Рішення № 18760960, 12.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7753/11

вх. № 7753/11

Суддя господарського суду Мамалуй О.О.

при секретарі судовогозасідання Яновська А.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 - дов.;

відповідача - ОСОБА_2 - дов. 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ПП НВФ "Юнітек", м. Харків 3-я особа <Текст >

до ТОВ ім. газети "Ізвєстія" с. Верхнєводяне 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство "Науково-виробнича фірма “Юнітек” звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвестія” заборгованість в розмірі 174428,86 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 99915,01 грн., пені в сумі 15486,83 грн., штрафу в розмірі 34639,55 грн., інфляційних витрат в сумі 18384,36 грн. та 3% річних в розмірі 6003,11 грн.

Відповідач в судове засідання з”явився, у відзиві на позовну заяву просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 12.03.2008 р. між приватним підприємством "Науково-виробничою фірмою “Юнітек” та товариством з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвестія” був укладений договір № 12/03-02сзр поставки на умовах товарного кредиту. П. 1.1. договору передбачено, що позивач зобов"язується передати відповідачу у власність товар на умовах відстрочення кінцевої оплати на визначений строк, а відповідач - сплатити вартість товару.

Згідно з п. 2.1. договору, умовою отримання товарного кредиту є передплата в розмірі 20% від суми отриманого товару, зазначеної в додатках до договору, за залишок коштів позивач надає відповідачу відстрочку кінцевого розрахунку до 30.09.2008 р.

Так, позивач передав відповідачу товар - засоби захисту рослин на загальну сму 754991,58 грн., але відповідач лише частково сплатив суму боргу в розмірі 655076,57 грн., але залишок коштів не сплатив в сумі 99915,01 грн.

Ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання.

Ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (що складає 18384,36 грн.), а також три проценти річних від простроченої суми (в розмірі 6003,11 грн.), якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 15486,83 грн. та штрафу в розмірі 34639,55 грн. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу не підлягають задоволенню за таких підстав:

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягає на застосуванні позовної давності та стверджує, що стосовно позовних вимог про стягнення пені та штрафу позовна давність сплила.

За таких підстав, з урахуванням строків позовної давності, вимога про стягнення штрафу та пені, є необгрунтованою, оскільки позовну заяву подано до суду 15.09.2011 р., а відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання повинно було бути виконано. Право нарахування штрафних санкцій виникло у позивача 31.08.2009 р. З позовом він звернувся до суду 15.09.2011 р. Таким чином, позивач мав право нарахувати пеню лише за шість місяців, починаючи з 31.08.2009 р. Після цього нарахування, впродовж року (строку позовної давності) він мав право звернутися до суду з позовом про стягнення цієї пені. Право на нарахування штрафу також виникло у позивача ще 31.08.2009 р. Однак, позивач подав позов до суду тільки у вересні 2011 р.

20.03.2009 р. між позивачем та фізичною особою ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за умовами якого ФО ОСОБА_3 зобов"язалась в обсязі, що не перебільшує 3000,00 грн., відповідати за зобов"язанням відповідача перед позивачем за договором № 12/03-02 сзр від 12.03.2008 р. 21.08.2009 р. рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі № 2-3263/09 р. (яке в цій частині залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17.12.2009 р.) стягнуто на користь ПП НВФ "Юнітек" 3000,00 грн. солідарно з ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвестія”. Отже, стягненню підлягає сума основного боргу за виключенням 3000,00 грн., тобто 96915,01 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвестія” (64841, Харківська область, Близнюківський район, с. Верхньоводяне, р/р 26000230672100 в АТ "Укрсиббанк" м. Харкова, МФО 351005, код 31834521) на користь приватного підприємства "Науково-виробничої фірми “Юнітек” (61072, м. Харків, вул. 23 серпня, 20А, р/р 2600449761 в АТ "Райффайзен банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, код 33901332) суму основного боргу в розмірі 96915,01 грн., інфляційні витрати в розмірі 18384,36 грн., 3% річних в розмірі 6003,11 грн., державне мито в розмірі 1213,02 грн. та 164,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3000,00 грн. основного боргу, пені в сумі 15486,83 грн. та штрафу в розмірі 34639,55 грн. - в позові відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Мамалуй О.О.

Повний текст рішення підписано 17.10.2011 р.