Ухвала суду № 18744143, 17.10.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"17" жовтня 2011 р.Справа № 10/49/5022-1116/2011(6/36/5022-526/2011)

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Півторака М.Є. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14

до відповідача: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, вул. Лєскова, 9 в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Тернопіль, вул. Кардинала Й. Сліпого, 8

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: Закрите акціонерне товариство "Агрокомбінат", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: Відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 1

За участю представників:

Позивача: не прибув.

Відповідача: ОСОБА_1- начальника управління, довіреність №10/10 від 18.03.2010р.

Третьої особи 1: не прибув.

Третьої особи 2: не прибув.

Суть справи: До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Тернопіль та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ЗАТ "Агрокомбінат", м. Тернопіль про визнання недійсним з моменту укладення договору поруки від 01.12.2009р. №12/09-01/313/ 06; судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що Договір поруки №12/09-01/313/06 від 01.12. 2009 р. від імені ПП " Торговий дім " Тернопіль " підписаний гр. ОСОБА_2 , який не мав жодних на це повноважень. Посилається на норми Цивільного кодексу України та розяснення Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.1999р.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2011 року порушено провадження у справі, призначено судове засідання за участю повноважних представників сторін та витребувано від позивача оригінал примірника договору поруки від 01.12.2009 року ; копію Довідки статуправління про включення позивача до ЄДРПОУ станом на час розгляду справи в суді ; статуту в редакції , що діяла станом на 01.12. 2009 року та письмово зазначити , хто був директором на вказану дату та докази на підтвердження цього .

У відзиві на позовну заяву, Тернопільська обласна дирекція АТ "Раффайзен Банк Аваль", не погоджується з твердженнями позивача, оскільки, з моменту підписання Договору поруки №12/09-01/313/06, в присутності позичальника ЗАТ "Агрокомбінат", ніхто жодних претензій, щодо підписання даного договору з ПП "Торговий дім Тернопіль" не предявляв та на вимоги-попередження, в яких пропонувалось Позивачу сплатити заборгованість по кредитному договору №010/09-01/313/06 від 29.06.2006р. у відповідності до вимог п. 1.2 та 2.1. Договору поруки від 01.12.2009р.жодних заперечень від позивача на адресу Банку не поступало.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02.06.2011 року зупинено провадження у справі № 6/36/5022-526/2011 , у звязку з надсиланням матеріалів до слідчих органів.

Приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль оскаржило дану ухвалу у апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" задоволено. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 02.06.2011 року скасовано. Справу № 6/36/5022-526/2011 повернуто в місцевий господарський суд для розгляду по суті.

Розпорядженням від 10 серпня 2011 року голови господарського суду Тернопільської області Стопника С.Г. справу № 6/36/5022-526/2011 передано на розгляд судді Півтораку М.Є.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15 серпня 2011 року справу №6/36/5022-526/2011 прийнято до провадження та призначено судове засідання о 15 год. 20 хв. 30 серпня 2011 року.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, в звязку з неприбуттям представника позивача, розгляд справи відкладався до 11 год. 45 хв. 16 вересня 2011 року, 15 год. 04 жовтня 2011 року та до 16 год. 17 жовтня 2011 року.

Представники третіх сторін письмового пояснення на позов не подали, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представили, його представник у судові засідання не прибули, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача дослідивши представлені документи суд встановив наступне:

Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

В розумінні статті 54 Господарського процесуального кодексу України зміст позовних вимог та коло осіб, до яких предявляється позов, визначається позивачем.

Предметом позову приватне підприємство "Тернопіль", м. Тернопіль визначило визнання недійсним з моменту укладення Договору поруки від 01.12.2009р. №12/09-01/313/06 з підстав, зазначених у позовній заяві.

Спосіб захисту цивільних прав та інтересів особа обирає при зверненні з позовною заявою до суду.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У судовому засіданні встановлено, що 01 грудня 2009 року між ПАТ "Райффазен Банк Аваль", що є правонаступником за всіма правами та обовязками ВАТ "Райффазен Банк Аваль" (Кредитор) в особі заст. директора з питань корпоративного та малого бізнесу Тернопільської обласної дирекції ВАТ "Райффазен Банк Аваль" ОСОБА_3,що діє на підставі довіреності №102/09 від 30.10.2009р. та в особі заступника з питань операційної діяльності Тернопільської обласної дирекції ОСОБА_4, що дії на підставі довіреності від 30.08.2007р. та Приватним підприємством "Торговий дім Тернопіль" (Поручитель) в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі статуту, було укладено Договір поруки №12/09-01/313/06.

Договір складений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін (директорами) та скріплений відтисками мокрої печатки підприємств, відповідно до умов якого сторони визначали, що це зобовязання підписано сторонами в відповідності до чинного законодавства України та відповідає положенням ст. ст. 553-539 Цивільного кодексу України (п.1.1.); сторони договору встановлюють, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед Кредитором відповідати по боргових зобовязанням Боржника ЗАТ "Агрокомбінат", які виникають з умов кредитного договору №010/09-01/313/06 від 29.08.2006р., та договору про внесення змін від 30.03.2009р.до кредитного договору №010/09-01/313/06 від 29.08.2006р., та усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, а саме: повернути в кредит в розмірі 2 400 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розміри, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі (п. 1.2.); сторони договору встановлюють, що зобовязання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в п. 1.2. кредитним договором не потребують (п.1.3.); разом з підписанням цього договору Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положенням Кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступити Поручителем за зобовязаннями Боржника за Кредитним договором (п.1.4.).

Так, в силу ч. 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 626 ЦК України).

Аналогічні вимоги визначає стаття 638 ЦК України.

Позивач ПП "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль стверджує, що ОСОБА_2 станом на 01.12.2009р., ( на час підписання Договору поруки від 01.12.2009р. №12/09-01/313/06) не був директором Приватного підприємства "Торговий дм Тернопіль" та жодних повноважень на підписання даного договору від імені ПП йому не надавалось ; посилається на Витяг з рішення засновника ПП "Торговий дім Тернопіль" ОСОБА_6. від 02.02.1998р. №04-к, яким призначено на посаду директора ПП "Торговий дім Тернопіль" ОСОБА_7 з 02 лютого 1998 року; покладено на ОСОБА_7 обовязки та надати повноваження відповідно до Статут ПП по розпорядженню майном та коштами підприємства, надати право передавати майно підприємства в заставу, представляти підприємство у відношеннях з іншими юридичними особами, укладати договори та інші угоди від імені та в інтересах підприємства, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р."Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Абзацом першим частини третьої статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п.п.9.1-9.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними" від 12.09.1999 №02-5/111, письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності. Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

П. 1 ст. 57 ГПК України встановлено ,що установчими документами субєкта господарювання є рішення про його створення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) субєкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування та місцезнаходження субєкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутку та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом (п. 2 ст. 57 ГК України чинна редакція на момент укладення Договору поруки від 01.12.2009р. №12/09-01/313/06).

Як вбачається з представленої Архівним відділом Тернопільської міської ради копії Статуту Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", зареєстрованого виконавчим комітетом Тернопільської міської Ради народних депутатів 04.03.1997р. за №1057, з приводу управління підприємством зазначено, зокрема, наступне ( п., п. 4.1., 4.3., 4.5, 4.6. Статуту) органом управління підприємства є засновник і директор підприємства; засновник має право призначати та звільняти директора, встановлювати йому посадовий оклад, реорганізовувати та ліквідовувати підприємство; загальні збори трудового колективу вносять пропозиції по зміні та доповнення Статуту; директор підприємства у відповідності з діючим законодавством і даним Статутом розпоряджається майном і коштами підприємства, представляє підприємство у відношеннях з іншими юридичними особами, заключає договори та інші угоди від імені та в інтересах підприємства і видає доручення на проведення поточних операцій другим працівникам.

В укладеному між сторонами і оспорюваному Договорі поруки №12/09-01/313/06 від 01.12.2009 року, вказано , що зі сторони Поручителя - ПП "Торговий дім Тернопіль" його підписано ОСОБА_2 ; його посада в підприємстві директор та скріплений відтиском мокрої печатки ПП " Торговий дім Тернопіль" (код 14035686).

Однак , згідно з представленого відділом державних реєстраторів Тернопільської міської ради, від 19.05.2011р. Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником ПП "Торговий дім Тернопіль" на час укладання договору був ОСОБА_7, а зміни щодо реєстраційних змін проводились 28.03.2007р. та 29.03.2011р.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до положень статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, суд враховує вимоги ст.ст. 54, 57 ГПК України, які передбачають, що при зверненні із позовом до суду позивач повинен вказати обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, подати докази, що підтверджують позов, вказати законодавство, на підставі якого подається позов.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та те, що позивачами не подано усіх матеріалів, необхідних для вирішення спору, судом неодноразово витребувались у позивача та відповідача докази та документи, які б дали змогу повно та обєктивно розглянути спір по суті.

Зокрема, суд відкладаючи розгляд справи неодноразово витребовував у позивача , серед іншого: належні докази перебування директора ОСОБА_2 з Приватним підприємством "Торговий дім Тернопіль" у трудових відносинах на момент укладення Договору поруки №12/09-01/313/06 від 01 грудня 2009 року (наказ про призначення, рішення засновника, розпорядження, трудовий договір); у кого з посадових осіб ПП "Торговий дім Тернопіль" на час укладення Договору поруки №12/09-01/313/06 від 01 грудня 2009 року знаходилась печатка.

Згідно п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів , затвердженої Наказом МВС України від 11.01.199 року № 17та зареєстрованої в Мінюсті України 28.04.199 року за № 264/3557 ( чинної на час підписання Договору поруки ) відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток , штампів , а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств , установ і організацій , господарських об єднань , субєктів господарської діяльності .

Отже , керівник ПП " Торговий дім " Тернопіль "на час укладання Договору поруки , тобто на 01.12.2009 року , ніс відповідальність за збереження та використання печатки підприємства .

Відтиск мокрої печатки на Договорі може свідчити про те , що керівник підприємства своїми діями схвалював підписання вказаного Договору поруки .

Однак , позивач у справі не надав суду інформації у кого з посадових осіб ПП "Торговий дім Тернопіль" на час укладення Договору поруки №12/09-01/313/06 від 01 грудня 2009 року знаходилась печатка підприємства .

У звязку з цим, суд не може надати повної та обєктивної оцінки доводам позивача, викладених в позові щодо порушення чинного законодавства при підписанні Договору поруки від 01.12.2009 року .

Попри це, згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відтак, суд може розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин або без повідомлення таких причин, витребуваних господарським судом, останній може, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України (Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи зазначене, при вирішенні даного спору передбаченими ГПК України заходами та засобами доказування, господарський суд не має можливості з'ясувати всі фактичні обставини по даній справі, а відповідно і винести обєктивне судове рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Вказаним приписом п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду, а саме неподання позивачем документів, які витребовувались судом та неявка представника позивача у судове засідання у випадку визнання її обовязковою судом. Такий же обов'язок виконання вимог суду, в силу ст.ст. 42, 43, 21, 22 ГПК України, покладається і на відповідача, як учасника судового процесу, який зобов'язаний вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи вищезазначене, розглянувши матеріали справи та приймаючи до уваги те, що, позивачем не дотримано вимог, передбачених ГПК України при зверненні до суду з позовом про захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу, станом на 17.10.2011 р. вимоги суду не виконані, витребувані матеріали, необхідні для вирішення спору без поважних причин не подані, представник позивача та третіх осіб жодного разу в судові засідання не з'явилися, що перешкоджає вирішенню господарського спору по суті, створює перешкоди для всебічного, обєктивного та повного дослідження всіх обставин у справі, а тому суд залишає даний позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України. При цьому суд враховує і закінчення процесуальних строків вирішення даного спору, встановлених ч. 1 ст. 69 ГПК України та відсутність відповідної заяви з боку будь-якої із сторін про їх продовження (ч. 3 ст. 69 ГПК України).

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 33,43,81 п.5 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ,-

У Х В А Л И В:

1.Залишити позов без розгляду.

2.Ухвалу направити сторонам по справі.

3.Повна ухвала складена та підписана 18 жовтня 2011 року .

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8380

СуддяМ.Є. Півторак