Постанова № 18744437, 06.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2011                                                                                           № 10/081-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників:

від позивача – Геращинко Т.Б.,

від відповідача – Ясінський О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Агро-Регіон" на рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2011 (суддя Привалова А.І.)

за позовом          Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області

до                    Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Агро-Регіон"

про                    внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від12.07.2011 у справі №10/081-11 позовні вимоги задоволено повністю. Внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 20.02.2003, укладеного між Великоолександрівською сільською радою та ЗАТ "Племінний завод "Агро-Регіон", а саме:

- частину п'яту розділу першого договору викласти в наступній редакції: „Грошова оцінка земельної ділянки складає 67 801 497 грн.”;

- частину першу розділу 2.3 договору викласти в наступній редакції: „Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає за рік 2 034 045 грн., в тому числі ПДВ, та становить 169503,75 грн. за місяць, вноситься на розрахунковий рахунок власника землі (Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області) №33218812700104 в Бориспільському УДК у Київській області, МФО 821018, код одержувача 04363484.”;

- частину третю розділу 2.3. договору викласти в наступній редакції: „У розмір орендної плати входить податок на землю у розмірі, що обчислюється згідно законодавства України на поточний рік”.

Стягнуто з ПАТ "Племінний завод "Агро-Регіон" на користь Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області 85,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Апелянт вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 01.09.2011.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 01.09.2011 було оголошено перерву до 06.10.2011.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду від 12.07.2011, апеляційну скаргу – задовольнити.

Представник позивача в письмових запереченнях на апеляційну скаргу та у виступі просив залишити оскаржуване рішення суду в силі, апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2003 між Великоолександрівською сільською радою (орендодавець) та ЗАТ "Племінний завод "Агро-Регіон" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки ВАЕ №248615, який посвідчений нотаріусом та зареєстрований у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів 27.02.2003 за № 10.

За умовами п. 1.1 договору Орендодавець надає на підставі рішення Великоолександрівської сільської ради від 31.01.2003р. № 323-12-ХХІУ, а Орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, розміщену на землях, що знаходиться в адмінмежах Великоолександрівської сільської Ради в межах населеного пункту Велика Олександрівка та в межах населеного пункту Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області.

В оренду передається земельна ділянка площею 50,483 га, в т.ч. під будівлями -8,957 га; госп.двори- 41,526 га. (ч.3 п.1.1 договору).

Грошова оцінка земельної ділянки складає 6217633,68 грн. (ч.5 п.1.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що договір укладається на термін 49 (сорок дев'ять) років, починаючи з дати його реєстрації.

Пунктом 2.3 договору оренди визначено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1.14% від грошової оцінки земель, а саме 71000 гривень за поточний рік. без урахування ПДВ. У розмір орендної плати входить податок за землю в розмірі 6217633 грн. за рік. Періодичність внесення орендної плати: щомісячно, в рівних долях, не пізніше 15 числа місяця, який слідує за звітним місяцем.

29.08.2003 сторонами було підписано Угоду, якою внесено зміни до абзацу першого та третього п. 2.3 договору оренди земельної ділянки, а саме: орендна плата за земельні ділянки загальною площею 50,483 га становить 2551,72 грн. за поточний рік. У розмір орендної плати входить податок за землю в розмірі 865,29 грн. за рік.

18.03.2011 Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області прийнято рішення № 110-08-VІ, пунктом 1 якого встановлено ставку орендної плати за землю в розмірах відповідно до цільового призначення земельної ділянки, що передається в оренду від 3 % до 12 % від нормативно - грошової оцінки.

Рішенням Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 12.01.2011р. № 42-05- VІ було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель сіл Велика Олександрівка, Мала Олександрівка, Безуглівка, Чубинське.

Листом за вих. № 2-03/07/653 від 11.04.2011 позивач звернувся до відповідача з проханням підписати додаткову угоду від 13.04.2011 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ВАЕ № 248615 від 20.02.2003.

Листом за вих. № 260 від 05.05.2011 відповідач відмовив позивачу в укладанні додаткової угоди від 13.04.2011 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.02.2003 з посиланням на статті 274, 288 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог Великоолександрівська сільська рада Бориспільського району Київської області посилається на те, що на законодавчому рівні змінено розмір земельного податку, у зв'язку з чим виникла необхідність внесення змін в частині розміру орендної плати у Договір оренди земельної ділянки ВАЕ № 248615, укладеного між Великоолександрівською сільською радою та ЗАТ „Племінний завод „Агро-Регіон”.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підтверджуються належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися із вищенаведеними доводами позивача та висновком суду першої інстанції, беручи до уваги наступне.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

В апеляційній скарзі ПАТ „Племінний завод „Агро-Регіон”, зокрема, посилається на те, що висновки суду щодо ставки орендної плати еквівалентної до трикратного розміру земельного податку (абзац 5, стор. 5 рішення) з посиланням на норми Податкового кодексу не підпадають під дію математичних законів з одного боку, та під дію положень Податкового кодексу з іншого. В статтях №№ 276.1 та 274 Податкового кодексу України, на які посилається суд, відсутня норма яка вказує на трикратний розмір земельного податку для сільськогосподарських земель, та норма, яка прирівнює відсоток від суми до трикратного розміру цієї суми. Причому в абзаці 2 на сторінці 5 рішення суд зазначив, з посиланням на статтю 276.1 Податкового кодексу України, що податок на земельні ділянки сільськогосподарського призначення становить 3% суми земельного податку, що є вірно. Але висновок суду про ідентичність термінів „3% суми” та „трикратний розмір” є невірні. Тим більше позиція суду спростовується висновками НАН України та Університету ім.. Т.Шевченка, що буди надані суду в обґрунтування позиції відповідача та проти яких не було заперечень ані зі сторони позивача, ані зі сторони суду.

Колегія суддів погоджується з вищенаведеними доводами апелянта, беручи до уваги наступне.

Згідно зі ст. 288.5 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу (ст. 288.5.1) не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Статтею 274 встановлено розмір земельного податку, а саме ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

При цьому статтею 276 Податкового кодексу України передбачено, що податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з апелянтом, що приймаючи до уваги той факт, що земельна ділянка, котра надана у користування відповідачеві для потреб сільськогосподарського виробництва, має нормативно-грошову оцінку, мінімальний річний розмір орендної плати за користування цією ділянкою, відповідно до норм Податкового кодексу України, повинен становити 3% від 1%, де 1% є сума земельного податку, що розраховується від суми нормативно-грошової оцінки землі.

Зазначене вище підтверджується наявним в матеріалах справи листом Державної податкової адміністрації Київської області від 08.06.2011 (а.с. 75-76). Так, Державна податкова адміністрація зазначає, що розмір земельного податку для земель сільськогосподарського призначення становить 3% від суми земельного податку, а не трикратний розмір земельного податку, як зазначав позивач.

Можливість зміни договору за ст. 652 ЦК України пов’язується з певними суворо визначеними випадками, на які безпосередньо вказується в цій статті. Так, за п. 3 ч. 2 ст. 652 ЦК України зміна умов договору можлива, якщо виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Проте, орендодавець не розраховував і не міг розраховувати при укладенні договору на отримання в майбутньому орендного платежу збільшеного в рази. Крім того, орендодавець у співвідношенні з умовами укладеного договору не втратив майнового задоволення свого інтересу. Отже, з фактичних обставин справи не вбачається відповідність цих обставин вимогам п.3 ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Лише відсутність підстав для застосування вказаного п. 3 ч.2 ст. 652 ЦК України, як однієї з шести обов’язкових умов зміни договору, виключає можливість застосування і самої ст. 652 ЦК України до спірних правовідносин і предмету спору. В значній мірі це ж стосується і інших обов’язкових умов винятковості зміни договору на вказаних правових підставах.

Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обов’язок довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги вказані положення ГПК України, судова колегія вважає, що позивачем не було надано суду належних доказів для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.02.2003 ВАЕ №248615.

На підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями ст. 49, 101, п.2 ст. 103, ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Агро-Регіон" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2011 у справі №10/081-11 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

3. Стягнути Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Гагаріна, 11; код 04363484) на користь Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Агро-Регіон» (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Гагаріна, 11; код 32054570) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.          

4. Матеріали справи № 10/081-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді