Рішення № 18760883, 12.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7710/11

вх. № 7710/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 01-62юр/4618 від 14.06.2011 р.,

відповідача- ОСОБА_2, довіреність № 1 від 04.01.2011 р., 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків 3-я особа <Текст >

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 2115,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків, 1158,34 грн. пені, 807,69 грн. інфляційних витрат, 149,47 грн. 3% річних та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору від 05.01.98 р. № 2-902К неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо своєчасної оплати електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 вересня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 жовтня 2011 року.

12 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 1158,34 грн. пені, 807,69 грн. інфляційних витрат, 149,47 грн. 3% річних та судові витрати. Крім того, просив допустити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківський університет повітряних сил.

Згідно зі статтею 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. У заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

При цьому, позивач, в порушення статті 27 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві про залучення третьої особи до справи та на вимогу суду не зазначив на чиєму боці слід залучити зазначену особу.

Відповідно до п. 7 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. № 02-5/422 "Про судове рішення" за наявності у справі третіх осіб у вступній та описовій частинах рішення згідно зі статтями 26 та 27 Господарського процесуального кодексу України повинен бути точно вказаний їх статус.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківський університет повітряних сил - відмовити.

12 жовтня 2011 року представник відповідача проти позову не заперечував. У відзиві на позовну заяву, враховуючи майновий стан відповідача, просив зменшити розмір пені.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

05 січня 1998 р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" м. Харків (позивач) та Харківським військовим університетом був укладений договір про постачання електричної енергії № 02-902К, пролонгований відповідно до п. 16 на 2011 рік (далі - договір).

Згідно умов додаткової угоди до договору у преамбулі договору та у всіх додатках, які є невід"ємною частиною договору, слова найменування споживача "Харківський військовий університет" замінено на слова "Харківській університет повітряних сил".

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

За умовами договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1. договору. Харківський військовий університет , в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

01.01.2010 р. та 28.01.2011 р. між позивачем, Харківським університетом повітряних сил та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (відповідач) були укладені додаткові угоди до договору, яким сторони змінили в п. 4.2 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" слова "споживач" на "платник".

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 807,69 грн. та 3% річних в сумі 149,47 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідачу нарахована пеня, яка складає 1158,34 грн.

Відповідач зазначив в судовому засіданні про те, що ним сплачується заборгованість, надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на те, що даний випадок є винятковим. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова є неприбутковою установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету. Ним було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Зобов*язався негайно добровільно усунути порушення та його наслідки.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобовязання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань” та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені та стягнути у розмірі 11,58 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 1146,76 грн. пені - відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, п/р № 352212006000219 в ГУДКУ в Х/О, МФО 851011, код 07923280) на користь користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149 на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954 )- 11,58 грн. пені, 807,69 грн. інфляційних витрат, 149,47 грн. 3% річних, 46,70 грн. державного мита та 108,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1146,76 грн. пені відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 14 жовтня 2011 року.