Рішення № 18760954, 10.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7549/11

вх. № 7549/11

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № б/н від 10.02.2010р.;

3-ї особи <Текст >відповідача - не зявився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Семагро», м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Віта Нова», с. Великі Проходи 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Семагро», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Віта Нова», 71160,51 грн. заборгованості, з яких: 30000,00 грн. - вартість ячменю Геліос, одержаного відповідачем за договором; 600,00 грн. - розмір процентів за користування товарним кредитом; 2876,40 грн. розмір інфляційних за прострочення платежу за договором за період з вересня 2010р. по червень 2011р.; 22384,11 грн. розмір 75% річних за прострочення платежу за договором за період з 16.09.2010р. по 06.09.2011р.; 15300,00 грн. штраф за порушення строків платежу за договором. Позивач в позовній заяві зазначає, що заборгованість виникла на підставі невиконання відповідачем умов договору № 14-04/ТК/10-1 від 14.04.2010р. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 526, 611, 655 ЦК України.

Представник позивача в судове засідання через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог (вх.19344), в яких зазначив, що відповідачем 04.10.2011р. частково погашено заборгованість перед позивачем в сумі 30600,00 грн., в звязку з чим позивач, з урахуванням положень ст. 534 ЦК України, просить стягнути з відповідача 40560,51 грн. заборгованості за договором, з яких: 30000,00 грн. вартість ячменю Геліос, одержаного відповідачем за договором; 600,00 грн. розмір процентів за користування товарним кредитом; 2876,40 грн. розмір інфляційних за період з вересня 2010р. по червень 2011р.; 7084,11 грн. розмір 75% річних за прострочення платежу за договором за період з 16.09.2010р. по 06.09.2011р. В обґрунтування до наданих пояснень позивачем надана виписка по рахунку, що підтверджує сплату відповідачем 04.10.2011р. 30600,00 грн. за договором № 14-04/ТК/10-1 від 14.04.2010р.

Відповідач в призначене судовен засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали від 22.09.2011р. за адресою відповідача та поштове повідомлення про вручення відповідного відправлення.

Ухвалою від 22.09.2011р. суд попередив сторони, що у разі неявки їх повноважних представників в судове засідання, має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

14 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Семагро» (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Віта Нова» (відповідач по справі) був укладений договір № 14-04/ТК/10-1 купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобовязується передати у власність відповідачу товар найменування, кількість, ціна та вартість якого зазначається в специфікації, що є невідємною частиною цього договору на умовах товарного кредиту з відстрочкою остаточного розрахунку до 15 вересня 2010р., а відповідач зобовязується прийняти товар, сплатити його та відсотки за товарний кредит на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.1. договору за користування товарним кредитом, відповідач сплачує позивачу 2 % від вартості товару за весь строк користування товарним кредитом.

У відповідності до п. 2.2. договору відповідач здійснює оплату по договору згідно графіку платежів, що є невідємною частиною договору (додаток № 2).

Згідно з п. 2.4.1. договору відповідач здійснює передплату у розмірі 30%, що складає 9000,00 грн.

Пунктом 2.4.1. договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за договором (оплата вартості товару і процентів за товарний кредит) повинна бути здійснена до 15.09.2010р. і складає 21420,00 грн.

В п. 4.3. договору сторони також встановили, що за прострочку платежу (оплати вартості товару і процентів за товарний кредит) відповідач зобовязаний сплатити позивачу суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 75% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 4.4. договору у разі несплати товару і відсотків за товарний кредит в строки, передбачені договором відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50 відсотків від суми заборгованості.

Відповідно до п. 3.1. передання товару відповідачу оформлюється накладною, яка є необхідною та остаточною підставою, що підтверджує факт отримання відповідачем товару згідно умов договору.

Позивач свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу товар ячмень Геліос у кількості 20000 кг на загальну суму 30000,00 грн., що підтверджується видатковою накладеною № РН-0000155 від 14.04.2010р.

Однак, в порушення умов договору відповідач станом на 16.09.2010р. оплату за придбаний товар і відсотки за товарним кредитом в сумі 30600,00 грн. не здійснив і станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість залишається не сплаченою

26 травня 2011 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про виконання зобовязань за договором.

В звязку з невиконанням відповідачем покладених на нього зобовязань за договором позивач в позовній заяві нараховує відповідачу 2876,40 грн. інфляційних за період прострочення розрахунку, 22384,11 грн. 75% річних та 15300,00 грн. штрафу за несплату за товар і відсотки за товарний кредит.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обовязок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; розірвання договору.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи 04.10.2011р. (після звернення позивача до суду з позовною заявою 07.09.2011р. дата подачі заяви до суду) відповідач сплатив позивачу 30600,00 грн. заборгованості за договором №14-04/ТК/10-1 від 14.04.2010р., в звязку з чим 10.10.2011р. позивач надав суду письмові пояснення (вх.19344), в яких просить стягнути з відповідача 40560,51 грн. заборгованості за договором, з яких: 30000,00 грн. вартість ячменю Геліос, одержаного відповідачем за договором; 600,00 грн. розмір процентів за користування товарним кредитом; 2876,40 грн. розмір інфляційних за період з вересня 2010р. по червень 2011р.; 7084,11 грн. розмір 75% річних за прострочення платежу за договором за період з 16.09.2010р. по 06.09.2011р.

У відповідності до положень ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобовязання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, повязані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

На підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд також зазначає, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

З урахуванням викладеного, приймаючі до уваги, що відповідачем частково сплачено заборгованість перед позивачем в сумі 30600,00 грн., то суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині заявлених до стягнення 15300,00 грн. штрафу за несплату товару і відсотків за товарним кредитом згідно п. 4.4. договору та частково в сумі 15300,00 грн. заявлених до стягнення 75 % річних згідно з п. 4.3. договору в звязку з відсутністю предмету спору в цій частині заявлених позовних вимог.

В решті частині заявлених позовних вимог, враховуючи вищевикладене, виходячи з умов п.п. 1.1., 2.1., 2.4.1., 4.3. договору №14-04/ТК/10-1 від 14.04.2010р., приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обовязок по оплаті в терміни, встановлені зазначеним договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 30000,00 грн. вартості ячменю Геліос, одержаного відповідачем за договором; 600,00 грн. розміру процентів за користування товарним кредитом; 2876,40 грн. розміру інфляційних за період з вересня 2010р. по червень 2011р.; 7084,11 грн. розміру 75% річних за прострочення платежу за договором за період з 16.09.2010р. по 06.09.2011р. відповідають вимогам договору, діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач просив накаласти арешт на майно та грошові кошти відповідача для забезпечення позову.

Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Розяснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ” та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову ”, де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному разі до клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та грошові кошти відповідача позивачем не було додано доказів того, що майно, яке не визначене позивачем, яке саме майно, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також доказів того, що відповідач дійсно має наміри і має можливість вчинити дії, та/або передбачені чинним законодавством правочини щодо невизначеного майна, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи. Позивач також не зазначає про грошові кошти на яких рахунках відповідача і у якій кількості треба накласти арешт.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що клопотання позивача про забезпечення позову є необґрунтованим, а тому правових підстав для його задоволення немає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Враховуючи, що спір доведено до суду з вини відповідача і часткову сплату заборгованості ним було проведено після звернення позивача до суду з позовною заявою, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 534, 549, 610, 625, 655, 694 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Віта Нова»(62331, Харківська область, Дергачівський район, с. Великі Проходи, вул. Радянська, 2-А, код ЄДРПОУ 34997240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Семагро»(61080, м. Харків, пр. Гагаріна, 201, код ЄДРПОУ 31635689) 30000,00 грн. вартості ячменю Геліос, одержаного відповідачем за договором; 600,00 грн. розміру процентів за користування товарним кредитом; 2876,40 грн. розміру інфляційних за період з вересня 2010р. по червень 2011р.; 7084,11 грн. розміру 75% річних за прострочення платежу за договором за період з 16.09.2010р. по 06.09.2011р.; 711,61 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті заявлених позовних вимог, а саме в частині вимог про стягнення 15300,00 грн. штрафу, 15300,00 грн. процентів річних, провадження у справі припинити.

Суддя (підпис< Текст >Бринцев О.В.

Повний текст рішення

підписано 17.10.2011р.

Справа № 5023/7549/11