Рішення № 18761293, 18.10.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2011 р.Справа № 22/5025/1487/11 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Могилів-Подільський молокозавод" м. Могилів-Подільський

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" м.Городок

про стягнення 331691,26 грн. з яких 310971,20 грн. - основний борг, 16170,51 грн. - інфляційні, 4549,55 грн. - 3% річних

Суддя Заверуха С.В.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 представник по довіреності №179/08 від 10.08.2011р.

відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 01.09.2011 р. (присутній в судовому засіданні 04.10.2011 року)

Рішення приймається 18.10.2010 року оскільки в судовому засіданні 04.10.2011 року оголошувалась перерва.

Повне рішення складено та підписано 18.10.2011р.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Могилів-Подільський молокозавод" м. Могилів-Подільський звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" м. Городок, в якій просить суд стягнути з останнього 355299,86 грн., з яких 310975,24грн. основної заборгованості, 23374,26 грн. пені, 16170,71 грн. інфляційних, 4779,65 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки від 16.12.2010р. № 105 Мл-МПМЗ/ІН позивач зобовязався поставити молоко коровяче пастеризоване охолоджене, а відповідач зобовязався прийняти товар і провести за нього своєчасну оплату на умовах встановлених договором і додаткових угод до нього.

Зазначає, що відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1/2 до договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку на відповідну партію товару.

На виконання укладеного між сторонами договору поставки позивач в період з 16.12.2010р. по 17.12.2010р. здійснив поставку молока на суму 323975,24 грн. Проте, відповідач частково провів розрахунок за поставлене молоко, перерахувавши на рахунок відповідача 13000,00грн., залишок несплаченої заборгованості станом на день подання позову до суду становить 310975,24 грн.

Зазначає, що позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 94 від 15.02.2011р. на суму 310975,24 грн., відповідь на яку позивач не отримав, заборгованість не сплатив.

При цьому, крім основного боргу в сумі 310975,24 грн., позивач просить стягнути пеню у сумі 23374,26грн. (за період прострочення з 14.02.2010р. по 10.06.2011р.), інфляційні витрати в сумі 16170,71 грн. (за період прострочення з березня 2011р. по липень 2011р.) та 4779,65 грн. 3% річних (з лютого 2011р. по 30.07.2011р.), згідно поданого розрахунку.

Представником позивача в судове засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 331691,26 грн., з яких 310971,20 грн. основної заборгованості, 16170,51 грн. інфляційних втрат, 4549,55 грн. 3% річних.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні підтримав зменшені позовні вимоги повністю та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Крім того, на виконання вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 23.08.2011р., позивачем надано оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні, довіреності відповідача, згідно яких останній в грудні 2010 року отримував товар від позивача, податкові накладні.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти пред'явлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу не заперечує. Проте пояснює, що відповідач не отримував рахунків, а відтак зобов'язання по оплаті грошових коштів в розмірі 310975,24 грн. не виникло.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №689602 товариство з обмеженою відповідальністю "Могилів-Подільський молокозавод" зареєстроване як юридична особа за адресою: 24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Пушкінська, 146, код 34309986.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.09.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" зареєстроване як юридична особа за адресою: 32000, Хмельницька область, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, код 33177611.

16.12.2010р. між ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" (Постачальник) та ТОВ "Городокконсервмолоко" (Покупець) був укладений договір поставки №105 Мл-МПМЗ/ІН відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити молоко коров'яче пастеризоване охолоджене (ДСТУ 2661-94), а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити такий товар.

Згідно п. 2.1., 2.3. Договору ціни вказуються в додатках, протоколі погодження цін чи товаротранспортних накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору. Загальна сума по даному Договору становить загальну суму, вказану в товаротранспортних накладних. Загальна вартість договору на момент його укладання Сторонами не погоджується і становить суму вартості товарів, вказаних в усіх підписаних сторонами накладних, за якими був поставлений за цим договором протягом строку його дії.

Оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на рахунок Постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку на відповідну партію товару (2.4. Договору).

Пунктами 4.1., 4.2. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Покупця, за рахунок Продавця, про поставку відповідної партії товару Сторони оформляють видаткову накладну. Разом з поставкою товару Постачальник надає Покупцеві видаткову накладну та, у разі необхідності, податкову накладну. Після отримання видаткової накладної Покупець зобов'язаний її підписати та направити Постачальнику. У випадку неотримання Постачальником належним чином оформленої зі сторони Покупця видаткової накладної на протязі 15 днів, видаткова накладна вважається такою, що підписана Покупцем, а товар вважається прийнятим.

Зі змісту п.6.2. Договору вбачається, що за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому, але не пізніше ніж до 31 грудня 2010р. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить другу сторону в письмовій формі про розірвання договору, строк його дії автоматично продовжується на (один) календарний рік (п.п. 9.1., 9.2. Договору).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Додатком №1 від 16.12.2010р. до договору поставки сторони погодили ціну товару, а саме 1 кг. молока пастеризованого охолодженого складає 3,60 грн.

Додатковою угодою №1/2 від 16.12.2010р. сторони домовилися змінити п. 2.4. Розділу 2 "Ціна та порядок розрахунків" та виклали його в наступній редакції: "Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на рахунок Постачальника протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку на відповідну партію товару".

На виконання умов договору №105 Мл-МПМЗ/ІН від 16.12.2010р. згідно накладних (підписаних представниками сторін) №2983 від 16.12.2010р. на суму 82724,40 грн., №2984 від 16.12.2010р. на суму 75546,00 грн., №2995 від 17.12.2010р. на суму 78 818,40 грн., №2990 від 17.12.2010р. на суму 86882,40 грн., загалом на суму 323971,20 грн. позивач передав, а відповідач прийняв вказану продукцію, а саме молоко коров'яче пастеризоване охолоджене, у зв'язку з чим позивачем було виставлено до оплати відповідачу рахунок-фактуру №186 від 17.12.2010р. на суму 323 975,24 грн.

Однак, відповідач лише частково опалив вартість отриманого товару в сумі 13 000,00грн., яка зарахована позивачем в рахунок сплати за товар згідно вищезазначених накладних, що підтверджується доказами часткової оплати наданими в матеріали справи (виписка з банку від 14.01.2011р. на суму 10 000,00 грн., від 03.02.2011р. на суму 3000,00 грн.), у звязку з чим у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 310971,20 грн. Протилежного під час розгляду справи сторонами не доведено.

При цьому аналіз наданих в матеріали справи банківських виписок свідчить проте, що в останніх є посилання на оплату за молоко коров'яче пастерезоване охолоджене згідно рахунку №186 від 17.12.2010 р.

З підстав існування у відповідача заборгованості в сумі 310975,24 грн. позивач звернувся до ТОВ "Городокконсервмолоко" з претензією №94 від 15.02.2011р. (фіскальний чек від 16.02.2011 р.) та вимогою в десятиденний термін оплатити існуючу заборгованість. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, несплата ТОВ "Городокконсервмолоко" заборгованості в сумі 310971,20 грн., стала підставою для позивача нарахувати до сплати відповідачу три процента річних в сумі 4549,55 грн., інфляційні втрати в сумі 16170,51 грн., загалом 331691,26 грн. та звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.4. Договору (з врахуванням додаткової угоди №1/2 від 16.12.2010р.) сторони узгодили, що оплата товару здійснюється ТОВ "Городокконсервмолоко" шляхом перерахування грошей на рахунок Постачальника протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку на відповідну партію товару.

Таким чином, судом встановлено, що оплата за накладними №2983 від 16.12.2010р., №2984 від 16.12.2010р., №2995 від 17.12.2010р., №2990 від 17.12.2010р. згідно рахунку-фактури №186 від 17.10.2010р. повинна бути здійснена до 24.12.2010р., тому право вимагати від відповідача оплатити вартість товару в сумі 323971,20 грн. виникло у позивача з 25.12.2010р.

Доводи відповідача проте, що останній не отримував рахунок, а відтак зобов'язання по оплаті грошових коштів в сумі 310971,20 грн. не виникло, судом до уваги не приймаються, оскільки вказані доводи спростовуються наявними у справі матеріалами. Так, відповідно до банківських виписок від 14.01.2011 р. та 03.02.2011 року позивач здійснював часткову оплату з посилання саме на рахунок №186 від 17.12.2010 р., останнє в свою чергу спростовує факт неотримання відповідачем даного рахунку. Крім того, умовами договору сторони погодили, що зобов'язання відповідача щодо оплати товарно-матеріальних цінностей виникає з моменту виставлення рахунку, а не з моменту його отримання (додаткова угода №1/2 від 16.12.2010р.).

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 310971,20 підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме договором №105 Мл-МПМЗ/ІН від 16.12.2010р., накладними №2983 від 16.12.2010р., №2984 від 16.12.2010р., №2995 від 17.12.2010р., №2990 від 17.12.2010р., рахунком-фактурою №186 від 17.10.2010р., випискою з банку щодо часткової оплати відповідачем вартості товару, претензією.

Відповідачем доказів погашення заборгованості в сумі 310971,20 грн. не надано.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 310971,20 обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4549,55грн., розрахованих за період з 04 лютого 2011р. по 31 липня 2011р. з врахуванням основного боргу в розмірі 310971,20грн., а також інфляції втрати в сумі 16170,51грн., розраховані за березень-липень 2011р. (включно) з врахуванням заборгованості в сумі 310971,20 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами повязаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних доданий позивачем до позовної заяви, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4549,55 грн. підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Разом з тим, розрахунок інфляційних втрат, доданий позивачем до матеріалів позовної заяви, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки позивачем не враховано, що в липні 2011р. була деінфляція, а саме середній індекс за липень 2011р. становив 98,7 %, за таких обставин за розрахунком суду індекс інфляції, у визначений позивачем період, складатиме 8093,65 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 16170,51 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню судом частково в сумі 8093,63 грн., в решті частині в сумі 8076,86 грн. суд відмовляє, оскільки останні заявлені необґрунтовано.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 323614,40 грн., з яких 310 971,20грн. основна заборгованість, 4549,55 грн. - три процента річних, 8093,65 грн. інфляційні втрати, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі. В решті частині в сумі 8076,88 грн. інфляційних втрат відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам (97,56%).

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Могилів-Подільський молокозавод" м. Могилів-Подільський до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" м. Городок про стягнення 331691,26 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" (32000, Хмельницька область, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, код 33177611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Могилів-Подільський молокозавод" (4000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Пушкінська, 146, код 34309986) 310971,20 грн. (триста десять тисяч дев'ятсот сімдесят одну гривню 20 коп.) основного боргу, 4549,55 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень 55 коп.) три процента річних, 8093,65 грн. (вісім тисяч дев'яносто три гривні 65 коп.) інфляційні втрати, 3236,14 (три тисячі двісті тридцять шість гривень 14 коп.) державного мита, 230,24 грн. (двісті тридцять гривень 24 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

Віддруковано 3 примірника: 1. в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу.

Повне рішення складено та підписано 18.10.2011 р. Помічник судді Гураль Л.Л.