Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2011 р.Справа № 17-7-32-2/346-06-12020
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Жекова В.І.,
суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю представників сторін 19.10.2011 р.:
від Товариства з обмеженою відповідальністю „Колос” Кокарєв А.В., Погорілий О.В.
від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” Захватаєв Р.А.
від арбітражного керуючого, розпорядника майна Новікова Ю.П.- Новіков Ю.П.
інші представники сторін у судове засідання не зявились
розглянувши апеляційну скаргу
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос”
на ухвалу Господарського суду Одеської області
від 29.08.2011 р. (про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора, арбітражного керуючого)
по справі № 17-7-32-2/346-06-12020
за заявою Управління ПФУ у Біляївському районі Одеської області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна”
за участю кредиторів:
1)Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
2)Біляївського районного центру зайнятості;
3)Одеського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів;
4)Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Біляївському районі;
5)Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області;
6)Управління агропромислового розвитку Біляївської районної державної адміністрації Одеської області;
7)Товариства з обмеженою відповідальністю „Південьагропереробка”
8)Публічного акціонерного товариства „Приватбанк”
9) Товариства з обмеженою відповідальністю „Колос”
за участю ліквідатора, арбітражного керуючого: Новікова Юрія Петровича
про визнання банкрутом
Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 14.09.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 14.09.2011 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 29.09.2011 р.
Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 29.09.2011р. була задоволена заява про самовідвід судової колегії у складі суддів: Воронюка О.Л., Єрмілова Г.А., Лашина В.В. у звязку з тим, що зазначена справа раніше розглядалася вищезазначеною колегією суддів Одеського апеляційного Господарського суду, та постанова, яка була прийнята колегією, скасована Вищим Господарським судом України.
Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ № 278 від 03.10.2011р. по справі № 17-7-32-2/346-06-12020 призначений повторний автоматичний розподіл справи.
Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 05.10.2011р., яка надіслана учасникам процесу 05.10.2011р., розгляд апеляційної скарги призначено на 19.10.2011р.
Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог частини третьої ст.44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст.81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом пятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 19.10.2011р. за погодженням сторін, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
14.11.2006р. Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання боржника банкрутом, в якій просило порушити провадження у справі про визнання банкрутом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна”.
Заява мотивована тим, що підприємство Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Україна” зареєстровано Біляївською районною державною адміністрацією, що підтверджено Свідоцтвом № 04057095Ю0010201 від 25.12.1995р. та довідкою Органу статистики від 06.03.2000р., відповідно до яких Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Україна” перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Біляївському районі за № 15-13-04-0059, як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. № 400/97-ВР.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що станом на 20.09.2006р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Україна” по обліковим даним управління ПФУ у Біляївському районі має заборгованість у розмірі 159852, 09 грн. Зазначена вище заборгованість виникла в результаті несплати коштів на обовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходжень до Пенсійного фонду України.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Україна” зобовязання перед бюджетом щодо сплати коштів на обовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів не виконало, що і стало в подальшому підставою для звернення до господарського суду з відповідною заявою щодо визнання боржника банкрутом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2006р. (суддя Бахарєв Б.О.) було порушено провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Одеської області від 19.12.2006р. (суддя Бахарєв Б.О.) визнано Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області кредитором СГ ТОВ „Україна” з грошовими вимогами до боржника на суму 125710, 36 грн., зобовязано кредитора у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів (газети „Голос України” чи „Урядовий курєр”) оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство СГ ТОВ „Україна”, яке було опубліковано в газеті „Урядовий курєр” № 3 від 10.01.2007р., припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_15 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лісєєва Кирила Юрійовича (ліцензія НОМЕР_4 від 04.04.2006р.).
Арбітражний керуючий, розпорядник майна Новіков Юрій Петрович подав до господарського суду Одеської області заяву про участь у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2007р. (суддя Бахарєв Б.О.) припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Лісєєва Кирилла Юрійовича, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Новікова Юрія Петровича (ліцензія НОМЕР_3 від 03.10.2004р.).
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 31.07.2007р. (суддя Бахарєв Б.О.) затверджено реєстр вимог кредиторів СГ ТОВ „Україна”; зобовязано розпорядника майна СГ ТОВ „Україна” організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст.16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протокол зборів надати суду; зобовязано розпорядника майна боржника та кредиторів вирішити питання відносно подальшого розгляду справи (ліквідація, мирова угода, санація) (т.2, а.с.115-117).
Постановою Господарського суду Одеської області від 22.05.2008р. (суддя Бахарєв Б.О.) визнано банкрутом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Україна”, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Новікова Ю.П.; зобовязано ліквідатора надати суду персональний склад членів ліквідаційної комісії; зобовязано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження; припинено повноваження органів управління банкрута, а також припинено повноваження власника майна банкрута; зобовязано ліквідатора опублікувати відомості про визнання СГ ТОВ „Україна” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах та рахунок банкрута у пятиденний строк; скасовано заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів, арешт, накладений на майно боржника ухвалою суду від 23.07.2007р. (т.3, а.с. 119-121).
28.04.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Південьагропереробка” та Фермерське господарство „Сади Градениці” звернулись до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії ліквідатора в порядку ч.4 ст.25 Закону України „Про віднолення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в якій просило визнати незаконними дії арбітражного керуючого ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” в частині включення в ліквідаційну масу майна, що становить пайовий фонд Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” відповідно до протоколу Загальних зборів пайщиків бувшого КСП „Україна” № 1 від 13.12.2006р. та затвердженому ним переліку майна пайового фонду (додаток № 5 до протоколу Загальних зборів пайщиків бувшого КСП „Україна” № 1 від 13.12.2006р.).
12.05.2010р. Арбітражний керуючий Новіков Ю.П. подав до Господарського суду Одеської області звіт, в якому зазначив, що під час проведення ліквідаційної процедури було надіслано запити до РЕВ 8 ДАІ, інспекції держтехнагляду, Біляївського БТІ та РОН. Згідно з отриманих відповідей за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Україна” зареєстрований автотранспорт та сільськогосподарська техніка.
14.10.2010р. Арбітражний керуючий Новіков Ю.П. подав до Господарського суду Одеської області повторний звіт, в якому зазначив, що під час ліквідаційної процедури ліквідатор звернувся до Біляївського міського філіалу Одеського БТІ та РОН з заявою щодо визнання та реєстрації права власності на обєкти нерухомості СГ ТОВ „Україна”, та виготовлення техпаспортів на будівлі.
Крім того, ліквідатором Новіковим Ю.П. в звіті зазначається, що з метою розшуку та повернення автомобілів та сільськогосподарської техніки СГ ТОВ „Україна”, ліквідатор звертався з заявами до обласного ГУ МВС України в Одеській області. За результатами розгляду вищевказаної заяви було повідомлено про результати перевірки, але жодних дій щодо повернення майна у власність СГ ТОВ „Україна” виконано не було.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.10.2010р. (суддя Бахарєв Б.О.) в задоволенні скарги Фермерського господарства „Сади Градениці” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Південьагропереробка” на дії ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” арбітражного керуючого Новікова Ю.П. відмовлено.
Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 30.11.2010р. ухвала Господарського суду Одеської області від 14.10.2010р. у справі № 2/346-06-12020 скасована. Скарги Фермерського господарства „Сади Градениці” та ТОВ „Південьагропереробка” задоволені. Визнано незаконними дії арбітражного керуючого ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” в частині включення в ліквідаційну масу майна, що становить пайовий фонд Колективного сільськогосподарського підприємства „Україна” відповідно до протоколу Загальних зборів пайовиків № 1 від 13.12.2006р. та затвердженому ним переліку майна пайового фонду. Справу направлено на подальший розгляд до Господарського суду Одеської області.
Зазначена постанова Одеського апеляційного Господарського суду від 30.11.2010р. була оскаржена в касаційному порядку та постановою Вищого Господарського суду України від 02.02.2011р. вищезазначена постанова апеляційної інстанції була скасована та ухвала Господарського суду Одеської області у справі № 2/346-06-12020 від 14.10.2010р. залишена в силі.
26.04.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Колос” звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії ліквідатора СГ ТОВ „Україна” Новікова Ю.П., в якій просило визнати дії арбітражного керуючого Новікова Ю.П. незаконними; усунути арбітражного керуючого Новікова Ю.П. від виконання обовязків ліквідатора СГ ТОВ „Україна”.
В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що впродовж здійснення своїх повноважень Новіков Ю.П. грубо та неодноразово порушував чинне законодавство України, зловживав своїм становищем та нехтував інтересами боржника та кредиторів, перевищував повноваження, що надані йому чинним законодавством України.
Крім того, скаржник зазначає, що Новіков Ю.П. почав здійснювати самовільний та незаконний продаж майна боржника з порушенням встановленої законом процедури.
Скаржник також зазначає, що арбітражний керуючий Новіков Ю.П. з часу свого призначення, а саме, з 22.05.2008р. по теперішній час, лише двічі звітував перед комітетом кредиторів про свою діяльність при здійсненні ліквідаційної процедури СГ ТОВ „Україна”.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2011р. (суддя Лепеха Г.А.) справа № 32-2/346-06-12020 прийнята до свого провадження та справі присвоєно № 7-32-2/346-06-12020.
01.06.2011р. Арбітражний керуючий Новіков Ю.П. подав до Господарського суду Одеської області в третє звіт, в якому зазначив, що під час проведення ліквідаційної процедури у відповідності із Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатором було зроблено наступне, а саме: прийом справ від колишнього керівника; аналіз фінансового становища банкрута; інвентаризація майна; заходи по розшуку та поверненню майна, а також брав участь у судових процесах.
Між тим, в звіті ліквідатор зазначає, що ним здійснювалася охорона майна, оцінка майна банкрута. За результатами незалежної оцінки, комплекс будівель, споруд та обладнання консервного заводу було виставлено на відкритті торги, які відбулися 10.11.2008р., із стартовою ціною 750 тис. грн. без ПДВ. Про те було повідомлено у № 42 газети „Обява в Одесі” від 03.11.2008р.
Ліквідатор у звіті також зазначив, що звільнення працівників ліквідатором не проводилось, тому що на момент визнання СГ ТОВ „Україна” банкрутом всі працівники були звільнені колишнім керівництвом, а заборгованість із розрахунків по заробітній платі була за депонована станом на 01.01.2011р.
02.06.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Колос” звернулось до Господарського суду Одеської області з доповненнями до скарги на дії ліквідатора, в якій просило визнати дії арбітражного керуючого Новікова Ю.П. незаконними. Усунути арбітражного керуючого Новікова Ю.П. від виконання обовязків ліквідатора СГ ТОВ „Україна”.
В обґрунтування доповнень до скарги скаржник посилається на те, що відповідно до протоколу загальних зборів КСП „України” від 10.02.2000р. власники КСП „Україна” вирішили реорганізувати КСП „Україна” та створити правонаступника шляхом правонаступництва лише всіх його боргових зобовязань, та вирішити створити СГ ТОВ „Україна”-правонаступника КСП „Україна” з правом оренди майнових та земельних паїв.
Крім того, скаржник зазначив, що збори власників КСП не передавали у власність майно пайового, а лише вирішили надати право правонаступнику лише його оренди.
Обґрунтовуючи скаргу скаржник також зазначив, що на даний час Новіковим Ю.П. незаконно формується ліквідаційна маса з майна, що не належить банкруту на праві власності.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2011р. (суддя Лепеха Г.А.) продовжено ліквідаційну процедуру Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” на шість місяців до 02.12.2011р.; призначено ліквідатором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” строком на шість місяців до 02.12.2011р., арбітражного керуючого Сафронову Світлану Володимирівну ліцензія НОМЕР_5 від 22.03.2007р.; ід.код. НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1); зобовязано арбітражного керуючого Новікова Ю.П. протягом пяти днів передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута арбітражному керуючому Софроновій С.В.
Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 23.06.2011р. ухвала Господарського суду Одеської області від 02.06.2011р. по справі № 7-32-2/346-06-12020 скасована та справа передана на розгляд Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2011р. (суддя Брагіна Я.В.) справа № 7-32-2/346-06-12020 прийнята до свого провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2011р. (суддя Брагіна Я.В.) в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Колос” на дії ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” арбітражного керуючого Новікова Ю.П. відмовлено; долучено до матеріалів справи звіт ліквідатора Новікова Ю.П. від 23.08.2011р.щодо проведення ліквідаційної процедури Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” Новиковим Ю.П. за період з 30.05.2011р.; зобовязано ліквідатора надати звіт ліквідатора про проведені ліквідаційні заходи, який погодити з комітетом кредиторів, звіт та протокол засідання комітету кредиторів надати суду, а при завершенні ліквідаційної процедури надати звіт та ліквідаційний баланс відповідно до ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвала мотивована тим, що дії ліквідатора СГ ТОВ „Україна” щодо включення ліквідатором Новіковим Ю.П. до складу ліквідаційної маси майна, яке виявлено ним в ході ліквідаційної процедури є такими, що відповідають вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Колос” звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.08.2011р. по справі № 17-7-32-2/346-06-12020; постановити ухвалу, якою визнати незаконними дії арбітражного керуючого ліквідатора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” Новікова Юрія Петровича; усунути арбітражного керуючого Новікова Ю.П. від виконання обовязків ліквідатора СГ ТОВ „Україна”.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Новіков Ю.П. під час здійснення ліквідаційної процедури здійснював самовільний та незаконний продаж майна боржника з порушенням встановленої законом процедури.
Крім того, апелянт наполягає на тому, що не зважаючи на те, що досі тривають судові тяжби з приводу належності майна колишнього КСП, арбітражний керуючий не маючи жодного правовстановчого документу на майно не тільки намагається захопити його, але й продає його в порушення процедур встановлених ст.29, 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” без проведення оцінки, на власний розсуд, у власних інтересах.
Апелянт також зазначає, що на момент продажу майна ніякої оцінки майна в матеріалах справи або навіть відомостей про її існування ні в звітах арбітражного керуючого, ні в протоколах засідання комітету кредиторів не було.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що арбітражний керуючий СГ ТОВ „Україна” Новіков Ю.П. при здійсненні ліквідаційної процедури розпорядився майном, яке належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Україна”.
З наявного в матеріалах справи Статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” вбачається, що товариство є правонаступником колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства Україна (т.2, а.с.33-34).
Згідно приписів частини 4 статті 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.
Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Положеннями приписів ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком обєктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та обєктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Відповідно до приписів п.13 ст.30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обовязків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і за пропозицією комітету кредиторів, призначити нового ліквідатора.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в апеляційній скарзі, а відтак не погоджується із доводами наведеними в оскаржуваній ухвалі виходячи з наступного.
Так, відповідно до приписів статті 29 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється у порядку встановленому законодавством про оцінку майна.
Для здійснення оцінки арбітражний керуючий залучає на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності.
Згідно з приписами частини 1 статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах.
Таким чином, продажу майна банкрута має передувати його інвентаризація та оцінка майна.
Положеннями частини 2 статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна, склад, умови та строки придбання майна. Попередньо, порядок продажу, склад майна та умови погоджуються з комітетом кредиторів.
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що всі вказані вимоги закону щодо продажу майна боржника Новіковим Ю.П. не виконані виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається про існування договорів купівлі-продажу с/г техніки укладених Новіковим Ю.П. від імені СГ ТОВ «Україна з наступними громадянами»:
- ОСОБА_10 від 29.10.2010 р. трактору МТЗ-80 д.н. НОМЕР_2 за 10 тис. грн. (т.10, а.с. 58-64)
- ОСОБА_11 від 01.12.2010 року. Трактору МТЗ-80- 1990 д.н. НОМЕР_6 за 10 000 грн. (т.10, а.с. 74-91)
- ОСОБА_12 від 15.11.2010 року трактору Т-16 за 500 грн. (т.10, а.с.63-73).
- ОСОБА_13 від 15.02.2011 трактору МТЗ-80 д.н. НОМЕР_7 .
- ОСОБА_14 від 18.02.2011 трактору МТЗ-80 д.н. НОМЕР_8 за 12 000 грн.
Так, згідно наявних в матеріалах справи резюме про оцінку від 15.10.2010р. та 25.10.2010р. трактор проданий ОСОБА_10 не проходив оцінку взагалі.
Крім того, в матеріалах справи не має звіту про оцінку, який повинен бути отриманий арбітражним керуючим згідно укладених ним угод про проведення оцінки майна.
Згідно наданих до суду оголошень про проведення торгів с/г техніки лише в одному, яке опубліковане у газеті «Південна зоря», згадується про продаж тракторів МТЗ-80. (т.11, а.с.65).
Таким чином, не дивлячись на те, що торги були призначені на 06.12.2010 року, до проведення торгів Новіков Ю.П. уклав договори купівлі-продажу тракторів з ОСОБА_10 - 29.10.2010р., ОСОБА_15 - 15.11.2010р., ОСОБА_11 - 01.12.2010р..
З наявних у справі матеріалів вбачається, що дозвіл на продаж майна кредитори надали лише на засідання комітету кредиторів оформлене протоколом № 7 від 07.02.2011р., де кредитори визнали торги які не відбулися та дозволили продавати ліквідатору техніку за цінами пропозиції. (т.11, а.с.104).
Крім того, оцінка складена не на все майно боржника, яке було продано ліквідатором.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ліквідатор пояснив, що частину техніки ним було продано на металобрухт без проведення оцінки.
Між тим, відповідно до вимог ст. 29 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що будь-яке майно, (без виключення), на яке звертається стягнення оцінюється ліквідатором у встановлено законом порядку.
Щодо продажу техніки на металобрухт, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно наданих накладних за здачу металобрухту, ліквідатор це робив двічі: 19.11.2010 року на суму 7776, 34 грн. та 29.10.2010 року на суму 5903,68 грн. Однак згідно наданих ним відомостей по касі, то 19.11.2010р. прибуття кошт на суму 7776, 34грн. не значиться, але в той самий день він згідно прибуткового ордеру отримав 12920 грн. за здачу металу, а відповідна накладна в матеріалах справи відсутня. Згідно накладної від 29.10.2010 р. було отримано за метал 5903,68 грн., але така сума також відсутня згідно відомостей про рух по касі. Надана накладна на суму 9340 грн. також не значиться серед коштів які проходили по касі, та відсутня накладна на зазначену суму.
Згідно звіту від 31.05.2010р., щодо проведення ліквідаційної процедури серед майна яке було продане, не зазначено майно продане ОСОБА_14 за 12 000 грн.
Згідно з приписами ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що продаж майна банкрута оформлюється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.
Наявні у справі матеріали не містять доказів про зарахування на рахунок банкрута коштів від продажу техніки, металобрухту та жодних вимог кредиторів боржника за рахунок продажу майна задоволено не було.
Статтею 30 пункту 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведені ліквідаційної процедури один рахунок боржника, кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. З основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі; інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.
Матеріали справи не містять доказів того, що в процесі реалізації сільськогосподарської техніки, та здійснення виплат боржником було використано рахунок боржника.
Судова колегія зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що документів, які б підтверджували право підписання договорів на проведення оцінки у підприємств відсутні, а саме Сертифікат ФДМУ № 6923/08 від 25.04.2008р., свідоцтва №1553546197 від 19.12.2007р., Сертифікат субєкта оціночної діяльності № 6067/07 виданого ФДМ України 07.09.2007р., Свідоцтва о державній реєстрації Субєкта оціночної діяльності ФДМУ № 9943/10 від 09.09.2010р., на права укладення вищезазначених договорів.
Згідно з приписами пункту 8 статті 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії.
Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.
Відповідно до пункту 9 вказаної статті невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Крім того, в ст. 6.2 Рекомендацій Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначено, що суд може за заявою сторін або інших учасників провадження у разі встановлення фактів невиконання або неналежного виконання обов'язків арбітражного керуючого може достроково припинити його повноваження.
Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Пункт 1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт спростував наявні в ухвалі суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята при не повному зясуванні всіх обставин справи, а відтак остання підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 85, 99, 101-106 ГПК України,
колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Колос” задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.08.2011 р. по справі № 17-7-32-2/346-06-12020 скасувати.
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Колос” на дії ліквідатора Новікова Ю.П. задовольнити.
Визнати незаконними дії арбітражного керуючого ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” Новікова Юрія Петровича щодо продажу майна СГ ТОВ „Україна”.
Усунути арбітражного керуючого Новікова Ю.П. від виконання обовязків ліквідатора СГ ТОВ „Україна”.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Жеков В.І. Судді
Пироговський В.Т.
Картере В.І.
Повний текст постанови підписано 24.10.2011р.
Судове рішення № 18761640, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 19.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17-7-32-2/346-06-12020. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: