донецький апеляційний господарський суд
20.10.2011
Постанова
Іменем України
18.10.2011 р. справа №11/295
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівДонця О.Є., Шевкової Т.А.
при секретарі Клименко К.О.
від прокурора:Пономарьов А.О. за посвідченням № 3897
від ДПІ:не з»явився
від позивача:не з»явився
від відповідача:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗаступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька
на рішення господарського суду Донецької області
від14.10.2009 р.
у справі№ 11/295 (суддя Чернота Л.Ф.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний союз Донбасу", м. Донецьк
до відповідачаЗакритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія", м. Донецьк
простягнення боргу в розмірі 24000000 грн. 00 коп., пені в розмірі 733150 грн. 67 коп., 3% річних в розмірі 104537 грн. 94 коп.
ВСТАНОВИВ:
У 2009 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортний союз Донбасу", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія", м. Донецьк про стягнення боргу в розмірі 24000000 грн. 00 коп. та пені в розмірі 733150 грн. 67 коп.
Позивач до моменту прийняття рішення по справі надав до суду першої інстанції заяву про зміну позовної заяви, якою просив суд стягнути з відповідача на його користь борг у розмірі 24000000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 733150 грн. 67 коп. та 3% річних в розмірі 104537 грн. 94 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.10.09 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний союз Донбасу", м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія", м. Донецьк про стягнення боргу в розмірі 24000000 грн. 00 коп., пені в розмірі 733150 грн. 67 коп., 3% річних в розмірі 104537 грн. 94 коп. були задоволені повністю.
Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 14.10.09 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька та сторони до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, явка сторін та скаржника ухвалою суду від 16.09.11 р. не була визнана обовязковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін та скаржника не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі та скаржнику в установленому порядку.
В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для зясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 11/295 та наданих прокурором пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.09 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Транспортний союз Донбасу” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Центурион” було укладено договір №Б/3591/09/06, згідно умов якого повірений зобов»язується за дорученням Довірителя здійснити в інтересах останнього від його імені та за його рахунок угоду з реалізації цінних паперів, а саме: простий вексель №335571756395 номінальною вартістю 12000000,00 грн. за ціною реалізації: не нижче 12000000,00грн. та простий вексель №335571756396 номінальною вартістю 12000000,00грн. за ціною реалізації: не нижче 12000000,00 грн.
У відповідності до п. 1.2 договору доручення, договір купівлі-продажу цінних паперів повинен бути укладений на наступних умовах: форма оплати безготівковий розрахунок; вид оплати - грошові кошти у гривні; ціна угоди ринкова заявка на реалізацію цінних паперів за ціною не нижче номінальної вартості цінних паперів; оплата за цінні папери здійснюється безпосередньо між Довірителем та Покупцем, шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Довірителя; строк оплати за цінні папери протягом 1 місяця з моменту укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів.
Згідно п. 1.2.2 договору, перехід права власності на цінні папери, вказані в п. 1.1 даного Договору, здійснюється шляхом проставлення індосаменту. Виконання сторонами своїх обов»язків за договором підтверджується підписанням акту виконання зобов»язань. Довірений зобов»язаний передати цінні папери Покупцю в день укладення договору купівлі-продажу цінних паперів.
Пунктом 4.1 договору доручення сторони передбачили, що за виконання доручення довіритель виплачує повіреному винагороду в розмірі 500 грн. 00 коп.
Відповідно п. 6.1 договору доручення, Повірений зобов'язується виконати Договір доручення до 15.07.2009р.
Згідно п. 15.1 договору, даний Договір набирає чинність з моменту його підписання Сторонами.
23.06.09 року ТОВ „Транспортний союз Донбасу” уклало з ЗАТ „Українська будівельна компанія” договір купівлі-продажу цінних паперів №Б/3592/09/06/3591, згідно умов якого продавець зобов»язався передати, а покупець зобов»язався прийняти та оплатити цінні папери в наступних кількостях та найменуваннях: простий вексель № 335571756395 номінальною вартістю 12000000,00 грн. та простий вексель № 335571756396 номінальною вартістю 12000000,00 грн.
Згідно п. 2.7 договору купівлі-продажу, виконання сторонами своїх обов»язків за договоромпідтверджується підписанням акту приймання-передачі цінних паперів та виконання зобов»язань до договору купівлі-продажу цінних паперів.
Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу, Покупець оплачує цінні папери грошовими коштами в сумі 24000000,00 грн. Оплата за цінні папери здійснюється безпосередньо між Продавцем та Покупцем шляхом перерахування грошових коштів.
Пунктом 3.3 договору купівлі-продажу передбачено, що строк оплати за даним Договором протягом 1 (одного) місяця з моменту укладення даного Договору.
У відповідності до п. 4.1 договору купівлі-продажу, перехід права власності на цінні папери, вказані в п. 1.1 даного Договору, здійснюються шляхом проставлення індосаменту.
Згідно п. 10.1 договору, даний договір набирає чинність з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків, які витікають з даного Договору.
В тексті договору зазначено, що «ТОВ „Транспортний союз Донбасу” представлено ТОВ „Інвестиційна компанія „Центурион”, що діє на підставі договору доручення», тоді як договір підписано трьома сторонами і в договорі доручення зазначено, що саме довірений зобов»язаний здійснити від його імені та за його рахунок угоди купівлі-продажу цінних паперів.
Позивач передав, а відповідач прийняв 2 простих векселі №№ 335571756395 та 335571756396 загальної курсової та номінальної вартості 24000000 грн. 00 коп., що підтверджено актом приймання-передачі цінних паперів від 23.06.09р. В п.4 акту зазначено, що сторони на дату його підписання дійшли угоди, що договір купівлі-продажу цінних паперів повністю виконано і підтверджують, що не мають один до одного ніяких взаємних претензій відносно виконання зобов»язань, викладених в договорі.
Звертаючись до суду із позовом, позивач стверджує, що відповідач свої зобов»язання за договором купівлі-продажу не виконав, у зв»язку з чим він просив стягнути з останнього на свою користь борг у розмірі 24000000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 733150 грн. 67 коп. та 3% річних в розмірі 104537 грн. 94 коп. ( враховуючи заяву про зміну позовної заяви).
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Як вбачається, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача боргу у розмірі 24000000 грн. 00 коп., пені в розмірі 733150 грн. 67 коп. та 3% річних в розмірі 104537 грн. 94 коп. на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №Б/3592/09/06/3591 від 23.06.09 р., згідно умов якого позивач зобов»язався передати, а відповідач зобов»язався прийняти та оплатити прості векселі № 335571756395 та № 335571756396 загальною номінальною вартістю 24000000 грн. 00 коп. Однак, як вбачається, в матеріалах справи відсутні оригінали простих векселів № 335571756395 та № 335571756396 і господарський суд в процесі розгляду справи ( а була винесена тільки єдина ухвала по справі про порушення справи № 11/295 від 23.09.09 р.) не зобов»язав позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали зазначених векселів.
Також судом першої інстанції помилково не перевірено, а позивач в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно приписів якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, не довів ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції того факту, що він є законним векселедержателем простих векселів, за якими у відповідача нібито рахується заборгованість перед позивачем.
У відповідності до норми ст. 4 Закону України, видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.
При зверненні до суду із позовом позивач посилається на копію договору доручення № Б/3591/09/06 від 23.06.09 р., копію договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/3592/09/06/3591 від 23.06.09 р., копію акту прийому-передачі цінних паперів та виконання зобов»язань до договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/3592/09/06/3591 від 23.06.09 р. та копії простих векселів № 335571756395 та № 335571756396, але жоден з наданих доказів не підтверджує наявність у відповідача перед позивачем боргу взагалі та, зокрема, боргу у розмірі 24000000 грн. 00 коп., на підставі чого позивач мав би право передати відповідачу прості векселі на зазначену суму.
Згідно норми ст. 165 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені у цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що господарський суд в порушення норм чинного законодавства України не перевірив наявність або відсутність у відповідача заборгованості за кредитами або податками на момент укладення договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/3592/09/06/3591 від 23.06.09 р.
Крім того, в текстах договору доручення та купівлі-продажу цінних паперів зазначено, що перехід права власності на цінні папери здійснюється шляхом проставлення індосаменту на векселях. Здійснення таких дій сторонами суду не надано, оскільки на ксерокопіях векселів взагалі відсутній індосаментний ряд, а має місце тільки проставлення печаток підприємств без оформлення передачі цінних паперів встановленим чинним вексельним законодавством України порядком. До того ж, без огляду оригіналів векселів у векселедержателя суд позбавлений можливості робити висновок про наявність або відсутність права у позивача звертатися з вимогами про стягнення боргу за договорами, що визначені в якості підстави позову, оскільки в акті приймання-передачі за договором сторони визначилися про повне виконання умов договору і відсутність будь-яких претензій один до одного, в зв»язку з чим між сторонами припинилися цивільні правовідносини за договором купівлі-продажу і виникли вексельні правовідносини, на підставі яких і можливо було звертатися до суду.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального та матеріального права України, не з»ясував фактичні обставини справи, зокрема, не з»ясував правову природу відносин сторін, наявність боргу у відповідача перед позивачем, чи є позивач законним векселедержателем, не витребував оригінали простих векселів для огляду та звірення їх з наданими позивачем копіями та не з»ясував наявність або відсутність у відповідача заборгованості за кредитами або податками на момент укладення договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/3592/09/06/3591 від 23.06.09 р.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки позовні вимоги позивача були не доведені належними та допустимими засобами доказування.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
При повторному перегляді справи судовою колегією встановлено, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.11 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”м. Київ в особі Філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Єнакієве Донецької області”, м. Єнакієве до Закритого акціонерного товариства “Українська будівельна компанія”, м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортний союз Донбасу”, м. Донецьк, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_1, м. Селідове, ОСОБА_2, м. Донецьк, ОСОБА_3, м. Донецьк, ОСОБА_4, м. Донецьк, ОСОБА_5, м. Донецьк, ОСОБА_6, м. Донецьк, ОСОБА_7, м. Донецьк, ОСОБА_8, м. Донецьк, ОСОБА_9, м. Донецьк, ОСОБА_10, м. Донецьк, ОСОБА_11, м. Зугрес, ОСОБА_12, м. Красноармійськ, ОСОБА_13, м. Донецьк, ОСОБА_14 ,м. Донецьк, ОСОБА_15, м. Донецьк про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №Б/3592/09/06/3591 від 23.06.09р. недійсним були задоволені. Тобто, визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №Б/3592/09/06/3591 від 23.06.09р., укладений між ЗАТ “Українська будівельна компанія”, м. Донецьк та ТОВ “Транспортний союз Донбасу”, м. Донецьк, на підставі якого був заявлений позов по даній справі, тому позовні вимоги позивача відхиляються судом апеляційної інстанції в зв»язку з безпідставністю.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 14.10.2009 року у справі № 11/295 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний союз Донбасу", м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія", м. Донецьк про стягнення боргу у розмірі 24000000 грн. 00 коп., пені в розмірі 733150 грн. 67 коп. та 3% річних в розмірі 104537 грн. 94 коп. у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька на рішення господарського суду Донецької області від 14.10.2009 року у справі № 11/295 задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.10.2009 року у справі № 11/295 скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний союз Донбасу", м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія", м. Донецьк про стягнення боргу у розмірі 24000000 грн. 00 коп., пені в розмірі 733150 грн. 67 коп. та 3% річних в розмірі 104537 грн. 94 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І.Діброва
СуддіО.Є. Донець
Т.А. Шевкова
Надр. 8 прим:
1 у справу;
2 позивачу;
3 відповідачу;
4,5 скаржникам;
6 Облпрокурору;
7 - ДАГС;
8 ГС Дон. обл.;
Ложка Н.Л.
Судове рішення № 18761547, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 20.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/295. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: