв., визначивши спосіб його приватизації - викуп.

Поряд з тим, сторонами та третіми особами не надано доказів, того, що позивач на той момент відмовився від приватизації відповідного приміщення, а зазначені вище правові норми не передбачають автоматичної відмови власника об'єкта приватизації від приватизації приміщення, в якому знаходився об'єкт приватизації у разі отримання ним патенту.

Довідка спеціаліста регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області Кириченко М. про результати залучення до перевірки з питань додержання законодавства при приватизації ОСОБА_1 нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 у м. Олександрії від 09.07.2008 не є доказом відмови позивача від приватизації (том 3 а.с. 123, 124).

Більше того, подальші дії позивача, а саме приватизація іншої частини приміщення, включеного до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації у 2005 році (рішення міської ради від 24.06.2005 № 699) шляхом викупу, свідчать про його намір викупу приміщення (том 3 а.с. 137-143).

Тому, враховуючи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Конвалія", яке є правонаступником ТКП "Конвалія", є власником об'єкта приватизації - майна цілісного майнового комплексу ТКП "Конвалія", розміщеного у спірному приміщенні і те, що від нього не надходило заяв про відмову від приватизації вказаного приміщення, ненадання йому права на приватизацію спірного приміщення є порушенням вимог частини 3 статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 04.02.2003 у справі № 22/373.

Згідно п. 5.5 Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.01.1995 № 90 та чинного на момент видачі патенту передбачалось, що власник патенту має право на викуп орендованої будівлі (споруди, приміщення) протягом терміну дії патенту, якщо немає прямої заборони на її приватизацію.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих (державних) підприємств (малу приватизацію)" викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.

Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.

ОСОБА_1 зазначає, що нежитлове приміщення площею 18,9 м.кв. по АДРЕСА_1 в м. Олександрії є об'єктом малої приватизації, який відноситься до групи А, договором оренди нерухомого майна від 25.12.2000 № 586 право на викуп об'єкта не передбачений, цей договір укладений між Фондом комунального майна та ТОВ "Магазин "Конвалія" після набрання чинності Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992.

Тому, за таких обставин, а також враховуючи те, що за вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), п. 30 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" саме на місцеві Ради покладені функції щодо затвердження переліків об'єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні , за конкурсом або шляхом викупу, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів комунальної власності, Олександрійська міська Рада мала право при ухваленні рішення № 376 від 26.12.2003 в якості способу приватизації (умов приватизації) вбудованого нежитлового приміщення орієнтовною площею 18,9 м.кв. по АДРЕСА_1 застосовувати викуп цього об'єкту комунального майна та включати це приміщення до Переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Поряд з тим, як свідчать матеріали справи, позивач скористався правом на викуп приміщення, саме як включеного до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Не приймаються господарським судом доводи позивача стосовно того, що рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 20.10.2003 № 818 ОСОБА_1 було відмовлено в приватизації нежитлового приміщення площею 18,9 м.кв. по АДРЕСА_1 та необхідність повторного подання нею заяви на включення цього приміщення до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2004 році та стосовно того, що ОСОБА_1 як працівник Фонду державного майна не могла бути покупцем об'єкта малої приватизації, з огляду на наступне

Не включення 20.10.2003 на засіданні виконавчого комітету міської ради нежитлового приміщення площею 18,9 м.кв. по АДРЕСА_1 до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації в 2004 році, не є відмовою у приватизації, яка згідно з ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" має бути надана покупцю за результатом розгляду його заяви лише органом приватизації.

Крім того, проект рішення "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році" затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради від 20.10.2003 № 818 на розгляд сесії міської ради взагалі не вносився та втратив чинність з моменту прийняття рішення виконавчого комітету міської Ради від 11.12.2003 № 982, яким було затверджено вже новий Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році

Відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".

Не можуть бути покупцями: юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків; органи державної влади; працівники органів приватизації та інші особи, яким відповідно до чинного законодавства заборонено займатися підприємницькою діяльністю.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що покупцями об'єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про Фонд комунального майна Олександрійської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 11.12.1998, Фонд комунального майна міської ради є виконавчим органом міської ради, утворюється за її рішенням на базі представництва Фонду державного майна України у м. Олександрії, підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядковується виконкому, міському голові (том 3 а.с. 72 - 74).

Відповідно до статей 1, 2, 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" служба в органах місцевого самоврядування - це професійна , на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районною у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

ОСОБА_1 на підставі договору про надання послуг з юридичного обслуговування, укладеного 06.11.2001 між нею та Фондом комунального майна міської ради здійснювала юридичне обслуговування під час підготовки процесуальних документів та представництва інтересів Фонду комунального майна міської ради у судах різної юрисдикції.

Таким чином, в силу вказаного договору, між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання, які регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.

Не може також бути задоволено клопотання ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

ОСОБА_1 зазначає, що рішення Олександрійської міської ради від 26.12.2003 не має сили правового акту органу місцевого самоврядування, так як цим рішенням не встановлюються, не змінюються чи не припиняються норми права, спірне рішення не розраховане на широке коло осіб, а містить конкретні приписи, звернені до окремих суб'єктів, що є учасниками процесу приватизації об'єкта комунального майна - продавця та покупця об'єкта приватизації; позивач на момент прийняття спірного рішення власником приміщення по АДРЕСА_1 не був.

За загальною теорією права правовий акт - акт-волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення.

За юридичною субординацією правові акти діляться на: нормативні, що регулюють певну сферу суспільних відносин і є загальнообов'язковими; індивідуальні (ненормативні), що породжують права і обов'язки лише у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку; інтерпретаційні (акти тлумачення норм права), що мають допоміжний характер і, як правило, «обслуговують» нормативні акти.

Тобто в поняття "правовий акт" за нормами Цивільного кодексу України включено широке коло правових актів, одним з яких і є спірне рішення Олександрійської міської ради.

Враховуючи зазначене, а також те, що позивач, будучи власником об'єкта приватизації - майна цілісного майнового комплексу ТКП "Конвалія", розміщеного у спірному приміщенні, відповідно мав право на його приватизацію, тобто на набуття приміщення у власність, чим порушено його права як власника, позовна давність в даному випадку не застосовується.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 № 02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Господарським судом встановлено, що при прийнятті Олександрійською міською радою рішення від 26.12.2003 № 376 порушено як норми Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" так і права позивача.

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати пункт 3 додатку до рішення Олександрійської міської ради від 26.12.2003 № 376 в частині приватизації нежитлового приміщення площею 18,9 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Леніна, 59, ідентифікаційний код 33423535) на користь товариства з обмеженою відповідальністю магазин "Конвалія" (Кіровоградська область, м. Олександрія, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 23230100) - 85,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г.Кабакова

Повне рішення складено 14.10.2011