Постанова № 18761592, 04.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2011 № 50/199-23/269

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Андрієнка В.В.

суддів:

заучастю представників сторін:-

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 21/1 від 24.01.11р.,

відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 902-11/100 від 22.09.11р.,

ОСОБА_3, довіреність № 902-11/102 від 03.10.11р.,

розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційну скаргу-

Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Енергополіс"

на рішення господарського суду-м. Києва від-21.06.2011 р.

у справі-№ 50/199-23/269 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом-Приватного акціонерного товариства "Українські вертольоти"

до-Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс"

про -визнання договору недійсним та стягнення 9 487 311,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Українські вертольоти» (стара назва закрите акціонерне товариство «Українські вертольоти») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс"(стара назва - відкрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс») про визнання договору обовязкового страхування повітряних суден №501-07/04 від 14.02.2007 року недійсним та стягнення 9487311,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 року порушено провадження у справі №50/199 та призначено її розгляд на 19.04.2010 року.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі №50/199 від 10.11.10 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського господарського апеляційного суду від 15.02.2011 року рішення господарського суду міста Києва від 10.11.10 року у справі №50/199 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 25.05.2011 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №50/199 скасовані, справу направлено на новий розгляд судом першої інстанції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2011 р. у справі № 50/199-23/269 позов задоволено частково, визнано недійсним договір обовязкового страхування повітряних суден № 501-07/04 від 14.02.2007 року, укладений відкритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс» та закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Українські вертольоти», стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»(01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, ідентифікаційний код 19031693) на користь приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, ідентифікаційний код 31792885) 3495972,10 грн. (три мільйони чотириста девяносто пять тисяч девятсот сімдесят дві гривні 10 коп.) основного боргу; 25000,00 грн. (двадцять пять тисяч гривень 00 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншому відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "Страхова компанія "Енергополіс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило суд рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушення норм матеріального права та процесуального права.

Зокрема скаржник стверджує, що спірний договір укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України, підстави для визнання його недійсним відсутні.

Позивач заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

14.02.2007 року між сторонами було укладено договір обовязкового страхування повітряних суден № 501-07/04.

На підставі вказаного договору та з урахуванням додатків №1, 1/1, 1/2 ,1/3, 2, 2/1, 2/2,2/3 ,2/4, 2/5, 2/6 ,2/7 ,2/8 ,3 , 3/1 ,3/2 ,3/3, 4, 4/1, 4/2, 4/3, 5, 5/1, 5/2, 5/3, 5/4, 5/5, 5/6, 6, 6/1, 6/2, 6/3, 6/4, 6/5, 6/6, 7, 7/1, 7/2, 7/3, 7/4, 8, 8/1 ,8/2, 8/3, 9, 9/1 ,9/2 , 9/3 ,9/4 ,9/5 ,9/6 ,9/7 ,9/8, 10, 10/1, 10/2, 10/3, 11, 11/1, 11/2, 11/3, 12, 12/1, 12/2, 12/3, 14, 14/1.14/2. 14/3.15, додаткових угод №1-№12, №14-№44 до укладеного сторонами у справі договору обовязкового страхування №501-07/04 Відповідач прийняв під страховий захист 14 повітряних суден: вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CCQ; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CCN; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CDE; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CDG; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CCM; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CDF; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CDO; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CCO; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CDD; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CDH; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CDK; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CDL; вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CHB та вертоліт Мі-8 МТВ бортовий номер UR-CYC.

Спір у даній справі виник у звязку із тим, що на думку позивача умови вказаного договору протирічать вимогам актів законодавства в галузі страхування, а тому цей договір підлягає визнанню недійсним. Відповідач проти цього заперечує.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українські вертольоти" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів відзначає, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (п. 1 розяснення ВАСУ від 12.03.99 р. N 02-5/111).

Судом встановлено, та сторонами підтверджено, що спірна угода укладена уповноваженими особами сторін у формі, передбаченій чинним законодавство України для угод такого виду.

Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на те, що сторонами не було підписано тексту спеціальної частини договору, а також на те, що відсутні належним чином завірені застереження і поліси. При цьому суд виходить з наступного.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» в Україні здійснюється обовязкове страхування цивільної авіації.

Відповідно до Постанови КМУ № 1535 від 12 жовтня 2002 року, якою затверджене Порядок і правила проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, зазначено, що під час виконання міжнародних польотів даний вид страхування здійснюється відповідно до уніфікованих умов об'єднання лондонських страховиків ( п. 13, п. 19 Порядку і Правил).

Додатком № 2 до вищевказаного Порядку є Типовий договір обов'язкового страхування повітряних суден.

На підставі вищезазначених нормативних документів між Повивачем та Відповідачем був укладений Договір обов'язкового страхування повітряних суден № 501-07/04 від 14.02.2007 року.

В пункті 4.3. Договору вказано, що „спеціальною частиною Договору, Додатками або доповненнями до Договору може бути передбачене страхове покриття за іншими страховими випадками або за іншим визначеннями змісту вищезазначених страхових випадків.

В тексті Договору не зазначено, що спеціальна частина повинна бути викладена у вигляді окремого документу та підписана обома сторонами.

Крім того, в нормативних документах, які регулюють даний вид страхування, а також безпосередньо в оспорюваному Договорі не міститься визначення терміну „Спеціальна частина договору".

Під час розгляду справи судом встановлено, що в тексті Договору страхування повітряних суден № 501-07/04 від 14.02.2007 року та Додатків до нього, Спеціальна частина була викладена у вигляді вказівок на застереження (ЛУК) Лондонського полісу авіаційного страхування (АУИ 1С), який саме і є однією з уніфікованих умов об'єднання лондонських страховиків, посилання на які містяться в Постанові КМУ № 1535 від 12 жовтня 2002 року.

Протягом дії Договору страхування повітряних суден № 501-07/04 від 14.02.2007 року Закрите акціонерне товариство «Українські вертольоти» жодного разу не зверталося до ВАТ «АСК «Енергополіс» з приводу не розуміння умов страхування, роз'яснення умов договору страхування. Навпаки, як вбачається з листа № 07/10 від 08.01.2010 року, позивачем визнавалася заборгованість за період дії спірного договору.

Також судова колегія вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що застосування в оспорюваному договорі франшизи у розмірі 95 відсотків є підставою для визнання його недійсним. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 18 статті 9 Закону України „Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Стаття 7 Закону України «Про страхування» регламентує обов'язкові види страхування, а також містить посилання щодо здійснення обов'язкових видів страхування відповідно до нормативних документів, виданих кабінетом Міністрів України. Пункт 19 Постанови містить положення щодо мінімально допустимих розмірів страхових сум при страхуванні відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам і не має зв'язку з договором страхування повітряного судна. Також у вищезазначених посиланнях немає жодної згадки щодо франшизи.

Крім того, Постанова не визначає гранично допустимі розміри франшизи.

Спірним Договором передбачалося застосування франшизи у розмірі 95% від страхової суми лише при перевезенні зброї та військової амуніції, про що ЗАТ «Українські вертольоти» було повідомлено у письмовій формі. Крім того, покриття ризиків перевезення будь-якого озброєння або амуніції є виключенням із стандартного страхового покриття і потребує додаткового узгодження, а також значних додаткових витрат. Із зазначеною франшизою ЗАТ «Українські вертольоти» погодилися, про що свідчить підписана Додаткова угода № 31 до Договору. У разі настання інших страхових випадків, відмінних від випадків по ризиках перевезення зброї та військової амуніції, які передбачені договором страхування, застосовувалася франшиза у розмірі 5% від страхової суми.

Не ґрунтується на матеріалах справи висновок суду про те, що встановлення франшизи у розмірі 95% призводить до виплати лише 5% страхового відшкодування, що не відповідає загальним вимогам Закону до договорів страхування (зокрема, статті 1 Закону України „Про страхування"), оскільки фактично унеможливлює відшкодування збитків при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 7.5. Наказу Мінтрансу України № 550 від 29.12.98 „Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації у Державній авіаційній адміністрації України страховиків (перестраховиків), які здійснюють обов'язкове авіаційне страхування", Державна авіаційна адміністрація України (Укравіація) проводить перевірку діяльності страховиків (перестраховиків) з питань обов'язкового авіаційного страхування.

Так, згідно листа Державної авіаційної адміністрації № 22.1.8-251 від 07.09.09, на запит ЗАТ „Українські вертольоти" від 04.09.2009р. № 925/09, роз'яснено, що стосовно п. З Додаткової угоди від 01.08.2008р. № 31 до Договору, щодо особливостей застосування франшизи в розмірі 95% від страхової суми при страхуванні КАСКО „при перевезенні зброї та військової амуніції"", то слід зазначити особливості таких перевезень. Зазвичай, такі перевезення здійснюються військовими повітряними суднами. Випадки, коли подібні вантажі транспортуються на цивільних повітряних суднах, є поодинокими. Спірний Договір був укладений на підставі Ліцензії на здійснення авіаційного страхування цивільної авіації у формі обов'язкового серії АА № 784419 від 16 січня 2002 року. Саме тому, страховики, розуміючи значне зростання вірогідності пошкоджень або повної загибелі повітряних суден при перевезенні таких специфічних вантажів, надзвичайно ретельно підходять до розрахунків страхових тарифів в цих випадках. Можливі два основних варіанти - або значне збільшення страхових тарифів, або їх незначне підвищення, при цьому розмір франшизи може збільшуватися в рази. Саме таким чином, зазвичай, страховики роблять своєрідне застереження для експлуатантів цивільних повітряних суден, по-суті, попереджаючи їх про надзвичайне підвищення ризиків таких перевезень. Право прийняття остаточного рішення залишається за експлуатантом.

Крім того колегія суддів відзначає, що в силу ч. 3 статті 16 Закону України „Про страхування" договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Всі умови договору відповідають формі типового договору обов'язкового страхування повітряних суден (додаток №2 до Порядку та правил). Відповідно до п.4 Порядку конкретні умови обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації визначаються договорами страхування, а примітка до Типового договору містить застереження: «Договором можуть передбачатися інші умови, що не суперечать законодавству».

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору (як дво- або багатостороннього правочину) становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів дійшла до висновку про те, що всі умови спірного договору були визначені за взаємної згоди сторін, погоджені ними без будь-яких застережень та відповідають чинному законодавству.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для визнання договору обовязкового страхування повітряних суден №501-07/04 від 14.02.2007 року недійсним. В позові в цій частині слід відмовити повністю.

З огляду на те, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 9487311,72 грн. є похідною від вимоги про визнання недійсним вищевказаного договору, в її задоволенні також слід відмовити повністю.

Таким чином рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, в позові належить відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2011 у справі № 50/199-23/269 скасувати та прийняти нове рішення.

2. У позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Українські вертольоти" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, ідентифікаційний код 31792885) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Енергополіс"(01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, ідентифікаційний код 190301693) 12500,00 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

5.Справу №50/199-23/269 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

11.10.11 (відправлено)