Рішення № 18761128, 18.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7606/11

вх. № 7606/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/160 від 10.01.2011 р.;

відповідача- ОСОБА_2, довіреність № 1 від 04.01.2011 р.;

3-ої особи- не з"явився; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Харкова

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина А-2112

3-я особа <Текст >

про стягнення 6694,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, 5602,03 грн. заборгованості з електричної енергії (яка складається з тарифної складової - 4668,36 грн. та ПДВ у розмірі 20%- 933,67 грн.), 963,51 грн. пені, 100,92 грн. інфляційних витрат, 28,41 грн. 3% річних та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 1-0110С від 20.11.08 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 жовтня 2011 року.

30 вересня 2011 року Військова частина А-2112 надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що боржником по відношенню до позивача як кредитора в зобов"язанні по оплаті послуг електропостачання є КЕВ м. Харкова, а також надала клопотання про розгляд справи без участі представника 3-ої особи.

30 вересня 2011 року 3-я особа надала суду клопотання, в якому просила суд розглянути справу без участі представника 3-ої особи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2011 року було відкладено розгляд справи на 18 жовтня 2011 року.

18 жовтня 2011 року відповідач надав до суду відзив на позовну, в якому просив суд в частині стягнення суми основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України та зменшити розмір пені на 90%.

18 жовтня 2011 року позивач надав заяву, в якій зазначив, що відповідачем було здійснено оплату за електричну енергію в сумі 5602,03 грн., у зв"язку з чим просив суд припинити провадження у справі в цій частині.

18.10.11 р. представник позивача у судовому засіданні просив суд припинити провадження у справі частині стягнення основного боргу у розмірі 5602,03 грн..

Представник відповідача просив суд припинити провадження у справі частині стягнення основного боргу у розмірі 5602,03 грн., у зв"язку з відсутністю предмета спору, та зменшити розмір пені на 90%.

Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання учасникам процесу доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

20 листопада 2008 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків (позивач) та Військовою частиною А-2112 (3-я особа) був укладений договір про постачання електричної енергії № 1-0110С (далі - договір), пролонгований на 2011 рік.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

01 січня 2010 року між позивачем, відповідачем та 3-ою особою було укладено додаткову угоду до договору постачання електричної енергії № 21-0110С, яким сторони змінили в п.4.1 та п. 4.2 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" слова "Споживач" на "Платник".

Згідно умов договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив за липень 2011 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідачем погашено 5602,03 грн. заборгованості з електричної енергії (яка складається з тарифної складової - 4668,36 грн. та ПДВ у розмірі 20%- 933,67 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № U1771323 від 15.09.2011 р., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв"язку з перерахуванням відповідачем грошових коштів під час розгляду справи.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 100,92 грн. та 3% річних в сумі 28,41 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідачу нарахована пеня, яка складає 963,51 грн.

Відповідач зазначив в судовому засіданні про те, що ним сплачується заборгованість, надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на те, що даний випадок є винятковим, та зобов*язався негайно добровільно усунути порушення та його наслідки.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобовязання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань” та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені та стягнути її у розмірі 96,35 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 867,16 грн. пені - відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, п/р 352212006000219 в УДК в Х/О, МФО 851011, код 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) - 96,35 грн. пені, 100,92 грн. інфляційних витрат, 28,41 грн. 3% річних, 88,79 грн. державного мита та 205,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 5602,03 грн. заборгованості з електричної енергії (яка складається з тарифної складової- 4668,36 грн. та ПДВ у розмірі 20%- 933,67 грн.) провадження у справі припинити.

В частині стягнення 867,16 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2011 року.