Ухвала суду № 18760650, 11.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"11" жовтня 2011 р. Справа № 5023/1017/11

Вх. номер 1017/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. < Текст >

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

стягувач- Юркова Т.С. боржник- Хоменко О.О., Осьмухін С.А.

розглянувши заяву про надання розстрочки виконанння рішення суду за позовом: Публічне АТ "Харківгаз", м. Харків 3-я особа < Текст >

до ТОВ НВФ "Сінтал, Д" м. Харків 3-я особа < Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «ХАРКІВГАЗ» (назва змінена на Публічне акціонерне товариство «ХАРКІВГАЗ»), у лютому 2011 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, після збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача, Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ’Д» – товариства з обмеженою відповідальністю, суму основного боргу у розмірі 3711301,15 грн., три проценти річних у розмірі 17692,23 грн., інфляційні у розмірі 33401,71 грн., державне мито у розмірі 25500,00 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року у справі № 5023/1017/11, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.05.2011 року, позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 3711301,15 грн., державне мито у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 17692,23 грн. та інфляційних у розмірі 33401,71 грн. відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити найменування юридичної особи з Відкритого акціонерного товариства «ХАРКІВГАЗ» на Публічне акціонерне товариство «ХАРКІВГАЗ»; скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року в частині відмови в задоволенні трьох відсотків річних у розмірі 17692,23 грн. та інфляційних витрат у розмірі 33401,71 грн.; задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних у розмірі 17692,23 грн. та інфляційних витрат у розмірі 33401,71 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого державного мита за подачу апеляційної скарги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 року у справі № 5023/1017/11 (колегія суддів у складі головуючий суддя Фоміна В. О., судді Кравець Т. В., Хачатрян В. С.), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.09.2011 року, апеляційну скаргу задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 17692,23 грн. та інфляційних витрат у розмірі 33401,71 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено в частині стягнення трьох відсотків річних у розмірі 17692,23 грн. та інфляційних витрат у розмірі 33401,71 грн.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ХАРКІВГАЗ», у вересні 2011 року звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з заявою, у якій просить прийняти додаткове рішення щодо вимог про стягнення з відповідача держмита за подання апеляційної скарги у розмірі 255,47 грн., оскільки при винесенні постанови від 19 липня 2011 року у справі № 5023/1017/11 Харківським апеляційним господарським судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 року у справі № 5023/1017/11 (колегія суддів у складі головуючий суддя Фоміна В. О., судді Кравець Т. В., Хачатрян В. С.) стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 255,47 грн.

Відповідач, Науково-виробнича фірма «СІНТАЛ’Д» – товариство з обмеженою відповідальністю, у серпні 2011 року звернувся до господарського суду Харківської області з заявою, в якій просить надати розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року у справі № 5023/1017/11 про стягнення з Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ’Д» – товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства «ХАРКІВГАЗ» суми основного боргу у розмірі 3711301,15 грн., трьох відсотків річних у розмірі 17692,23 грн., інфляційних витрат у розмірі 33401,71 грн., державного мита за подання позову у розмірі 25500,00 грн., державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 255,47 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу рівними частинами строком на чотири місяці починаючи з 27.09.2011 року до 31.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2011 року у справі № 5023/1017/11 задоволено заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року у справі № 5023/1017/11. Розстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року у справі № 5023/1017/11 про стягнення з Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ’Д» – товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства «ХАРКІВГАЗ» суми основного боргу у розмірі 3711301,15 грн., трьох відсотків річних у розмірі 17692,23 грн., інфляційних витрат у розмірі 33401,71 грн., державного мита за подання позову у розмірі 25500,00 грн., державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 255,47 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу рівними частинами строком на чотири місяці починаючи з 27.09.2011 року до 31.12.2011 року.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ХАРКІВГАЗ», з ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2011 року у справі № 5023/1017/11 не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2011 року у справі № 5023/1017/11 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 року у справі № 5023/1017/11 (колегія суддів у складі головуючий суддя Бородіна Л. І., судді Шевель О. В., Хачатрян В. С.) апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2011 року у справі № 5023/1017/11 скасовано. Відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року у справі № 5023/1017/11.

Відповідач, Науково-виробнича фірма «СІНТАЛ’Д» – товариство з обмеженою відповідальністю, у вересні 2011 року звернувся до господарського суду Харківської області з заявою, в якій просить надати розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року у справі № 5023/1017/11 про стягнення з Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ’Д» – товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства «ХАРКІВГАЗ» суми основного боргу у розмірі 3711301,15 грн., трьох відсотків річних у розмірі 17692,23 грн., інфляційних витрат у розмірі 33401,71 грн., державного мита за подання позову у розмірі 25500,00 грн., державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 255,47 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу строком на три місяці починаючи з 01.10.2011 року до 31.12.2011 року рівними частинами.

У судовому засіданні 05.10.2011 року представники заявника підтримали заяву про розстрочку виконання рішення, просять господарський суд її задовольнити з підстав, викладених у заяві.

У судовому засіданні 05.10.2011 року представник стягувача заперечує проти заяви про розстрочку виконання рішення, просить господарський суд відмовити в її задоволені з підстав, викладених у запереченнях на заяву.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 05.10.11 року до 11.10.11 ркоу до 10 год.30 хв.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у заяві про розстрочку виконання рішення та у запереченнях на заяву про розстрочку виконання рішення доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників відповідача та позивача, судом встановлено наступне.

На обґрунтування своєї правової позиції заявник посилається на норми пункту 2-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий газ та електричну енергію» від 12.05.2011 року № 3319-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 849 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію».

Заявник стверджує, що пунктом 2-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України унормовано списання сум податків та зборів позивача (у тому числі реструктуризовані сум податків та зборів); Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий газ та електричну енергію» від 12.05.2011 року № 3319-VI унормовано списання заборгованості позивача (у тому числі реструктуризована); постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 849 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» унормовано списання заборгованості позивача (у тому числі реструктуризована).

Заявник зазначає, що як видно з акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2010 року та з податкової накладної від 30.11.2010 року № 160, зазначені акти цивільного законодавства України безпосередньо розповсюджуються на фінансово-господарську діяльність позивача, оскільки в суму основного боргу включені суми як за газ для промислових підприємств, так і суми за транспортування газу магістральними та розподільними мережами позивача.

Заявник стверджує, що списання державою заборгованості позивача на підставі зазначених актів цивільного законодавства України суттєво вплинуло на фінансовий стан позивача та суттєво поліпшило його, що знайшло відображення у звіті позивача про фінансові результати станом на 1 жовтня 2011 року.

На обґрунтування своєї правової позиції заявник посилається на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 768470.

На думку заявника, обставинами, які ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим у строк, є його господарська діяльність, яка, на відміну від господарської діяльності позивача, носить виключно сезонний характер, що випливає із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно з яким основним видом діяльності відповідача є виробництво цукру. Сезонність господарської діяльності обумовлена також тим, що відповідач є власником двох цукрових заводів (Пархомівський цукровий завод, розташований за адресою: Харківська область, Краснокутський район, село Пархомівка, вулиця Кооперативна, будинок № 14; Конгресівський цукровий завод, розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Олександрівка, вулиця Набережна, будинок № 1), на яких він кожен рік виробляє цукор, а сезон цукроваріння розпочинається з дня вводу цукрового заводу в експлуатацію (відбувається наприкінці вересня кожного року) та закінчується з дня виводу цукрового заводу з експлуатації (наприкінці грудня кожного року).

Заявник стверджує, що збирання цукрових буряків бурякосійними господарствами Харківської області відбувається станом з 20 вересня по 25 жовтня поточного року; для забезпечення безперебійної роботи двох цукрових заводів відповідачу необхідно мати відповідний запас цукрових буряків, які доставляються бурякосійними господарствами з полів до місцезнаходження заводів відповідача станом з 20 вересня по 25 жовтня поточного року; технологічний процес виготовлення цукру з цукрових буряків має тривалий характер, який розпочинається з вересня поточного року та закінчується у грудні поточного року; одночасно з розпочатим процесом виготовлення цукру з цукрових буряків наступає процес реалізації готової продукції – цукру-піску, який триває з вересня по грудень поточного року, під час здійснення якого відповідач отримує прибуток від цієї господарської діяльності.

На обґрунтування своєї правової позиції заявник посилається зокрема, на: договір купівлі-продажу цукрового буряку від 27 травня 2011 р. № 11П11, відповідно з умовами якого відповідачем у бурякосійного господарства придбано у власність 15000,0 тн цукрового буряку урожаю 2011 року; договір купівлі-продажу цукрового буряку від 14 червня 2011 р. № 230511, відповідно з умовами якого відповідачем у бурякосійного господарства придбано у власність 16800,0 тн цукрового буряку урожаю 2011 року; договір купівлі-продажу цукрового буряку від 14 червня 2011 р. № 230512, відповідно з умовами якого відповідачем у бурякосійного господарства придбано у власність 13700,0 тн цукрового буряку урожаю 2011 року; договір купівлі-продажу цукрового буряку від 31 травня 2011 р. № 06П11, відповідно з умовами якого відповідачем у бурякосійного господарства придбано у власність 25000,0 тн цукрового буряку урожаю 2011 року.

Заявник стверджує, що під час переробки у цукор-пісок цукрового буряку урожаю 2011 року придбаного заявником за вказаними договорами купівлі-продажу у загальній кількості 70500,00 тн (15000,0 тн + 16800,0 тн + 13700,0 тн + 25000,0 тн = 70500,00 тн), від реалізації отриманого цукру-піску заявник розпочне отримувати грошові кошти, які рівними частинами протягом трьох місяців, починаючи з 1 жовтня 2011 року до 31 грудня 2011 року, направляються останнім на виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року у справі № 5023/1017/11.

На обґрунтування своєї правової позиції заявником надано, зокрема, іпотечний договір № 10-793 від 10.06.2011 року.

На думку заявника, обставинами, які ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим у строк, є також і те, що у якості забезпечення виконання відповідачем кредитного договору № 04-792 від 10.06.2011 року, укладеного між відповідачем та ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», між відповідачем та ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» укладений іпотечний договір № 10-793 від 10.06.2011 року, предметом іпотеки за яким є: Конгресівський цукровий завод - Харківська область, Золочівський район, село Олександрівка, вулиця Набережна, будинок № 1 (додаток № 1 до іпотечного договору); Пархомівський цукровий завод - Харківська область, Краснокутський район, село Пархомівка, вулиця Кооперативна, будинок № 14 (додаток № 2 до іпотечного договору); устаткування, обладнання та інше рухоме майно, яке знаходиться у власності відповідача у кількості 1420,0 позицій (додаток № 3 до іпотечного договору).

На обґрунтування своєї правової позиції заявник посилається на припис абзацу 3 статті 1 Закону України від 05.06.2003 року № 898-IV «Про іпотеку», яким унормовано, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Заявник стверджує, обставиною, що ускладнює виконання рішення та робить його неможливим у строк, є також і те, що оскільки все нерухоме та рухоме майно заявника обтяжене іпотечним договором № 10-793 від 10.06.2011 року, задоволення від реалізації якого одержить ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», а не позивач, то подання позивачем у ВДВС наказу господарського суду на виконання не призведе до виконання рішення, а реалізація відповідачем у вересні-грудні 2011 року цукру з переробленого на протязі вересня-грудня 2011 року цукрового буряку принесе заявнику прибуток, який дасть останньому реальну можливість у жовтні-грудні 2011 року виконати у повному обсязі рішення господарського суду по справі № 5023/1017/11.

Позивач, заперечуючи проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення, стверджує, що норми пункту 2-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий газ та електричну енергію» від 12.05.2011 року № 3319-VI а також постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 849 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», якими унормовано механізм списання сум (заборгованості), не застосовується до нього, оскільки на час розгляду справи позивачу поки ще не списано відповідні суми (заборгованості).

На думку позивача, не є обставиною, яка ускладнює виконання рішення та робить його неможливим у строк, те, що у якості забезпечення виконання відповідачем кредитного договору № 04-792 від 10.06.2011 року, укладеного між відповідачем та ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», між відповідачем та ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» укладений іпотечний договір № 10-793 від 10.06.2011 року, предметом іпотеки за яким є: Конгресівський цукровий завод - Харківська область, Золочівський район, село Олександрівка, вулиця Набережна, будинок № 1 (додаток № 1 до іпотечного договору); Пархомівський цукровий завод - Харківська область, Краснокутський район, село Пархомівка, вулиця Кооперативна, будинок № 14 (додаток № 2 до іпотечного договору); устаткування, обладнання та інше рухоме майно, яке знаходиться у власності відповідача у кількості 1420,0 позицій (додаток № 3 до іпотечного договору).

Також, на думку позивача, не є обставиною, яка ускладнює виконання рішення та робить його неможливим у строк, і те, що господарська діяльність заявника носить виключно сезонний характер.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно абз. 1 п. 1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 року № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України» зі змінами та доповненнями, господарський суд на підставі статті 121 ГПК (1798-12) має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі — рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підпунктом 1.2 цього ж Роз’яснення закріплено, зокрема, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Відповідно п. 2 зазначеного Роз’яснення, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги встановлені у справі обставини, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, господарський суд дійшов висновку, що доводи, викладені відповідачем у заяві про розстрочку виконання рішення, є обґрунтованими та підставними, підтверджуються матеріалами справи, заявник належним чином довів наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим у строк і встановленим господарським судом способом, натомість доводи позивача є непереконливими, такими, що зводяться до переоцінки поданих сторонами у справі № 5023/1017/11 доказів, а тому заява про розстрочку виконання рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, роз’ясненням Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 року № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України»,

УХВАЛИВ:

Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2011 року у справі № 5023/1017/11 про стягнення з Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ’Д»–товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства «ХАРКІВГАЗ»суми основного боргу у розмірі 3711301,15 грн., трьох відсотків річних у розмірі 17692,23 грн., інфляційних витрат у розмірі 33401,71 грн., державного мита за подання позову у розмірі 25500,00 грн., державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 255,47 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу строком на три місяці до 31.12.2011 року рівними частинами.

Суддя Лаврова Л.С.

ухвала підписана 11.10.11 року.