Рішення № 18761462, 30.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

30.09.11УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, тел. (462) 67-28-47

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

“ 29 ” вересня 2011 року справа № 18/10/5

За позовом В.о. Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області

14017, м. Чернігів, вул. Малясова, 12

До Публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат»

16600, м. Ніжин, вул. Прилуцька, 2

про стягнення 139 422 грн. 94 коп.

Суддя А.С.Сидоренко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 гол. спец. юриск-т, дов. від 10.06.2011р. № 03-08/1988

від відповідача: ОСОБА_2 юриск-т, дов. від 05.09.2011р.

В судовому засіданні взяла участь Єреп В.В. прокурор відділу прокуратури Чернігівської області, посв. від 05.09.2007р. № 134

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 20.09.2011р. по 29.09.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.09.2011р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

В.о. Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області (надалі позивач) заявлено позов до відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат»(надалі відповідач) про відшкодування шкоди в розмірі 139422,94 грн., завданої внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. без дозволу спеціально уповноваженого на те органу виконавчої влади.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, не визнаючи їх в повному обсязі. При цьому, відповідач посилається на те, що по незалежним від нього причинам, відповідний дозвіл був йому наданий з порушенням встановлених чинним законодавством термінів.

Зокрема, відповідач зазначає, що 02.09.2009р. він звертався до головного державного санітарного лікаря м. Ніжина з проханням розглянути та погодити документи щодо обґрунтування обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для отримання відповідного дозволу. Неотримавши жодної відповіді, відповідач звернувся до Чернігівської обласної санітарно епідеміологічної станції, яка погодила обґрунтування обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для отримання відповідного дозволу (висновок № 02-31/802-987 на проект будівництва від 15.10.2009р., отриманий відповідачем 26.10.2009р. вх. № 27425).

20.10.2009р. до державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області відповідачем була подана відповідна заява та всі документи, необхідні для отримання дозволу на здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проте, в порушення встановленого чинним законодавством строку, відповідний дозвіл був наданий відповідачеві лише 15.03.2010р.

Таким чином, на думку відповідача, ним були вжиті всі можливі заходи для своєчасного отримання відповідного дозволу для здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

В додаткових запереченнях проти позову відповідач вказує, що позивач здійснив розрахунок суми збитків без врахування положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки можливість розрахунку шкоди залежить від такого чинника як маса наднормативного викиду, яка, в свою чергу, розраховується за конкретний час роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Цей час, згідно п. 3.11 цієї Методики, визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення.

На момент проведення перевірки 18.03.2010р. дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у відповідача був. Відтак, на його думку, невизначеність часу роботи джерела викиду унеможливлює встановлення розміру шкоди.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2010р. провадження у справі було зупинено до вирішення Чернігівським окружним адміністративним судом повязаної справи № 2а-4894/10/2570 за позовом відкритого акціонерного товариства „Ніжинський жиркомбінат” до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області про визнання дій протиправними.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора, повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат»зареєстроване рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 28.03.1995р. за адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 2, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесені відомості за № 1063120 0000 000121.

У відповідності з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 14.07.2011р., назву відповідача приведено відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» - Публічне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат».

18 березня 2010 року службовою особою позивача в присутності головного інженера ВАТ «Ніжинський жиркомбінат»Пасулька С.М. була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої був складений акт № 55/08.

Під час перевірки було встановлено, що викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюється на підставі дозволу на викиди № 7410400000-59 терміном дії на 10 років з 15.03.2010р. по 15.03.2020р.

В 2009 році в атмосферне повітря викинуто 20,884451 тон забруднюючих речовин. Звіти щодо кількості забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за формою 2-ТП (повітря) ведуться належним чином.

В ході перевірки встановлено, що в період з 30.09.2009р. (з моменту продовження попереднього дозволу № 74021) до 15.03.2010р. (дати отримання нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 7410400000-59) викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснювався без наявності відповідного дозволу, чим було порушено ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

На підставі акту перевірки, звітів про охорону атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря) відповідача за 2009 рік та п. 4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за № 48/16064 (надалі Методика), позивачем по формулі 12 здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, завданих відповідачем внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого на те органу виконавчої влади за період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р., який становить 139422,94 грн.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря в Україні визначаються Законом України «Про охорону атмосферного повітря».

Згідно ч. ч. 5, 9 ст. 11 цього Закону, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 302 (надалі Порядок).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

У відповідності з п. 11 Порядку, для продовження терміну дії дозволу суб'єкт господарювання завчасно, не пізніше ніж за 30 календарних днів до його закінчення, подає заяву до територіального органу Мінприроди, який видав дозвіл, та установи державної санітарно епідеміологічної служби.

Втім, з 05.01.2006р. набрав чинності Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», який визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Частиною 2 статті 11 цього Закону було визначено, що закони та інші нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2011р. залишено без змін постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.10.2010р. по справі № 2а-4894/10/2570 за позовом відкритого акціонерного товариства „Ніжинський жиркомбінат” до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області про визнання протиправними дій щодо невчасного надання ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Як встановлено вищевказаними судовими рішеннями, 26.10.2009р. ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” подало до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області лист з пакетом документів, необхідний для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

З метою підготовки пропозицій для видачі дозволів на викиди, 04.11.2009р. вищезазначені документи були направлені до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

27.01.2010р. від Мінприроди України надійшов лист, де були висловлені зауваження щодо оформлення складу документів.

Після доопрацювання, 11.02.2010р. документи повторно подані на розгляд в Мінприроди України, яке 13.03.2010р. надало позитивну відповідь.

12.03.2010р. ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” подало в дозвільний центр Чернігівської міської ради заяву з пакетом документів, необхідний для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами, після чого 15.03.2010р. йому було надано дозвіл.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області не були порушені права ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” на отримання дозволу на здійснення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами, оскільки управління діяло в межах та у спосіб, передбачений Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

При цьому, суди не взяли до уваги посилання товариства щодо його попереднього листування з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, оскільки вказане листування було повязане з процедурою розгляду Міністерством охорони навколишнього природного середовища України питання по обґрунтуванню обсягів викидів забруднюючих речовин, а не з видачею дозволу на викиди. Позивач подав відповідачу заяву на отримання дозволу на здійснення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005р. № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання субєктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру»12.03.2010р.

За правилами ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Господарський суд вважає за можливе застосувати в даному випадку аналогію права щодо визнання обовязковим рішення суду з адміністративної справи, яке набрало законної сили.

Отже, матеріалами справи спростовуються посилання позивача на те, що дозвіл був йому виданий з порушенням встановлених чинним законодавством термінів по незалежним від нього причинам.

Згідно ст. ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлюється Методикою.

При цьому п.п. 2.1.2 п. 2.1 Методики визначає, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються також викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Наступними положеннями Методики встановлено:

факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п. 2.2);

розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п.п. 2.7.1 п. 2.7);

за результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (п. 2.8);

розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди (п. 3.6);

час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (п. 3.11);

факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема, отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 3.12).

Згідно п. 4.1 Методики, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою

З = m х 1,1П х A х К х К , (12)

i i т зі

де З розмір збитків, грн;

mі масса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Aі безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Таким чином, позивачем правомірно було здійснено розрахунок розміру збитків на підставі даних державних статистичних спостережень відповідача з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря) з урахуванням фактично відпрацьованого стаціонарними джерелами викиду часу, починаючи з моменту закінчення дії попереднього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря і по 31.12.2009р. (закінчення періоду, який охоплювала планова перевірка).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 35 статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»установлено, що джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Керуючись ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. ст. 11, 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. ст. 35, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат», м. Ніжин, вул. Прилуцька, 2 (код 00373942, відомості про розрахункові рахунки відсутні) в доход державного бюджету України та місцевого бюджету м. Ніжин (Одержувач: Місцевий бюджет м. Ніжин, код 22820749, р/р 33115331700005 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) 139 422 грн. 94 коп. збитків.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат», м. Ніжин, вул. Прилуцька, 2 (код 00373942, відомості про розрахункові рахунки відсутні) в доход державного бюджету (Отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) 1394 грн. 23 коп. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат», м. Ніжин, вул. Прилуцька, 2 (код 00373942, відомості про розрахункові рахунки відсутні) в доход державного бюджету (Отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31210264700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22050003) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко

Рішення підписано 30 вересня 2011 року.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко