Постанова № 18744374, 29.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2011 № 36/44

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Михальської Ю.Б.

суддів:

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 за дов. від 01.09.2011,

Приходько С.Б. генеральний директор

від відповідачаОСОБА_2 за дов. від 21.04.2011

від третьої особи не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель»

на рішенняГосподарського суду міста Києва від 08.06.2011

у справі № 36/44 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Приватного підприємства «ПРИВАТНА ФІРМА «СИЛУЕТ»

доАкціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Український консорціум «ЕКОСОРБ»

простягнення 27805,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ПРИВАТНА ФІРМА «СИЛУЕТ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель» про стягнення 27805,12 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 36/44 позов Приватного підприємства «ПРИВАТНА ФІРМА «СИЛУЕТ» задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель» на користь Приватного підприємства «ПРИВАТНА ФІРМА «СИЛУЕТ» 27805,12 грн. заборгованості, 278,05 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 36/44 обґрунтовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин щодо наявності заборгованості за Договором № ДГ-Л140508 від 14.05.2008, а також відповідачем не доведено, що виготовлені та встановлені на замовлення відповідача позивачем двері на обєкті замовника є неякісними, і в установленому чинним законодавством порядку про виявлені недоліки не заявлено, а тому заявлені до стягнення з відповідача 27805,12 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідної до якої просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивовано тим, що вищезазначене рішення суду є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, рішення Господарського суду міста Києва вважає законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Відповідачем 13.09.2011 у судовому засіданні було заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Вищезазначене клопотання обґрунтовано тим, що для встановлення відповідності виготовлених за договором металевих протипожежних дверей вимогам ДСТУ та ТУ, відповідності якості та комплектності продукції (дверей та їх комплектуючих) будівельним нормам, правилам та стандартам, а також визначення, чи в повному обсязі та чи належним чином виконано позивачем всі роботи, передбачені Договором № ДГ-Л140508 від 14.05.2008 та додатку № 1 до нього, необхідні спеціальні знання.

Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Колегією суддів клопотання про призначення експертизи не задоволено з підстав, викладених в мотивувальній частині даної постанови.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

14.05.2008 між Приватним підприємством «Приватна фірма «Силует» (виконавець, позивач у справі) та Акціонерним товариством закритого типу «Будівельна фірма «Старатель» (замовник, відповідач у справі) був укладений Договір № ДГ-Л140508 (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виготовити двері металеві вогнетривкі (ДСТУ Б В.2.6-11-97), двері металеві протипожежні (ТУ У В.2.6.-28.1-22866125-001-2004) у кількості шістдесят чотири, доставити двері замовнику за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайка, вул. Коцюбинського, 9, ділянка № 36, та встановити двері у підготовлені замовником для цього отвори, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи, та оплатити їх на умовах, визначених договором.

Згідно Специфікації (додаток № 1 до Договору) вартість робіт, включаючи оплату виготовлення та монтажу 64 дверей, погоджена сторонами у розмірі 92805,12 грн., у тому числі ПДВ.

Згідно пункту 2.2. Договору замовник протягом пяти банківських днів від дати підписання додаткової угоди (виписки рахунку-фактури) перераховує виконавцю в якості передоплати виконання робіт 70% загальної вартості за партію продукції.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що строк виконання робіт виконавцем, згідно пункту 1.1.1. та 1.1.2. Договору, складає 24 робочих дні з моменту отримання 70% оплати, від загальної суми згідно п.2.2, на поточний рахунок виконавця.

З моменту отримання дверей, відповідно до видаткових накладних, до замовника переходить право власності на двері та всі ризики, що повязані із забезпеченням їх зберігання (пункт 3.4. Договору).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 16.05.2008 та 21.05.2008 було перераховано позивачу 40000,00 грн. та 25000,00 грн.(70% від загальної вартості договору).

Зазначені факти встановлені також рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 у справі № 52/33, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманих згідно Договору дверей виконав неналежним чином, здійснивши лише часткову оплату за виготовлений та поставлений товар, у звязку з чим, станом на день розгляду справи у суді першої інстанції, заборгованість відповідача перед позивачем складала 27805,12 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 318 Господарського кодексу України передбачено, що поставка обладнання, пусконалагоджувальні та інші роботи, виконання окремих комплексів будівельних, монтажних та інших робіт, повязаних з будівництвом обєктів, є предметом договору підряду.

Зважаючи на те, що предметом укладеного між сторонами Договору є результат робіт з монтажу позивачем виготовлених ним на замовлення відповідача дверей на обєкті замовника, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити строк для усунення недоліків, а у разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив недоліки у роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк; або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків; чи просити відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. В іншому випадку, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду та інших істотних недоліків, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (стаття 852 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи норми цивільного законодавства про будівельний підряд і загальні норми про підряд, замовник не може бути звільнений від оплати вартості виконаних підрядником робіт, якщо у ході здійснення робіт не заявив підряднику про допущені ним відступи від умов договору, не відмовився від договору до виконання роботи підрядником, не довів того, що виявлені ним недоліки виключають можливість використання роботи для вказаної мети і не можуть бути усунені підрядником,замовником або третьою особою.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимога позивача, викладена у листі № 0132 від 20.11.2009 про оплату заборгованості за виготовлені та встановлені двері у розмірі 27805,12 грн. відповідачем залишена без задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені до стягнення з відповідача 27805,12 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, відповідачем не доведено, що виготовлені та встановлені на замовлення відповідача позивачем двері на обєкті замовника є неякісними, і в установленому чинним законодавством порядку про виявлені недоліки не заявлено.

Зазначене встановлено також під час розгляду справи № 52/33 за позовом відповідача до позивача про розірвання договору № ДГ-Л140508 від 14.05.2008 та стягнення 65000 грн. здійсненої оплати, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 31.08.2011, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 у справі № 52/33, вказано, що Акціонерне товариство закритого типу „Будівельна фірма „Старатель” (позивач у справі № 52/33) як на підставу для розірвання договору, посилався також на неналежну якість продукції, при цьому судами було встановлено відсутність доказів виявлення позивачем у встановленому порядку недоліків робіт.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно пункту 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз», судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи значний проміжок часу (майже 2 роки) та відсутності доказів виявлення зауважень щодо якості виконаних робіт, клопотання про призначення судової експертизи колегією суддів не задоволено.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга відповідача - Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 36/44 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 у справі № 36/44 залишити без змін.

Матеріали справи № 36/44 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддяМихальська Ю.Б.

Судді