Рішення № 18759425, 11.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 25/102-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікролайф-Центр”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азимут”, с. Данилівка, Васильківський район, Київська область

про стягнення 5275,38 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 111 від 13.09.2011);

відповідача - не зявився.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікролайф-Центр” (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азимут” (далі відповідач) про стягнення 5275,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою суду від 15.08.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.08.2011.

У судове засідання 30.08.2011 представник відповідача не зявився, розгляд справи відкладено на 13.09.2011.

13.09.2011 представник відповідача повторно не зявився у судове засідання, суд, враховуючи неявку відповідача, вирішив відкласти розгляд справи на 11.10.2011.

Також, у судовому 13.09.2011 позивач у відповідності до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, надав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою від 13.09.2011 клопотання задоволено, строк розгляду справи продовжено.

11.10.2011 присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.10.2011 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 27.04.2009 № 90 (далі Договір), відповідно до умов якого, постачальник позивач зобов'язується поставляти непродовольчі товари (далі товар), відповідно до поданого покупцем відповідачем замовлення, а покупець зобовязується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.3. Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару, якщо інший порядок переходу права власності на товар від постачальника до покупця не визначений постачальником.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що покупець сплачує 0% вартості кожної партії товару до моменту її передачі на підставі виставленого постачальником рахунку. Решту вартості кожної партії товару покупець сплачує в такому порядку:

-протягом 30 календарних днів з дня отримання товару 40% вартості товару;

-протягом 60 календарних днів з дня отримання товару 60% вартості товару;

-протягом 90 календарних днів з дня отримання товару 100% вартості товару.

Згідно з пунктом 5.6. Договору у випадку відсутності у покупця грошових коштів для оплати поставленого товару, за наявності згоди постачальника та належного стану товару, поставлений товар може бути повернуто постачальнику.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за Договором (пункт 6.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач по видатковим накладним поставив відповідачу товар на загальну суму 34 549,09 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Зазначені накладні підписані та скріплені печатками товариств в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 5.6. Договору відповідачем повернуто Товар на загальну суму 607,34 грн.

Решту своїх зобовязань щодо оплати за поставлений товар відповідач здійснив частково, у розмірі 28 666,37 грн., що підтверджується довідками із банківських рахунків позивача. За таких обставин, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 5 275,38 грн. різниця між загальною вартістю товару, повернутого товару та перерахованими коштами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 28.04.2011 № 43, з вимогою погашення заборгованості. В підтвердження надіслання зазначеної претензії позивач надав до суду фіскальний чек “Укрпошти” від 28.04.2011 № 6995 та повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що повноважна особа відповідача отримала зазначену кореспонденцію 16.06.2011.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи існує заборгованість в розмірі 5 275,38 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 275,38 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азимут” (08621, Київська область, Васильківський район, с. Данилівка, вул. Щорса, буд. 88, код ЄДРПОУ 33018711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікролайф-Центр” (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, код ЄДРПОУ 32103858) - 5 275 (пять тисяч двісті сімдесят пять) грн. 38 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 17.10.2011.