Рішення № 18760932, 14.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7123/11

вх. № 7123/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов. № 7 від 04.01.2011 року,

відповідача - не з'явився, 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Кредитної спілки "Карат", м. Куп'янськ 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янський м'ясний ряд", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка "Карат", м. Куп'янськ (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янський м'ясний ряд", м. Харків про стягнення заборгованості за кредитним договором №8318 від 26.12.2007 року в сумі 99152,44 грн., забезпеченого договором поруки №8318 від 26.12.2007 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2011 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21.09.2011 року о 11:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 14.10.2011 року о 10:45 годині.

До господарського суду Харківської області 14.10.2011 року від представника позивача надійшов супровідний лист, відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи Довідку №672 від 13.10.2011 року, довідку №310/1434593/0128 від 12.10.2011 року, копію листа від 04.10.2011 року №14819-0-33-11/6.1/20.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, крім того, зазначив, що рішення Московського районного суду м.Харкова від 01.02.2011 року по справі №2-2012/2011р. до цього часу не виконано, про що свідчить матеріали справи. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Проте, до господарського суду Харківської області 03.10.2011 року повернулась ухвала суду від21.09.2011 року, з поштовою довідкою з відміткою "адресат не значиться".

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходження відповідача є таким: 61022, м.Харків, пр.Леніна, буд.5.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до розяснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

26 грудня 2007 року між Кредитною спілкою “КАРАТ” (позивачем) та ОСОБА_2 на умовах строковості, платності, зворотності та забезпеченості був укладений кредитний договір №8318, за яким позивач зобов'язалася надати позичальнику ОСОБА_2 кредит у розмірі 50000,00грн., а ОСОБА_2, у свою чергу, зобов'язалась повернути кредит у строк до 26.06.2008 року та сплатити проценти (плату) за користування кредитом, виходячи зі ставки 54% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня надання кредиту. (п.3.1. Договору)

Відповідно до п.3.2. Договору, Нарахування процентів, за цим договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно).

Відповідно до п.3.3. Договору, сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком розрахунків, що є частиною цього договору.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 кредит у розмірі 50000,00 грн. отримала про що свідчить видатковий касовий ордер №3888 від 26.12.2007 року (а.с.13), таким чином позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору 26.12.2007 року між КС “Карат" та ОСОБА_3, а також між КС “Карат" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Куп'янський м'ясний ряд" були укладені договори поруки, згідно яких поручителі ОСОБА_3 та ТОВ “Куп'янський м'ясний ряд" ручалися за належне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору №8318 від 26.12.2007 року у повному обсязі та у солідарному порядку.

Відповідно до п.2.2. договору поруки №8318 від 26.12.2007року-поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Поручитель відповідає по зобов'язаннях Позичальника в повному обсязі, тобто за повернення кредиту, процентів за його користування (у т.ч. у випадку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком), сплату штрафних санкцій (якщо такі передбачені кредитним договором), а також за відшкодування збитків, завданих Кредитору невиконанням або неналежним виконанням Позичальником умов кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, ні відповідачем, ні ОСОБА_2, свої зобов'язання у зазначений договором строк не виконали, у результаті чого, станом на 10.12.2010 року заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору №8318 складає 99152,44грн., з яких 50000,00грн.- сума основного боргу, 49152,44грн. -сума нарахованих процентів за користування кредитом.

Так зокрема відповідачем в порушення вимог ухвали суду від 25.08.2011р. та всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суду не надано доказів повного або часткового виконання зобовязань відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 01.02.2011 року по справі №2-2012/2011р. задоволено позовні вимоги КС “КАРАТ”та вирішено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у солідарному порядку, на користь КС “КАРАТ” заборгованість за кредитним договором №8318 від 26.12.2007року у розмірі 99152грн.44коп., у тому числі :50000грн. заборгованість за кредитом; 49152,44 грн. заборгованість по відсотках та вирішено питання стосовно судових витрат.

Проте, рішення суду залишається невиконаним, заборгованість за зазначеним кредитним договором не погашена. Про що свідчить довідка Кредитної спілки "Карат", м. Куп'янськ за № 672 від 13.10.2011 року, відповідно до якої зазначено, що станом на 13 жовтня 2011 року заборгованість за кредитним договором № 8318 від 26.12.2007 року не погашена та складає 99152,44 грн.

Крім того, в матеріалах справи, міститься Довідка з ВДВС Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області за №310/1434593/0128 від 12.10.2011 року, відповідно до якої зазначено, що станом на 12.10.2011 року рішення суду не виконано, заборгованість не сплачено та складає 100263,92 грн.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу обґрунтованою, доведену матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 543, 554 Цивільного кодексу України, ст.ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Куп'янський м'ясний ряд”(61022, м.Харків, пр.Леніна, 5, р/р 26001000126587 АТ “Укрексімбанк”МФО 351618, код ЄДРПОУ 34013913) на користь Кредитної спілки “Карат”(63701, м.Куп'янськ, вул.Тітова, 2, Харківська області, код ЄДР 26356148, р\р 26009036244700 МФО 351005 ПАТ " УкрСиббанк " м. Харків) заборгованість за кредитним договором №8318 від 26.12.2007 року у розмірі 99152,44грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 991,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/7123/11 складено та підписано 14.10.2011 року.