Рішення № 18760781, 10.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7142/11

вх. № 7142/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., за дорученням; 3-ї особи <Текст >відповідача - не з"явився, 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богат", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 114260,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь сплачені грошові кошти в сумі 78664,40 грн., пеню у розмірі 28712,00 грн., 6884,00 грн. три відсотки річних, а всього просить суд стягнути з відповідача 114260,40 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договорам № 46-РФ/286 від 02.09.2008 року та № 47-РЗ/290 від 09.09.2008 року, укладених між сторонами та ст.ст. 15, 16, 525, 526, 612, 629, 849 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 218 ГК України.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, яка співпадає з адресою, вказаною у витягу з ЄДРПОУ № 46/2-58/5040 від 09.08.2011 року.

В судовому засідання представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02.09. 2008 року та 09.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Турбоатом" (далі за текстом Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богат" (далі за текстом Відповідач) було укладено договори № 46-РФ/286 від 02.09.2008 р. та № 47-РЗ/290 від 09.09.2008 р., відповідно до умов яких ТОВ "Богат" зобов'язалось виконати для ВАТ "Турбоатом" ремонтні роботи на суму 299950,00 грн. та 299990,00 грн. відповідно.

Відповідно до п. 3.1.2 договорів, строк кінцевого виконання робіт встановлений до 31.12.2008 року.

Згідно п.п. 2.2 та 2.3 договорів, на виконання робіт замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 50% від вартості робіт по договору. Сума сплаченого авансу погашається пропорційно виконаним роботам. Оплата за виконані роботи провадиться поетапно шляхом перерахування грошових коштів на протязі 30 днів з моменту підписання замовником акту здачі-приймання Ф-2.

На виконання вказаних договорів для виконання робіт ВАТ "Турбоатом" перерахувало кошти ТОВ "Богат": по договору № 46-РФ/286 від 02.09.2008 р: 149975,00 грн., платіжним дорученням № 643 від 09.09.2008 р.; по договору № 47-РЗ/290 від 09.09.2008 р: 89997,00 грн., платіжним дорученням № 720 від 12.10.2008 р. та 209977,26 грн., платіжним дорученням № 2042 від 24 березня 2011 р. Загалом по договору № 47-РЗ/290 - 299974,26 грн.

Однак, Відповідач не в повному обсязі виконав умови договорів:

-по договору № 46-РФ/286 від 02.09.2008 р. роботи були виконані на суму 97 509,60 грн., що підтверджується актами :

-№ 1/00000372, лютий 2009 р. на суму 53 790 грн.

-№ 2/00000374, лютий 2009 р. на суму 43 719,60 грн.

-по договору № 47-РЗ/290 від 09.09.2008 р. роботи були виконані на суму 273 775 грн., що підтверджується актами:

-№ 1/00000923, квітень 2009 р. на суму 45 661,20 грн.

-№ 1/00000934, квітень 2009 р. на суму 1 557,60 грн.

-№ 2/00000935, квітень 2009 р. на суму 16 579,20 грн.

-№ 1/00000676, березень 2011 р. на суму 209 977,26 грн.

Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед ВАТ "Турбоатом" складає: по договору № 46-РФ/286 від 02.09.2008 р. - 52 465,40 грн., по договору № 47-РЗ/290 від 09.09.2008 р. - 26 199 грн., загалом - 78 664,40 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ) стаття 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно п. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником виконанихробіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 28712,00 грн. пені.

Особливості порядку застосування штрафних санкцій передбачено статтею 232 Господарського кодексу України, відповідно до частини 6 якої, нарахування таких санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

У відповідності до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платник коштів сплачує на користь їхнього одержувача за прострочення платежу, пеню в розмірі встановленому угодою сторін. Пунктом 3 Закону передбачено, що розмір пені обчислюється вад суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В 4.4 договорів сторони домовились, що за зрив терміну виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаних робіт за кожен день прострочення.

В позовній заяві позивач розрахунок пені в сумі 28712,00 грн. здійснив виходячи 0,1% від суми заборгованості за спірними договорами та 365 днів прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання, що не узгоджується з приписами вищенаведених норм матеріального права.

Так на виконання умов договорів відповідач мав здійснити ремонтні роботи в термін до 31.12.2008 року. Пунктом 4.4 договору не встановлено періоду нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов'язання. Тому таке нарахування санкцій припиняється через шість місяців від дня ( 31.12.2008 ), коли зобов'язання мало бути виконано, а саме з 01.07.2009 р.

Отже розрахунок позивача в частині стягнення пені в розмірі 28712,00 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам матеріального права.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6884,00 грн. 3% річних.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 78664,40 грн. заборгованості, 6884,00 грн. 3% річних обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 837, 854, 879 Цивільного кодексу України, 173, 174, 317 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богат" (61017, м. Харків, вул. Котлова, 218, код ЄДРПОУ 34860454, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" ( 61037, м. Харків, пр. Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269, р/р 260052371 в ПАТ "Мегабанк" м. Харкова, МФО 351629) - 78664,40 грн. заборгованості, 6884,00 грн. 3% річних, 855,48 грн. державного мита та 176,70 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 12 жовтня 2011 року