Рішення № 18762597, 23.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/14423.09.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" ДоПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія

"ГАРАНТ-АВТО"

Простягнення 16 973,63 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник (дов. № 218 від 03.06.2011 р.)

від відповідачане зявився СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору комплексного страхування на транспорті № 030219/4002/0000002 від 17.08.2010 р. в розмірі 17566,63 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" за договором добровільного комплексного страхування на транспорті №030219/4002/0000002 від 17.08.2010р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "Тойота Прадо", державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль "СПВ Рута", державний номер НОМЕР_2, за участю якого скоєно ДТП, водій якого, ОСОБА_3, визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1420832, позивач просить стягнути з відповідача страхового відшкодування в розмірі 17566,63 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.08.2011 р. порушено провадження у справі №59/144, розгляд справи призначено на 23.09.2011 р.

20.09.2011 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України лист на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 59/144.

В судовому засіданні 23.09.2011 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 16973грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн., та довідки ДАІ- 83 грн.)

Заява обґрунтована тим, що на момент подання позову до суду та порушення провадження у справі, позивачеві не було відомо про встановлений розмір франшизи у сумі 510 грн., передбачений Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1420832.

В судове засідання 23.09.2011 р. представник відповідача, не з?явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 23.09.2011р. до суду не надходило.

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2010р. між ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 030219/4002/0000002, за яким ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Тойота Прадо», державний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Києва, 07.03.2011 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «СПВ Рута», державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Інтегро», під час руху заднім ходом не переконався у безпечності маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота Прадо», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, під управлінням ОСОБА_2, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.9 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду міста Києва від 08.04.2011р.

09.03.2011р. до ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди № 09Б/03/11 від 29.03.2011р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тойота Прадо», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 17483,63 грн.

13.04.2011р. ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»на підставі Страхового акту № 00062928 від 08.04.2011р. та розрахунку страхового відшкодування до нього, враховуючи Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди № 09Б/03/11 від 29.03.2011р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 17566,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 012439 від 13.04.2011р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «СПВ Рута», державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Тойота Прадо», державний номер НОМЕР_1, належить ТОВ "Інтегро".

Однак, цивільно-правова відповідальність ТОВ "Інтегро". в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «СПВ Рута», державний номер НОМЕР_2 особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорові була застрахована у ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/1420832).

Вина водія який керував автомобілем «СПВ Рута», державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 08.04.2011р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "«Тойота Прадо», державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/1420832), а до ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 030219/4002/0000002, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ТОВ "Інтегро". як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/1420832) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510, 00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 16 973,63 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 169,74 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, Код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, код ЄДРПОУ 20033533) шкоду в розмірі 16 973 (шістнадцять тисяч девятсот сімдесят три) грн. 63 коп., державне мито в розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 74 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 30.09.2011 р.