Рішення № 18742662, 09.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.11 Справа№ 5015/446/11

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, місто Борислав, Львівська обл.;

До Відповідача: Комунального підприємства “Благоострій”, м.Борислав, Львівської обл.;

Про: стягнення 20999,00грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Позивача: ОСОБА_2 (дов. №10-12/10 від 01.12.2011р.);

Відповідача: не зявився;

Сторонам, які взяли участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, місто Борислав, Львівська обл. до відповідача: Комунального підприємства “Благоострій”, м.Борислав, Львівської обл. про стягнення 20999,00грн.

Обставини Справи:

Ухвалою суду від 03.02.2011р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до судового розгляду на 21.02.2011р.

Заслухавши пояснення сторін у справі, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, як “Виконавець” (надалі за заявою позивач) заявляє даний позов до Комунального підприємства "Благоустрій", як “Замовник” (за заявою відповідач). Предметом даного позову є матеріально-правова вимога, а саме борг на загальну суму 33612,10грн., який виник з причини невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених умовами укладеної між сторонами Договір б/н про надання транспортних послуг від 01.08.2008р. (надалі за заявою Договір).

У відповідності до п.1 Договору “Виконавець” зобов'язується прийняти на себе виконання робіт по наданню транспортних послуг, а “Замовник” зобов'язується прйняти ці роботи і оплатити їх на умовах даного Договору.

Підставами для пред'явлення даного позову є надані позивачем транспотні послуги на підставі укладеної вище зазначеного Договору. Загальний борг відповідача за отримані ним транспортні послуги складає 20999,00грн.

Таким чином, в силу ст. 174 ГК України між позивачем та відповідачем з умов даного договору виникли господарські зобов'язання, які в відповідності до статті 901 ЦК України були оформлені та набрали силу договору про надання послуг, згідно частини 1 якої одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Взяті на себе договірні зобов'язання по наданню транспортних послуг позивачем було виконано в повному обсязі, що підтверджується Актами прийняття виконаних робіт за січень 2009 р.

Загальна сума основного боргу заявлена позивачем до стягення складає 29 999.00 грн. і підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків.

Сторони у п.3.3. Договору дійшли домовленості, що остаточні розрахунки за виконані рооботи по цій Угоді "Замовник" проводить з "Виконавцем" у відповідності з представленим актом виконаних робіт, підписаним представниками обах Сторін та скріпленими печатками. До акту виконаних робіт додається рахунок податкова накладна. Пунктом 3.4. Договору передбачено, що розрахунки проводяться у термін 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами акта прийняття робіт.

Грубе ігнорування відповідачем своїми договірними зобов'язаннями, передбаченими розділом Договору “Відповідальність сторін”, зумовлює позивача у відповідності положень, що містяться в п. 7.5., а також правових гарантій, встановлених ст. ст. 15, 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися з відповідним позовом до господарського суду Львівської області.

Стаття 193 ГК передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються також відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, ст. 629 якого зокрема передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 224 ГК передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено., а ч. 2 цієї ж статті під збитками розуміє витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. У відповідності до ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 220 ГК та ст. 623 ЦК України в редакції 2003 р. передбачають, що боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення, а ст. 225 цього ж кодексу встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

-додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

-неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

Ст. 624 ЦК України в редакції 2003 р. передбачає, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків, а ч.2 ст. 625 цього ж кодексу зобов'язує боржника, який прострочив виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Дані вимоги також кореспондуються в Роз'ясненні Вищого Арбітражного суду України за № 02-5/ 223 від 12 травня 1999 року зі змінами "Про деякі питання застосування індексу інфляції" в п.1 ч.2 якого передбачається, оскільки норми Цивільного кодексу України закріплюють принципи повного відшкодування збитків, слід виходити з того, що збитки (прямі та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції.

Сума проведених нарахувань простроченого боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 1 січня 2003 по даний час виглядає наступним чином:

- 20999,00 х 129,1 % = 27 110. 00 грн.

- 27110.00 - 20999=6111.00 грн.

де: - 20999,00грн. - сума основного боргу;

-27110.00грн. - загальна сума інфляційних нарахувань;

-129, 1 % - індекс інфляції за період з жовтня 2008р. по грудень 201 р. включно;

-6111.00 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції;

Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК також передбачено відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання, а саме в виді трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

В відповідності до проведеного розрахунку за весь період прострочення боргу з Відповідача підлягає стягненню наступна сума коштів:

20 999. 00 х 3 % : 365 х 868 = 1498. 00 грн.

де: - 20 999. 00 - сума основного боргу;

-3% - процент річних;

-365 - кількість днів року

-868 - кількість днів з 15.09.2008 р. по 31.01.2011р., за які нараховуються проценти;

-1498.00грн. - санкції, нараховані від простроченої суми.

Таким чином в результаті проведених розрахунків встановлено, сума штрафних санкцій, яку повинен сплатити Відповідач за прострочення виконання грошового зобов'язання складає в загальному 7609,00грн.

Позивачем з метою відновлення порушених прав внаслідок порушення договірних зобов'язань з боку Відповідача було укладено договір про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_2 від 25.01.2011 р. № 04-01/11.

За умовами зазначеного договору ФОП ОСОБА_3 отримано правову допомогу, за яку згідно з пп. „в" п. 2 договору сплачено 3500,00 грн. Відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат віднесено, зокрема, оплата послуг адвоката, що пов'язані з розглядом справи. Зазначена сума коштів перерахована адвокату ОСОБА_2, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, що надано до матеріалів позовної заяви.

Безпосередній зв'язок, пов'язаність послуг адвоката ОСОБА_2 з розглядом справи підтверджується змістом договору про виконання підрядних робіт по наданню послуг адвоката з правової допомоги, яким передбачено комплекс правової допомоги, що спрямовані на представництво інтересів ОСОБА_3 в Господарському суді Львівської обл. під час розгляду позовної заяви, в т.ч. оскарження судових рішень та вчинення юридичних дій по стягненню заборгованості через підрозділи ДВС (розділ 1. зазначеного договору).

Виконання адвокатом ОСОБА_2 умови договору щодо надання правової допомоги та пов'язаність цієї дії з розглядом справи буде підтверджуватися безпосередньою участю адвоката ОСОБА_2 (в якості представника ОСОБА_3) у судовому засіданні стосовно розгляду позовних вимог ОСОБА_3 до Бориславського комбінату комунальних підприємств.

Враховуючи умови договору про надання правової допомоги адвокатом від 01.12.2010 р. та пов'язаність оплати послуг адвоката ОСОБА_3з розглядом справи у господарському суді, відповідно до ст. 44 ГПК України витрати ОСОБА_3 у розмірі 3500,00 грн. вважаються судовими витратами і згідно із ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову повинні покладатися на відповідача.

При винесенні рішення у справі, суд керувався наступним:

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 307 ГК України були оформлені та набрали силу договору на перевезення вантажу, якої передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Умовами п. 7. Договорів передбачено, що відповідальність сторін встановлюється згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 6 укладених Договорів на ТзОВ „Бориславська нафтова компанія” покладено обов'язок проводити перерахування оплати щомісячно до 12-го числа наступного за звітним місяця.

Проте, Відповідачем не виконано взятих на себе зобовязань в повному обємі, оскільки сплачено лише 86745,88грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 21863,02грн.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усі заходи, необхідні для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Оскільки невиконанням договірних зобовязань відповідачем допущено порушення ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України за що, згідно із ст.ст. 611, 625 ЦК України наступає відповідальність у вигляді стягнення боргу, індексу інфляції та 3% річних, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині позовних вимог.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3500,00грн. витрат на послуги адвоката з правової допомоги у справі, на підтвердження чого подано укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 Договір на виконання підрядних робіт по наданню послуг адвоката з правової допомоги від 25.01.2011р.

Правові підстави для стягнення витрат за послуги адвоката встановлені ст. 44 ГПК України і віднесені до судових витрат.

Суд вбачає заявлену до стягнення суму 20999,00грн.- основного боргу, 6111,00грн.-інфляційних витрат, 1498,00грн.- 3% річних, документально обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Суд вбачає заявлену до стягнення суму 3500,00грн. частково в сумі 1607,40грн. документально не обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню частково в саме 1750,00грн.

Інші судові витрати, а саме по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно із ст.49 ГПК України, покладаються на Відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Комунальне підприємство “Благоустрій” (НОМЕР_1, м.Борислав, Львівської обл., вул. Т.Шевченка, 67, р/р 260073008224, в філії відділення №6308 ВАТ “Ощадбанк” міста Борислава МФО 385082 код ЄДР 30567388) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (юридична адреса: АДРЕСА_1, ін. НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 філія ВАТ “Ощадний банк” №6308 м.Борислав, МФО 385082 код ЄДРПОУ НОМЕР_3) 20999,00грн. - основного боргу, 6111,00грн. - інфляційних витрат, 1498,00грн. - 3% річних, 1750,00грн. - витрат адвокатських послуг правової допомоги, 268,10грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процес.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.