Постанова № 18761755, 19.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7653/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 69 від 03.10.2011 р.,

ліквідатор позивача - Макаричев В.В., ліцензія НОМЕР_1 від 20.11.2006 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 01-62юр/7232 від 26.09.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків (вх. № 4130Х/2-6) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.09.2011 р. у справі № 5023/7653/11 (суддя Смірнова О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІК Харківське будівельне управління”, м. Харків

до Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків

про зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

12 вересня 2011 р. ТОВ “ЛІК Харківське будівельне управління” звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до АК “Харківобленерго” про заборону вчиняти певні дії та зміну умов договору, а саме: призупинити дію договору № 6-9247 від 30.01.2004 року та додаткової угоди в частині нарахування споживаної електроенергії за тарифом 1,08 грн. за 1 кВт/год; зобовязати відповідача провести перерахування електроенергії споживаної житловим будинком за адресою: м. Харків, вул. Луганська, 36 за тарифом для громадян-споживачів, а саме: 02802 грн. за 1 кВт/год з 12.07.2011 р.; для переведення мешканців будинку по вул. Луганська, 36 на прямі розрахунки з відповідачем нарахування за споживану електроенергію здійснювати за тарифом для громадян.

Позов обґрунтовано тим, що у звязку з несплатою позивачем заборгованості, яка була нарахована відповідачем за тарифом 1,08 грн. за 1 кВт/год за серпень 2011 року, виникла загроза відключення житлового будинку від енергопостачання, в наслідок чого будуть порушені приписи ст. 3 Конституції України, ст. 13 ЦК України.

Разом із позовом ТОВ “ЛІК Харківське будівельне управління” подало до Господарського суду Харківської області заяву про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66-67 ГПК України, в якій просило суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме: заборонити відповідачу припиняти подачу електроенергії до житлового будинку № 36 по вул. Луганській м. Харкова до розгляду справи по суті, посилаючись при цьому на те, що згідно повідомлення № 9247 від 06.09.2011 р. про припинення подачі електроенергії до вищевказаного будинку відбудеться 14.09.2011 р., що зробить неможливим виконання рішення суду з приводу розрахунків за споживану електроенергію мешканцями цього будинку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2011 р. у справі № 5023/7653/11 (суддя Смірнова О.В.) заяву позивача про забезпечення позову задоволено; заборонено відповідачу припиняти подачу електроенергії до житлового будинку № 36 по вул. Луганській м. Харкова до розгляду справи по суті, з посиланням на наявність підстав для задоволення клопотання щодо вжиття заходів про забезпечення позову.

Відповідач із зазначеною ухвалою від 13.09.2011 р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме: “Правил користування електричною енергією”, затверджених Постановою НКРЕ України за № 28 від 31.07.1996 р., із змінами і доповненнями, а також ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 66, 67 ГПК України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що на його думку скарга є необґрунтованою і має бути залишеною без задоволення, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 13.09.2011 р. підлягає залишенню без змін, адже твердження відповідача про незрозумілість, яким саме чином припинення подання електроенергії до житлового будинку перешкодить чи зробить неможливим виконання майбутнього рішення господарського суду, є необгрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши вимоги, зазначені в апеляційній скарзі, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів передбачених ст. 67 цього Кодексу до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи (розяснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»із наступними змінами та доповненнями).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими повязано вирішення питання про забезпечення позову. При цьому, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав їх задоволення. В даному випадку судом встановлюється саме існування спору, обираються адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу в законну силу судового рішення. До предмету доказування у даному випадку входить існування обставин, що свідчать про наявність звязку між конкретним заходом по забезпеченню позову та предметом позовних вимог.

Предметом даного спору є заборона вчиняти певні дії та зміна умов договору, а саме: призупинити дію договору № 6-9247 від 30.01.2004 р. та додаткової угоди в частині нарахування споживаної електроенергії за тарифом 1,08 грн. за 1 кВт/год; зобовязати відповідача провести перерахування електроенергії споживаної житловим будинком за адресою: м. Харків, вул. Луганська, 36, за тарифом для громадян-споживачів, а саме: 02802 грн. за 1 кВт/год з 12.07.2011 р.; для переведення мешканців будинку по вул. Луганська, 36, на прямі розрахунки з відповідачем нарахування за споживану електроенергію здійснювати за тарифом для громадян.

Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову позивач посилається на те, що припиненням постачання електроенергії до житлового будинку № 36 по вул. Луганській в м. Харкові, будуть порушені права мешканців цього будинку (всі 98 квартир будинку є власністю мешканців і заселені ними вже більше, ніж протягом трьох років) всупереч зобовязання відповідача утримуватись від дій, які б могли порушити права інших осіб (ч. 2 ст. 13 ЦК України).

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

Відповідно до абз. 2 п. 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Виходячи з фактичних обставин справи, поданих доказів та пояснень представників позивача, наданих у судовому засіданні, в яких останнім підтверджено той факт, що товариство не веде господарської діяльності і його визнано банкрутом Постановою Господарського суду Харківської області від 12.07.2011 р. у справі № Б-50/14-09, що, в свою чергу, призведе до неможливості виконання рішення суду по даній справі.

Отже, з метою запобігання порушення прав позивача у майбутньому під час виконання рішення, та враховуючи, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і визнає клопотання позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.09.2011 р. у справі № 5023/7653/11 було прийнято вірно, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків, залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.09.2011 р. у справі № 5023/7653/11 залишити без мін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови підписаний 17.10.2011 р.