Рішення № 18743452, 28.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.11 Справа№ 5015/4838/11

За позовом: публічного акціонерного товариства "Львівтеплоенерго", м. Львів,

до відповідача:комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго", м. Львів,

про: стягнення 47760,97 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність №502-2085/2 від 29.04.2011 року,

відповідача:ОСОБА_2 довіреність від 01.03.2011 року.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Львівтеплоенерго" до комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" про стягнення 47760,97 7 грн. Ухвалою від 22.08.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 07.09.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання електричної енергії №90338 від 27.11.2007 р. перевищив заявлену величину споживання електроенергії. У відповідності з абзацом 7 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" відповідачу нарахована двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини спожитої електроенергії у сумі 47760,97 грн.

Відповідач визнав позовні вимоги. Подав клопотання про відстрочення виконання рішення суду до кінця опалювального сезону 2011-2012 рр. 15 квітня 2012 року. Клопотання мотивує скрутним фінансовим становищем обумовленим: наявністю значної дебіторської заборгованості споживачів теплової енергії перед КП "Дрогобичтеплоенерго", заборгованістю перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за спожитий природний газ в сумі 6,7 млн. грн. без врахування сум інфляційних нарахувань, 3% річних, пені; збитковістю тарифів на виробництво та постачання теплової енергії, затверджених НКРЕ; наявністю заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 0,72 млн. грн.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії №90338 від 27.11.2007 р. (надалі Договір). За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з Додатком №1 до Договору "Обсяги споживання електричної енергії" на 2011 рік, який є невідємною його частиною, обсяг постачання електроенергії відповідачу складає 304000 кВт/год. За розрахунковий період квітень 2011 року відповідачем фактично спожито 364251 кВт/год., тобто перевищено заявлену величину споживання електроенергії на 60251 кВт/год.

Споживачеві було надіслано повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за квітень 2011 року (вих. №137-1853/2 від 21.04.2011 р.), що підтверджується копією поштової квитанції №6941 від 21.04.2011 року, долученої до матеріалів позовної заяви.

Внаслідок перевищення заявленої величини споживання електроенергії у відповідача виникла заборгованість у сумі 47760,97 грн., що підтверджується рахунком за понадлімітне споживання №301105/21396-5 за травень 2011 року від 20.05.2011 р. Доказів погашення заборгованості у сумі 47760,97 грн. відповідачем не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, визначаються положеннями Цивільного кодексу України, а також спеціальними нормативно-правовими актами у сфері виробництва, постачання і використання електричної енергії. Такими спеціальними актами є Закон України "Про електроенергетику", Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністра України від 09.04.2002 р. №475 (надалі Порядок), Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. №28 (із наступними змінами і доповненнями).

Зокрема, пунктом 11 Порядку передбачено, що граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.

Пунктом 2.3.2 Договору визначено, що споживач зобовязаний дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору. Відповідно до пункту 5.1 Договору споживач надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії, що погоджується сторонами у формі додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".

Згідно з п. 4.2.2 Договору споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначеної вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується зі споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год. і більше.

У відповідності до абзац 7 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

За понадлімітне споживання електроенергії на підставі абзацу 7 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" відповідачу нараховано 47760,97 грн.

Таким чином, оскільки відповідач спожив електричну енергію понад погоджену договірну величину та не оплатив її вартості, вимоги позивача про стягнення з відповідача 47760,97 грн. заборгованості є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, суд враховує клопотання відповідача про відстрочку сплати заборгованості та вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення. Зазначене мотивовано тим, що дебіторська заборгованість становить 7,4 млн. грн. (населення 5,26 млн. грн., бюджет 0,45 млн. грн.), кредиторська заборгованість становить 6,7 млн. грн., тарифи на виробництво теплової енергії, які затверджуються НКРЕ, є збитковими, а держава не своєчасно компенсовує різницю. Загальні збитки підприємства становлять 15,2 млн. грн. Крім того, суд також враховує ту обставину, що відповідач своєчасно здійснює поточні платежі за електроенергію, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні. Наведені вище обставини підтверджено доданими до клопотання документами: пояснювальна записка, довідка про фінансовий стан, претензії ДК "Газ України" з вимогою сплатити заборгованість.

Ці обставини в сукупності є винятковими, а тому в силу пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд задовольняє клопотання відповідача та відстрочує виконання рішення до 15 квітня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" (адреса: вулиця Індустріальна, будинок 1-А, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 05445563) на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (адреса: вулиця Козельницька, будинок 3, Сихівський район, місто Львів Львівська область, 79026; ідентифікаційний код 00131587) 47760,97 грн. основного боргу. Відстрочити виконання рішення до 15.04.2012 р.

3.Стягнути з комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" (адреса: вулиця Індустріальна, будинок 1-А, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 05445563) на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (адреса: вулиця Козельницька, будинок 3, Сихівський район, місто Львів Львівська область, 79026; ідентифікаційний код 00131587) 477,61 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.