Рішення № 18762999, 25.10.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" жовтня 2011 р. Справа № 2/5007/87/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 20.09.11)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська будівельна компанія" (м.Житомир)

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Коростень Житомирська область)

про стягнення 19141,62 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ТОВ "Поліська будівельна компанія" заборгованості за договором підряду №03-11 від 01.06.2011 р. в сумі 18964,30 грн. та пені в сумі 177,32грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. На вимогу суду надав для огляду оригінали документів на яких грунтуються позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився,свого представника не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відповідачу 17.10.11 ухвали суду , про що свідчить підпис відповідача у повідомленні. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська будівельна компанія" (підрядник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (замовник) був укладений договір №03/11, за умовами якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з прокладки футляра для електрокабеля під автодорогою по трасі Київ-Ковель.

За п.4.1 договору, ціна договору складає 36964,80грн. (а.с.10).

Згідно п.п.4.5., 4.6 договору, замовником проводиться авансування робіт в сумі 50% від загальної вартості договірної ціни (18000,00грн.). Кінцевий розрахунок за фактично виконані і прийняті роботи, замовник проводить підрядникові на підставі акту виконаних робіт, підписаного представниками обох сторін, не пізніше п'яти днів після його підписання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором, про що свідчить підписаний сторонами 06.07.11 та скріплений печатками акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 на загальну суму 36964,30грн. (а.с.13-16).

Таким чином, строк для здійснення розрахунків сплинув 11.07.11.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Але відповідач всупереч умовам договору перерахував позивачу лише авансовий платіж в розмірі 18000,00грн., тому на день звернення з позовом до суду сума боргу становить 18964,30 грн. (36964,30-18000).

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються саме на договорі №03-11 від 01.06.11.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

26.07.11 позивач надіслав відповідачу претензію, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 17).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем належним чином були виконані роботи, тому у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки на суму 18964,30грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 2.10 договору просить стягнути з відповідача 177,32 грн. пені.

За п.2.10 договору, при затримці оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська будівельна компанія" (10002,м.Житомир, вул.Кривий Брід,2; код 06961509) - 18964,30грн. боргу, 177,32грн. пені, 191,42грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

<Поле для текста >

Віддрукувати:

1 - в справу

2- відповідачу (рек. з повідом.)