Рішення № 18760980, 13.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2011 р. Справа № 5023/5335/11

вх. № 5335/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Гроссу А.В. 3-ї особи < Текст > відповідача - не з*явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків 3-я особа < Текст >

до ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" м. Харків 3-я особа < Текст >

про стягнення коштів в сумі 34833,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ “Макрокап Девелопмент Україна” про стягнення заборгованості за неналежне виконання договірних обов*язків у сумі 34 833,76 грн. за період з грудня 2009 року по березень 2010 року, листопад 2010 року та з січня 2011 року по лютий 2011 року.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що між КП “Харківські теплові мережі” здійснювало постачання теплової енергії до приміщень відповідача ТОВ “Макрокап Девелопмент Україна” у спірний період на підставі укладеного договору “Про постачання теплової енергії” №1756 від 01.05.2002 року.

Відповідач з позовом не погодився. Свої заперечення обгрунтував наступним. Між КП “Харківські теплові мережі” та ТОВ “Макрокап Девелопмент Україна” був укладений договір №1756 про постачання теплової енергії . У Додатку 1 до вказаного договору були визначені обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до п.1 Додатку 1 позивач постачає відповідачу теплову енергію з тепловим навантаженням 0,0230 Гкал/год у приміщення відповідача за адресою вул. Данілевського, 30 в м.Харкові, загальною опалювальною площею 404,7 кв.м.

1 липня 2009 року між позивачем та відповідачем було переукладені Додатки 1 та 4 до договору №1756 від 01.05.2002 року, у яких змінилося теплове навантаження та стало становити 0,061 Гкал/год.

Відповідач зазначив, що у зв*язку з тим, що він не погодився з тепловим навантаженням, що становить 0,061 Гкал/год, він звернувся до незалежної організації ТОВ “Харківреконструкція” для проведення розрахунку теплового навантаження. Розрахунок було виконано та встановлено, що теплове навантаження на приміщення відповідача складає 0,03335 Гкал/год. Відповідач надав розрахунок теплового навантаження на погодження до КП “Харківські теплові мережі” й 01.06.2010 року КП “Харківські теплові мережі” та ТОВ “Макрокап Девелопмент Україна” підписали додаток 1 та додаток 4 до договру №1756 від 01.05.2002 року “Про постачання теплової енергії”, в яких теплове навантаження, що було виконане незалежною організацією ТОВ “Харківстальконструкція”, становить 0,03335 Гкал/год.

Відповідач вважає, що у зв*язку з вищевикладеним позивач повинен провести перерахунок нарахованих сум за спожиту теплову енергію з урахуванням теплового навантаження 0,03335 Гкал/год.

За клопотанням відповідача провадження у справі зупинялось в зв*язку з призначенням судової технічної експертизи. У відповідності до повідомлення Харківського НДІСЕ ім.проф.Бокаріуса в установі відсутні фахівці у галузі теплотехніки та експлуатації тепломереж.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне, що 28 жовтня 2010 року господарським судом Харківської області була розглянута справа №43/199-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрокап Девелопмент Україна» до КП «Харківські теплові мережі» про визнання частково недійсним договору №1756 від 01.05.2002 року про постачання теплової енергії й прийнято рішення, яким в позові відмовлено в повному обсязі.

ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» з рішенням господарського суду Харківської області не погодився й подав апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду. 22 грудня 2010 року апеляційна скарга була розглянута й постановою суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області по справі №43/199-10 без змін.

При розгляді вищезазначеної справи у господарському суді Харківської області, у Харківському апеляційному господарському суді вже розглядалися як докази листи ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», а саме лист №57 від 18.02.10, №178/18 від 23.03.2010, №115 від 19.03.2010 року, №134 від 02.04.2010 року,№223 від 31.05.2010 року, які відповідач по справі №5023/5335/11 надав до суду разом з відзивом на позовну заяву. А разом вже були предметом розгляду також й обставини, які викладені відповідачем у відзові. Також судами першої та другої інстанції були досліджені докази КП «Харківські теплові мережі», якими спростовувалися доводи ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», а саме листи №36/тд -2639 від 09.06.2009 року, №36/тд-2648 від 25.05.2010 року, №41-1017 від 01.04.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України, обставини, визначені господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомі обставин не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність очевидна, і доказування їх є зайвим.

Таким чином судом була встановлена відсутність підстав для визнання недійсним договору №1756 про постачання теплової енергії. На підставі ч.2 ст.35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, КП «Харківські теплові мережі» на підставі Розпорядження про початок опалювального сезону 2009-2010 р.р.та 2010-2011 р.р. й договору про постачання теплової енергії №1756 від 01.05.2002 року здійснювало постачання теплової енергії у приміщення відповідача, що розташоване у багатоповерхову житловому будинку за адресою вул. Данілевського,20. Система опалення приміщення відповідача є невід*ємною частиною системи опалення усього житлового будинку. Факт постачання теплової енергії підтверджується актами на включення та актами на відключення системи опалення. Дані акти підписані та скріплені печатками представників позивача та балансоутримувачем житлового будинку, в якому розташоване приміщення відповідача.

Відповідачу направлялися рахунки, які він сплачував, але не в повному обсязі. У результаті чого у нього виникла заборгованість за неналежне виконання договірних обов*язків у сумі 34 833,76 грн., яка утворилася за період з грудня 2009 року по березень 2010 року, листопад 2010 року та з січня 2011 року по лютий 2011 року.

Відповідачу разом з рахунками направлялися також акти звірок, акти виконаних робіт. Однак відповідач не повертав другий примірник ані акту звірки, ані акту виконаних робіт.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

На підставі викладеного, прошу стягнути з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за невиконання договірних зобов'язань у сумі 34 833 грн. 76 коп.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що 01.05.2002 року між КП “Харківські теплові мережі” та ТОВ “Макрокап Девелопмент Україна” був укладений договір №1756 про постачання теплової енергії.

Листом №36/ТД -2639 від 09.06.2009 р. відповідач повідомлявся про зміну теплового навантаження, яке склало 0,061 Гкал/год, також разом з листом на адресу відповідача було направлено додаток №1 та додаток №4 від 01.07.2009р.

Додатком 1 до договору від 01.05.2002 р. були визначені обсяги постачання теплової енергії Споживачу, де приєднане (максимальне) теплове навантаження 0,061 Гкал/год. Договірні навантаження вступають в дію з моменту підписання цього додатку обома сторонами.

Зазначені додатки 1 та 4 до договору №1756 від 01.05.2002 року були підписані та скріплені печатками представників позивача та відповідача 01.07.2009 року.

Листом від 18.02.2010р. позивач звернувся до Дзержинської філії КП “Харківські теплові мережі” з листом, в якому просив здійснити обстеження системи опалення на відповідність санітарним нормам по температурному режиму в опалювальний сезон надати методику розрахунку теплового навантаження для приміщення позивача.

Листом від 23.03.2010 року за №178 відповідачем надано відповідь, в якій зазначалося, що ТОВ “Макрокап Девелопмент України” провело заміну частини опалювальних приладів та підводок до неї без технічних умов на реконструкцію системи опалення, погоджених в установленому порядку з КП “Харківські теплові мережі” , юез довідки від балансоутримувача будівлі про те, що заміна опалювальних приладів виконані під його контролем і претензій до роботи внутрішньо будинкової системи опалення він не має , без ліцензії на проведення робіт від організації, виконувавшої заміну опалювальних приладів у приміщеннях позивача, без проекту реконструкції системи опалення, погодженої з КП “Харківські теплові мережі”.

Відповідач звернувся до ТОВ “Харківреконструкція”, ліцензія серія АВ №490969 для проведення розрахунку теплового навантаження на опалення офісних приміщень за адресою: м.Харків, вул.Данілевського, 30. Відповідно до виконаного розрахунку від 30.03.2010р. втрати тепла склали 0,03335 Гкал/год.

Листом від 02.04.2010р. вих.№134, відповідач звернувся до відповідача, в якому повідомляв, що 25.03.2010р. інженерами КП “Жилкомсервіс” дільниці №4 було складено акт обстеження системи опалення приміщення відповідача за адресою вул. Данілевського, 30. В результаті обстеження встановлено , що температура повітря у приміщення складає +18С, а фактичний температурний режим роботи внутрішньо будинкової системи опалення вище розрахункових параметрів. Крім того, відповідач просив провести перерахунок за опалювальний період 2009-2010р.

Листом від 15.04.2010р. №36/т-759 відповідач повідомлявся про те, що нарахування за теплову енергію здійснюється на підставі договірного теплового навантаження на опалення, вказанного та підписаного позивачем в додатку 1 від 01.07.2009 р. по договору від 01.05.2002р. №1756, та нарахування за новими тарифами буде проводитися тільки з моменту підписання санітарно-технічних умов.

Листом від 05.07.2010р. позивачем повідомлялось, що розрахунок, наданий відповідачем розглянутий та погоджений фахівцями Центру контролю та обліку споживання тепла та для внесення відповідних змін до договору направлено додаток 1 та 4 до договору . Зазначені додатки підписані та скріплені печатками сторін 01.06.2010 р. Договірні навантаження вступають в дію з дати цього додатку.

Відповідно до статті 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків.

Стаття 627 Цк України дає сторонам за договором право бути вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови , які є обов*язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору; умови, що визнані законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір та додатки до нього підписані та скріплені печатками обох сторін. Обидві сторони здійснили фактичні дії на його виконання . Тобто не тільки підписами, а і діями підтвердили те, що вони згодні та приймають умови договору. Це підтверджується зокрема фактом проведення відповідачем частково оплат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено , що Додатки 1 та 4 договору №1756 від 01.05.2002р. порушують акти цивільного законодавства, які регулюють правовідносини між сторонами. Додатки складені у порядку та форми, які не суперечать законодавству України, підписані обома сторонами та скріплені їх печатками. Тому відсутні підстави для визнання недійсним договору №1756 про постачання теплової енергії.

Отже, 01.05.2002 року між КП “Харківські теплові мережі” ( Енергопостачальна організація) та ТОВ “Макрокап Девелопмент України” (Споживач) було укладено договір №1756 про постачання теплової енергії.

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов*язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. договору, а відповідач зобов*язався оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п.6.3 договору відповідач повинен був за 3 дні до початку розрахункового періоду сплатити позивачу вартість, зазначеної в додатку №1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов*язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з грудня 2009 року по березень 2010 року, листопад 2010 року та з січня 2011 року по лютий 2011 року здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи. Факт користування тепловою енергією у приміщенні, в якому знаходився відповідач в спірний період, за адресою: м. Харків, вул. Данілевського, 30, підтверджується актами про включення та відключення опалення, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов*язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартості заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з грудня 2009 року по березень 2010 року, листопад 2010 року та з січня 2011 року по лютий 2011 року утворилась заборгованість в сумі 34 833,76 грн., яка до цього часу не погашена. Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач до суду не надав.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України , в якій зазначено, що зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 34 833,76 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Згідно зі ст.49 ГПК України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 348,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладено та керуючись ст. 1,12,47,49,75, 82-84 ГПК України, суд

< Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з ТОВ"Макропак Девелопмент Україна" ( м.Харків, вул.громадянська,5 р/р 2600520055001 в ХФКБ"Приватбанк2 МФО 351533 код ЄДРПОУ 25178393) на користь КП"Харківські теплові мережі" ( м.Харків, вул.Доброхотова,11 р/р 260333012313 у ВАТ"Державний ощадний банк України" МФО 351823 код ЄДРОПУ 31557119) суму основного боргу 34833,76 грн., державне мито 348,34 грн., та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст > Лаврова Л.С.

рішення підписане 17.11.11 року.