Ухвала суду № 18761017, 17.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"17" жовтня 2011 р. Справа № 5023/8587/11

вх. № 8587/11

Суддя господарського суду Харківської області Погорелова О.В.

< Текст >

розглянувши заяву Общества с огранічєнной ответствєностью "Топливниє сістєми", м. Санкт-Петербург про забезпечення позову

по справі за позовом Общества с огранічєнной ответствєностью "Топливниє сістєми", м. Санкт-Петербург в інтересах держави< Текст > < Текст > 3-я особа < Текст >

до Приватного підприємства "АЗЧ Постач", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійний позовних вимог на предмет позову - Харківська обласна митниця, м. Харків

про захист інтелектуальної власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа за позовом Общества с огранічєнной ответствєностью "Топливниє сістєми", м. Санкт-Петербург до Приватного підприємства "АЗЧ Постач", м. Харків про захист інтелектуальної власності.

Разом з позовом до господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити Харківській обласній митниці Державної митної служби України (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-б) здійснювати митне оформлення товару Приватного підприємства "АЗЧ ПОСТАЧ", а саме: промислових виробів "Насосы топливные для поршневых двигателей внутреннего згорания (бензонасосы)" для а/м GAZEL, UAZ, VOLGA, 2101-1106010, 2108-1106010, 412-1106010, отправитель ZHEJIANG WENZHOU PACKAGING IMP&EXP.CORP., CHINA, партія об'ємом 2780 штук масою нетто 1364 кг., відправник ZHEJIANG WENZHOU PACKAGING IMP&EXP.CORP., CHINA, (ввізна митна декларація від 04.10.2011 року № 807070006/2011/436433 в режимі імпорту, відповідно зовнішньоекономічного контракту від 25.04.2011 року № 25/04/2011), декларант - Приватне підприємство "АЗЧ ПОСТАЧ" до розгляду позову ООО "Топлівниє системи" до ПП "АЗЧ ПОСТАЧ" про захист права інтелектуальної власності.

Дослідивши подані позивачем разом із заявою про забезпечення позову матеріали, враховуючи підтверджені ними обставини справи, проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, керуючись вимогами статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, а також Роз’ясненням Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" від 23.08.1994 р. № 02-5/611, інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 02-5/611 від 23.08.1994 року заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Отже, заходи до забезпечення позову вживаються судом з метою запобігання можливим порушенням майнових інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 року "Про деякі питання практики забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками судового розгляду.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.

Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, в силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу, повинна довести його необхідність та адекватність.

Із врахуванням викладеного, керуючись статтями 66, 67, 68 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Общества с огранічєнной ответствєностью "Топливниє сістєми", м. Санкт-Петербург про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Харківській обласній митниці Державної митної служби України (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-б) здійснювати митне оформлення товару Приватного підприємства "АЗЧ ПОСТАЧ", а саме: промислових виробів "Насосы топливные для поршневых двигателей внутреннего згорания (бензонасосы)" для а/м GAZEL, UAZ, VOLGA, 2101-1106010, 2108-1106010, 412-1106010, отправитель ZHEJIANG WENZHOU PACKAGING IMP&EXP.CORP., CHINA, партія об"ємом 2780 штук масою нетто 1364 кг., відправник ZHEJIANG WENZHOU PACKAGING IMP&EXP.CORP., CHINA, (ввізна митна декларація від 04.10.2011 року № 807070006/2011/436433 в режимі імпорту, відповідно зовнішньоекономічного контракту від 25.04.2011 року № 25/04/2011), декларант - Приватне підприємство "АЗЧ ПОСТАЧ" до розгляду позову ООО "Топлівниє системи" до ПП "АЗЧ ПОСТАЧ" про захист права інтелектуальної власності.

Стягувачем за цією ухвалою є Общество с огранічєнной ответствєностью "Топливниє сістєми"(192102, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, вул. Самойлової, 5, літера "Я", ІПН 7813111341, КПП 783450001).

Ухвала підлягає негайному виконанню, в порядку встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.

Суддя Погорелова О.В.

< Текст >