Рішення № 18761171, 19.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7443/11

вх. № 7443/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №62 від 04.08.11 р.;

3-ї особи <Текст >відповідача - не з"явився; 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного Акціонерного товариства "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж" м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс" м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне Акціонерне товариство "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж" (позивач) звернувся до господарського суду із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс" суми боргу у розмірі 7 146,32 грн., інфляційні у розмірі 1 273,17 грн., 3% річних у розмірі 296,58 грн., які виникли унаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань згідно договору №07/22-10, який було укладено між позивачем та відповідачем. Крім того позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився. Надав через канцелярію господарського суду 30.09.2011 р. клопотання (вх. №18822) в якому він просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку із знаходженням представника відповідача у відпустці.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2011 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи - задоволено та розгляд справи відкладено на 19 жовтня 2011 року о 10:00.

Представник відповідача у призначене судове засідання 19 жовтня 2011 року не з"явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

22липня 2010 року між Відкритими акціонерним товариства "УСБМП "Укрспецбудмонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техекс" було укладено договір № 07/22-10 оренди автотранспорту та будівельної техніки (далі по тексту - Договір оренди).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов даного договору оренди, ВАТ "УСБМП "Укрспецбудмонтаж" (далі по тексту - Орендодавець, чи Позивач) передав, а ТОВ "Техекс" (далі по тексту - Орендар, чи Відповідач) прийняв в оплатне користування автотранспорт та будівельну техніку для проведення робіт в м. Новомосковськ, Дніпропетровська область.

Відповідно до п. 2.4 Договору оренди, оплата за послуги оренди здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Орендодавця. Порядок оплати - передплата 20 000,00 грн. Кінцева оплата здійснюється орендарем протягом 15 днів після оформлення акту виконаних робіт.

23липня 2010 року Відповідачем на адресу Позивача було перераховано суму у розмірі 20 000,00 грн. 10.08.2010 року сторонами договору оренди було складено акт № 1 наданих послуг на суму 47 146,32 грн. (з ПДВ). Отже, останній день сплати по договору оренди в розмірі 27 146,32 грн. (з ПДВ) - 25.08.2010 року.

Відповідач протягом жовтня 2010 року перераховував кошти у розмірі 10 000,00 грн. (01.10.2010 року та 22.10.2010 року).

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов"язання за договором оренди виконав в повному обсязі, а саме передав відповідачу автотранспорт та будівельну техніку для проведення робіт в м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, а відповідач свої зобов2язання виконав лише частково, у зв"язку із чим виникла заборгованість перед Позивачем згідно Договору № 07/22-10 оренди автотранспорту та будівельної техніки від 22.07.2010 року, яка складає 7 146,32 грн. (з ПДВ).

15.12.2010 року позивач направив на адресу відповідача Претензію на суму 7 146,35 грн., яка була отримана Відповідачем 13.01.2011 року. Відповідь на претензію Відповідач не надав, зобов'язання з оплати не виконав.

04 травня 2011 року, після виконання сторонами умов договору, на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень), акціонерами ВАТ "УСБМП "Укрспецбудмонтаж" на загальних зборах було прийнято рішення про зміну назви товариства на ПАТ "УСБМП "Укрспецбудмонтаж" та прийняття нової редакції статуту ПАТ "УСБМП "Укрспецбудмонтаж".

27 липня 2011 року Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради було проведено державну реєстрацію зміни назви "УСБМП "Укрспецбудмонтаж" та статуту в новій редакції.

Відповідно до абз. 4 п.п. 2 п. 5 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" Приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Отже, Позивачем 27.07.2011 року було змінено назву товариства, яка на час подачі позовної заяви є Публічне акціонерне товариство "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж", код ЄДРПОУ 14071268, 61052, м. Харків, вул. Слов'янська, 8.

01.09.2011 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено листа вих. № 69 від 01.09.2011 року, в якому повідомляв про зміну назви. Додатком цього листа було акт взаєморозрахунків в 2-х екз. по договору № 07/22-10 оренди автотранспорту та будівельної техніки від 22.07.2010 року. Один екземпляр Акту взаєморозрахунків Позивач просив Відповідача надіслати на адресу ПАТ "УСБМП "Укрспецбудмонтаж" протягом десяти днів з дня отримання цього листа. Також, було зазначено, що в разі не підписання Акту взаєморозрахунків Відповідачем в зазначений строк з моменту отримання, то даний Акт взаєморозрахунків буде вважатися таким, що погоджений ТОВ "Техекс".

Лист за вих. № 69 від 01.09.2011 року Відповідачем було отримано 08.09.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення. Тобто 18.09.2011 року Відповідач повинен був повернути один підписаний екземпляр Акту взаєморозрахунків Позивачу, але відповідач суму заборгованості не сплатив.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 7 146,32 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь інфляційні втрати у розмірі 1 273,17 грн. та 296,58 грн.- 3% річних.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 240,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 129, кв. 2, код ЄДРПОУ 31149692, р/р № 260080028241 в ХОД "Райфайзен Банк Аваль" в м. Харкові, МФО 350589) на користь Публічного акціонерного товариства "Українське спеціальне будівельно-монтажне підприємство "Укрспецбудмонтаж" (61052, м. Харків, вул. Слов'янська, 8, код ЄДРПОУ 14071268, р/р № 26005000008953 ПАТ "Індекс-Банк" м. Харкова, МФО 300614) суму основного боргу в розмірі 7 146,32 грн., інфляцію - 1 273,17 грн., три відсотка річних - 296,58 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Светлічний Ю.В.

Справа №5023/7443/11

Повне рішення складене 21 жовтня 2011 року.