Рішення № 18744072, 29.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.11 Справа№ 5015/3997/11

за позовом 7 територіального ордена Олександра Невського вузла урядового звязку, м. Львів-Винники,

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Львів-Винники,

про стягнення 47622,76 грн.

суддя Т. Костів

при секретарі М. Зошій

Представники:

від позивача Ільків В.В.,

від відповідача ОСОБА_4

Суть спору: позов подано 7 територіальним орденом Олександра Невського вузлом урядового звязку, м. Львів-Винники до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Львів-Винники про стягнення 47622,76 грн., з яких 21963,71 грн. заборгованість за послуги з теплопостачання, 147,80 грн. заборгованість за послуги з електропостачання, неустойка за несвоєчасне повернення орендованого майна: по договору №14 7689,50 грн.; по договору №15 11906,75 грн.; по договору №16 5915 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.07.2011 р. порушено провадження справі та призначено розгляд на 30.08.2011 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 30.08.2011 р. та від 15.09.2011 р..

Судом розяснювались права та обовязки, передбачені у ст. 22 ГПК України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 23.04.2007 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) були укладені договори оренди №№14, 15, 16 індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за якими відповідач отримав в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Львів-Винники, вул. Кільцева, 3, площею, 25,10 кв.м., 82,80 кв.м., 19,50 кв.м. відповідно Строк чинності договорів визначений до 31.12.2009 р.. Відповідно до п. 5.8. договорів, відповідач зобовязався укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. 23.04.2007 р. відповідач, по акту приймання-передачі орендованого майна, прийняв в оренду приміщення і 23.04.2007 р. між позивачем (балансоутримувач) та відповідачем (орендар) були укладені договори про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, згідно із п. 1.1. яких відповідач зобовязався, зокрема, оплачувати послуги теплопостачання пропорційно до займаної ним площі та оплачувати послуги електропостачання в розмірі фактично спожитих послуг згідно показів лічильника, на підставі рахунків. Такі рахунки відповідачу виставлялись. Однак, останній заборгував за послуги з теплопостачання та електропостачання. Крім того, відповідач невчасно звільнив орендовані приміщення, у звязку із чим йому нараховано, відповідно до ст. 785 ЦК України, неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном. Просить позов задоволити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що рахунків на оплату він не отримував, таку вартість послуг вважає недоведеною, а нарахування неустойки таким, що здійснено за період понад 6 місяців і зі спливом позовної давності, яку, відповідно до ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України, вказує в 1 рік. Просив у позові відмовити.

В судовому засіданні сторонами подано акт звірки розрахунків за послуги, проведений сторонами станом на 01.05.11р. згідно якого заборгованість відповідача за комунальні послуги становить 22111,51грн. Відповідачем вказана сума не заперечена, у зв"язку з чим подано клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду на 4 місяці.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

23.04.2007 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договори оренди №№14, 15, 16 індивідуально-визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за якими відповідач отримав в оренду не житлові приміщення у м.Львів-Винники, вул. Кільцева, 3, площею, відповідно - 25,10 кв.м., 82,80 кв.м., 19,50 кв.м.. Строк чинності договорів визначений до 31.12.2009 р.. Відповідно до п. 5.8. договорів, відповідач зобовязався укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. 23.04.2007 р. відповідач по акту приймання-передачі орендованого майна прийняв в оренду приміщення і 23.04.2007 р. між позивачем (балансоутримувач) та відповідачем (орендар) були укладені договори про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, згідно із п. 1.1. яких відповідач зобовязався, зокрема, оплачувати послуги теплопостачання пропорційно до займаної ним площі та оплачувати послуги електропостачання в розмірі фактично спожитих послуг згідно показів лічильника на підставі рахунків.

Як вбачається з поданих копій рахунків, розрахунку, заборгованість відповідача за послуги з теплопостачання становить 21963,71 грн., а заборгованість за послуги з електропостачання становить 147,80 грн. Посилання відповідача на неправильне нарахування плати за ці послуги, неотримання ним рахунків не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач не повернув позивачу орендоване майно вчасно після закінчення строку оренди. Згідно із ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач посилається на те, що така неустойка може нараховуватись лише протягом 6 місяців, згідно із ст. 232 ГК України. Однак, таке посилання не ґрунтується на Законі, оскільки у даному випадку, у відносинах оренди норма ст. 785 ЦК України є спеціальною. З урахуванням наведеного, посилання відповідача на сплив позовної давності не заслуговує на увагу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути неустойку за період з 01.01.2010 р. по 01.04.2011 р.. Однак, як вбачається з актів прийому-передачі від 09.07.2010 р., відповідач 09.07.2010 р. повернув позивачу майно, орендоване ним за договором №14 від 23.04.2007 р. та №16 від 23.04.2007 р.. З урахуванням цього, прострочка у поверненні орендованого майна по вказаним двом договорам становить 190 днів. Враховуючи наведене, з урахуванням встановленого розміру орендної плати, сума неустойки по договору №14 становить 6422 грн., по договору №16 4940 грн.. По договору №15 позивач просить стягнути 11906,75 грн. неустойки.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання. Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 45380,26 грн.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду на чотири місяці, зважаючи на вжиття відповідачем заходів щодо погашення існуючого боргу, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання і надання розстрочки виконання рішення суду на чотири місяці.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84 ГПК України, суд, -

вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь 7 територіального ордена Олександра Невського вузла урядового звязку (м. Львів-Винники, вул.Акад.Сахарова, 18, код ЄДРПОУ 34814325) 45380,26 грн. з розстрочкою виконання рішення суду на 4 (чотири) місяці, шляхом стягнення 11345,07грн. щомісячно, а також 453,80 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

4.В частині решти вимог у позові відмовити.

СуддяКостів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 04.10.2011 року.