Рішення № 18742659, 09.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.11 Справа№ 5015/151/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ТзОВ “Трамбетон Україна”, м.Львів;

До Відповідача: ВАТ “Львівське будівельно-монтажне управління №1”, м.Львів;

Про: стягнення 70885,51грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: Фуц В.І.-директор, ОСОБА_1- предст (дов.№62 від 19.11.2010р.);

Відповідача: не зявився

Представнику позивача, який взяв участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Трамбетон Україна”, м.Львів до відповідача: ВАТ “Львівське будівельно-монтажне управління №1”, м.Львів про стягнення 70885,51грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до судового розгляду, ухвалою від 14.01.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 20.01.2011р.

Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до вимог ст.75 ГПК України справу розглянуто за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

По накладних: № 34 від 28.07.2010р., та № 43 від 31.08.2010р., відповідач отримав у ТзОВ "Трамбетон Україна" продукцію (з/б вироби) відповідно на суму 447409,92грн., та на суму 41944,68грн., а всього на суму 489354,60грн.

Однак по даний час відповідач неоплатив за отриману продукцію по вказаних вище накладних, а саме: по накладних: № 34 від 28.07.2010р. частково суму 16747,66грн., та №43 від 31.28.2010р. 41944,68грн., а всього 58692,34грн.

Відповідачу направлялася претензія від 14.12.2010р., велись неодноразові усні переговори з вимогою погасити заборгованість в добровільному порядку.

Однак відповідач кошти не перераховував в добровільному порядку. Відповіді на претензію не давав. На момент подання позову заборгованість залишилась не погашеною.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом

В даному випадку, відповідач зобов'язаний сплатити 3% річних в сумі 2717,59 грн., згідно наведеного нижче розрахунку: 58692,34 грн. х 3% : 365дн. х 169 дн. (28.07.2010р. - 12.01.2011р.) = 2717,54 грн.

З врахуванням встановленого індексу інфляції, сума інфляційних складає 3345,46 грн.,а сума пені 5194,67 згідно проведеного розрахунку.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено ч.1 п.1 ст.193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.2 Договору визначено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на підставі рахунків-фактур та накладних у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у термін до 10 календарних днів від дати поставки або готівковій формі шляхом внесення грошових котів у касу постачальника.

Відповідно до п.6.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати (з порушенням термінів, які вказані у пункті 4.2 цього Договору), покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом терміну затримки оплати від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із вимогами ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі вимогами ч.1, 2.ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на викладене, суд вважає факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі боргу 70885,51грн.- встановленим

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 58692,34грн.- основного боргу, 2717,54грн.- 3% річних, 3345,46грн.-інфляційних витрат, 5194,67грн.- пені.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 624, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товарства “Львівське будівельно-монтажне управління №1” (м.Львів, вул. Конюшинна, 14, р/р 260036221013830, ЗКПО 03335511 ЛОФ АКБ УСБ, м.Львів, МФО 325019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трамбетон Україна” (79040, м.Львів, вул. Городоцька, 222, р/р 2600402601915, ВАТ ЛФ “Укрексімбанк в м.Львів”) 58692,34грн.- основного боргу, 2717,54грн.- 3% річних, 3345,46грн.-інфляційних витрат, 5194,67грн.- пені, 699,50грн.- витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.