справа № 2-а- 2366/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2008 року 17 год. 05 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Боймиструка С.В.
за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В.
представника позивача Давидюка А.М.
представника відповідача Янок Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар’єр» до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002401740/0 від 25 березня 2008 року,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, звернувшись до суду з позовом просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002401740/0 від 25 березня 2008 року. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що Сарненською МДПІ за результатами виїздної документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар’єр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року було складено акт №086/23/14338719 від 14.03.2008 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0002401740/0 від 25 березня 2008 року, яким встановлено порушення норм ст. 1, ст.2 ч. 2, ст. 5 ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» та визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 76265 грн. 00 коп. З вказаним актом та податковим повідомленням-рішенням в частині сплати податку з власників транспортних засобів не погоджується, оскільки автоскиди БелАЗ (код 8709), які не використовують дороги загального призначення, не можуть бути об’єктом оподаткування, а відповідно, ставки та зарахування податку не здійснюються. Просить позовні вимоги задоволити.
Представник відповідачав судовому засіданні позовні вимоги не визнала, подала письмові заперечення в яких зазначила, що Указом Президента України від 23 березня 1998 року №216/98 право здійснення остаточних висновків щодо визначення кодів згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) надано Державній митній службі України.
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності покладено в основу товарної номенклатури Митного тарифу України (Преамбула Закону України «Про митний тариф України»).
Відповідно до Закону України "Про митний тариф України" до товарної позиції 8704 включаються автомобілі вантажні, зокрема автомобілі-самоскиди, призначені для використання на бездоріжжі. До цієї товарної позиції входять як важкі, так і легкі самоскиди, а саме класифіковані в підсубпозиціях 8704 10 11 00 - 8704 10 90 00 автомобілі, призначені для використання в кар'єрах, рудниках; будівельних майданчиках, на будівництві доріг для перевезення грунту, гравію, цементу тощо.Зазначені підсубпозиції охоплюють також транспортні засоби меншого розміру, використовуються на будівельних майданчиках для зазначених потреб.
Відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" до товарної позиції 8709 відносяться транспортні засоби вантажні, самохідні не обладнані підйомними навантажувальними пристроями, які використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані: тягачі, які використовуються на залізничних платформах, їх частини. Тобто транспортні засоби можуть бути віднесені до зазначеної товарної позиції за умови, що вони не обладнані підйомниками. Автомобілі «БелАЗ», відносно яких виник спір, відповідно до реєстраційних документів та технічних характеристик- автомобілі самоскиди тобто, автомобілі - оснащені підйомником, змонтованим на автомобільному шасі.
Також зауважила, що Державна митна служба України у листі від 11.04.2000 року № 11/3-3273 ( на запит ДПА України) наводить критерії класифікації автомобілів залежно від технічних характеристик та призначення згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. До товарної позиції 87 04 "Автомобілі вантажні" включаються: вантажівки з автоматичними розвантажувальними пристосуваннями (вантажівки з перекидним кузовом і т.д.); самоскиди, тобто транспортні засоби міцної конструкції з перекидним кузовом або днищем, що відкривається вниз, призначеним для перевезення ґрунту, породи, або інших матеріалів. Тому дії Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції вважає обґрунтованими та законними. Просить в задоволенні позову відмовити. Заслухавши учасників процесу, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
З 12.02.2008 року по 10.03.2008 року на ТОВ «Селищанський гранітний кар’єр» було проведено, як зазначено в акті, виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року про що складено акт від 14.03.2008 року № 86/23/14338719.
В ході перевірки, крім іншого, встановлено порушення ст.2 Закону України від 11.12.1991 року №1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»( надалі Закон № 1963), а саме не включено в розрахунок податку з власників транспортних засобів за період автомобілі марки БелАЗ в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 50617 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом 25.03.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002401740/0 від 25.03.2008 року, яким донараховано податок з власників транспортних засобів в розмірі 50617 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 25648,50 грн.
Позивач, вважаючи вищезазначене спірне рішення таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та невідповідністю фактичним обставинам, просить його скасувати.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” обумовлено, що податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.
Згідно ст.1 даного Закону, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Перелік транспортних засобів і самохідних механізмів, які є об’єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів та транспортних засобів, які не є об’єктом оподаткування даним податком містить ст.2 Закону, яка до об’єктів оподаткування податком з власників транспортних засобів відносить, зокрема: ... автомобілі вантажні - код 87 04. При цьому, серед транспортних засобів, що не є об'єктами оподаткування зазначено: ... транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - код 87 09.
Судом приймається до уваги, що відповідно до Статуту товариства, довідок органів статитики одним із видів діяльності Позивача є розробка корисних копалин, розроблення гранітних кар'єрів, виробництво та збут продукції з природного каменю з чого випливає, що підприємство має завершений цикл виробництва. В зв’язку з цим, судом враховується, що автомобілі-самоскиди марки „БелАЗ” виконують роботи технологічного циклу виробництва тільки у внутрішніх межах підприємства, перевозять вантажі (гранітну масу) тільки на короткі відстані в межах підприємства, з кар'єра до дробильного виробництва. Таким чином, умови експлуатації автомобілів марки "БелАЗ" - це використання виключно в закритому технологічному циклі.
Судом враховуються положення ч.1 ст.34 Закону України „Про дорожній рух” відповідно до яких державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично - дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски. Державна реєстрація і облік здійснюється органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Згідно з ч.3 зазначеної статті, великотоннажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби незалежно від форм власності, що не підлягають експлуатації на вулично - дорожній мережі загального користування підлягають відомчій реєстрації та обліку.
Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №26 від 31.03.1991 року затверджені Правила реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично - дорожній мережі загального користування. Додаток №1 до даного наказу містить Перелік технологічних транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку органами Держнаглядохоронпраці. У вказаний перелік пунктом №1 включені великотоннажні та інші технологічні автомобілі.
Як вбачається з матеріалів справи автомобілі БелАЗ, які належать позивачу, зареєстровані Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та на них видано відповідні технічні паспорти. Відповідач даний факт не оспорює.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" визначено, що автомобільні дороги загального користування та сільські дороги України - це дороги державного та місцевого значення, які забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів із врахуванням адміністративно-територіального поділу держави, з'єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави.
Враховуючи, що ч.2 ст. 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" до транспортних засобів, що не є об'єктами оподаткування віднесено транспортні засоби вантажні, самохідні, які використовуються на заводах, складах, у портах і аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані - під кодом 8709, судом приймається до уваги, що за Гармонізованою системою опису та кодування товарів до таких транспортних засобів (код 8709) належать транспортувальники вантажні, самохідні не обладнанні підйомними та навантажувальними пристроями, що використовуються на заводах, складах, у портах і аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, тягачі, які використовуються на залізничних платформах.
З вищезазначеного вбачається, що автомобілі БелАЗ відносяться до транспортних засобів, які класифікуються під кодом 8709 за УКТЗЕД (транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані). Оскільки великотоннажні автомобілі „БелАЗ” класифікуються під кодом 8709 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, а тому не є об'єктом оподаткування.
Твердження відповідача про те, що автомобілі марки "БелАЗ" повинні кваліфікуватись під кодом 8704 Гармонізованої системи опису та кодування товарів (автомобілі вантажні) є непереконливим, оскільки автомобілі „БелАЗ” є технологічними транспортними засобами - кар'єрними самоскидами, що використовуються на заводах для перевезення вантажів на короткі відстані, не придатні для використання на дорогах загального користування. Крім того, відповідно до п.п. „с” п.3 Правил тлумачень Гармонізованої системи, у випадку, коли товари можуть підпадати під класифікацію по двох чи більше позиціям, вони класифікуються по позиції, що являється останньою в цифровій послідовності. Тому в даному випадку повинна застосовуватися товарна позиція 8709 як остання в цифровій послідовності.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність визначення податкових зобов’язань по податку з власників транспортних засобів по автомобілях БелАЗ .
З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94 КАС України, судові витрати на користь позивача стягуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення – рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції № 0002401740/0 від 25 березня 2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар’єр» понесені ним судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий:
Судове рішення № 1874457, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 11.06.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-2366/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: