Рішення № 18760855, 10.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6681/11

вх. № 6681/11

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №4 від 15.06.11р;. 3-ї особи

відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Фірми "Рубікон - А" Товариства з обмеженою відповідальністюм. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроімпекс", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 4791,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Рубікон - А" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроімпекс" заборгованість за договором суборенди та обслуговування об`єкта суборенди №14-09-С від 30.04.09р. у сумі 4791,83грн., з яких 2819,28 грн. основного боргу,667,42 грн. пені,377,68 грн.3% річних,927,45 грн. інфляційних. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням умов договору, несвоєчасною сплатою та не в повному обсязі орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2011 рооку було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалами суду від 05.09.2011 року та від 19.09.2011 року розгляд справи відкладався.

Представник позивача у призначеному судовому засіданні 10.10.2011 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі просив та просив суд стягнути з відповідача 4791,83 грн., з яких 2819,28 грн. основного боргу; 667,42 грн. пені; 377,68грн. 3% річних; 927,45 грн. інфляційних.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, проте відповідне судове відправлення повернулось до канцелярії суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення позивача, суд встановив, наступне.

30 квітня 2009 року між позивачем (Фірма “Рубікон-А”ТОВ) та відповідачем (ТОВ "Астроімпекс") було укладено договір суборенди № 14-09-С.

Відповідно до умов договору суборенди № 14-09-С від 30.04.09 позивач - Фірма “Рубікон-А”ТОВ - передає, а відповідач - ТОВ "Астроімпекс" приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані на 3 поверсі, кімнати - №3-30; 3-33, 5-ти поверхового будинку (тех. паспорт №72450 від 05.04.04р.) загальною площею 15,9 м. кв., розміщені за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11, що знаходяться на балансі Харківського коледжу будівництва, архітектури та дизайну.

Відповідно до п. 3.1. договору згідно виставляємих рахунків, суборендар зобов'язаний помісячно сплатити суборендну плату, яка складається з плати за суборендовану площу (Майно) і плату за обслуговування об'єкта суборенди (майна).

В пункті 3.2. договору передбачено, що плата за обслуговування об'єкта суборенди є договірною і складає з 01.05.09 до 01.09.09 - 818,07 грн. в місяць з урахуванням ПДВ.

Плата за обслуговування об'єкта суборенди за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

В пункті 3.4. договору передбачено, що плата за суборендовану площу визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої кабінетом Міністрів України від 04.10.95р. №786 зі змінами та доповненнями до неї по постанові Кабінету Міністрів України №75 від 19.01.2000р. та №1846 від 27.12.06р. і становить з ПДВ за травень 2009 року (згідно з додатком №2 до договору)259,03 грн.

Плата за суборендовану площу за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суборендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

В п. 3.11. договору № 14-09-с встановлено, що строк суборендної плати за кожен місяць: не пізніше 15-го числа попереднього місяця.

В п.7.1 договору, зазначено, що він діє з 1 травня 2009 року до кінця дії договору оренди №2039-Н від 30.11.05. (копія договору оренди №2039-Н додасться).

01 травня 2009 року сторонами був підписаний акт приймання передачі суборендованого приміщення та розрахунок плати за суборендовану площу (додатки до договору № 1.2).

28 серпня 2009 року сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 14-09-С та 28 грудня 2009 року - додаткову угоду № 2. відповідно до умов яких подовжувалась дія розміру орендної плати.

30 серпня 2010 року сторонами було підписано додаткову угоду № 3 та 28 грудня 2010 року - додаткову угоду № 4 до договору № 14-09-С. відповідно до умов яких, плата за Обслуговування об'єкта Суборенди є договірною і складає з 01.10.10 по 31.12.10 932,97 грн. в місяць з урахуванням ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи протягом дії договору сторони підписували акти виконаних робіт на загальну суму 30230,70 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором, а саме від відповідача в рахунок сплати по договору надійшло 27411,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач умови договору виконав належним чином, внаслідок чого з боку відповідача виникла заборгованість у розмірі 2819,28грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт господарювання (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязків.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обовязок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 2819,28 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором суборенди № 14-09-С від 30.04.2009 року, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2819,28 грн. заборгованості з орендної плати, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Пунктом 3.6 договору сторони передбачили відповідальність суборендаря у разі несвоєчасного та не в повному обсязі сплати орендної плати, а саме у разі несвоєчасного та не в повному обсязі сплати орендної плати стягується відповідно до діючого законодавства України з суборендаря пеня у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Відповідно до п.1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивачем необґрунтовано нараховано відповідачу пеню у розмірі 667,42 грн., за період з 31.08.2010 року по 04.08.2011 року розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобовязань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у сумі 415,59 грн. за період з 31.08.2010 року по 31.01.2011 року. В решті стягнення пені в сумі 251,83 грн. суд відмовляє як необґрунтованій та заявленій безпідставно.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у розмірі 377,68 грн. та інфляційних у розмірі 927,45 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст.173, 179, 193, 232, 283, 284, 285, 286 ГК України, статтями 11, 258, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 759 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроімпекс" (61068, м. Харків, пров. Брянський, 7 кв. 124 код ЄДРПОУ 34632062; рах. № 26009056864900 в АТ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005 ) на користь Фірми "Рубікон-А" товариство з обмеженою відповідальністю (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11, оф.5-34, код ЄДРПОУ 22725063, рах. № 2600530110524 в ПАТ «Реал Банк», МФО 351588) 2819,28 грн. основного боргу, пені 415,59 грн., 3% річних 377,68 грн., інфляційних 927,45 грн., 96,63 грн. державного мита; 223,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 251,83 грн. відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 14.10.11р.

Справа №5023/6681/11.