Рішення № 18742007, 07.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.11 Справа№ 5015/4216/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м.Львів

до Львівського комунального підприємства "Підзамче - 404",м.Львів

про стягнення 19246,02 грн.

Представники сторін:

Від прокуратури: не з'явився.

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність вих. №06-9368 від 22.12.2010р.).

Від відповідача: не з'явився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Заступником прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м.Львів до Львівського комунального підприємства "Підзамче - 404",м.Львів про стягнення 11 223,32 грн. основного боргу, 2498,82 грн. інфляційних нарахувань, 720,45 грн. 3% та 1087,19 грн. пені.

Ухвалою суду від 28.07.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.08.2011р. Ухвалою суду від 17.08.2011р. відкладено розгляд справи на 07.09.2011р.

Представник прокуратури в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79005 0417996 2 від 28.07.2011р. вручено 01.08.2011р. Про відкладення розгляду спору на 07.09.2011р. був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79005 0427280 6 від 25.08.2011р. вручено 29.08.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про те, що у прохальній частині позовної заяви допущено описку, невірно вказано суму пені, яка підлягає до стягнення, замість 4803,43 грн. вказано 1087,19 грн. Позовні вимоги з врахуванням поданого клопотання підтримав повністю, просив стягнути з відповідача 11 223,32 грн. основного боргу, 4803,43 грн. пені, 2 498,82 грн. інфляційних нарахувань, 720,45 грн. 3% річних, всього 19246,02 грн.

Слід зазначити, що прокурором неправильно вказано ціну позову, оскільки в прохальній частині позовної заяви він просить суд стягнути 11 223,32 грн. основного боргу, 1 087,19 грн. пені, 2 498,82 грн. інфляційних нарахувань, 720,45 грн. 3% річних, всього 15529,78 грн.

Відповідно до п.4 ст.55 ГПК в ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Відтак, ціною позову слід вважати 19246,02 грн. з яких 11 223,32 грн. основний борг, 4803,43 грн. пеня, 2 498,82 грн. інфляційні нарахування, 720,45 грн. 3% річних.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив. На адресу суду повернулись поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду спору з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є вибуття адресата. Поштові конверти надсилалися відповідачу на адресу вказану прокурором в позовній заяві, а саме: 79019, м.Львів, вул.Підзамче, 10.

Суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.08.2011р. за №10955273 наданого представником позивача станом на 29.08.2011р. Львівське комунальне підприємство "Підзамче - 404" знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та згідно запису №1 зареєстроване за адресою: 79019, м.Львів, Шевченківський район, вул.Підзамче, 10.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Станом на 07.09.2011р. від відповідача відзиви, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників прокуратури та відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

30.12.2008р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, від імені якого діє УЕГГ м.Львова (надалі - облгаз) та Львівським комунальним підприємством „Підзамче - 404” (споживач) було укладено договір №П-541 з постачання природного газу (далі по тексту договір).

Крім того, між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору на постачання природного газу №П-541 від 30.12.2008р., за умовами якої сторони дійшли згоди щодо ціни газу.

Відповідно до умов п.1.1. та п.1.2. договору предметом договору є постачання облгазом природного газу (надалі газу) споживачу та здійснення споживачем оплати згідно умов цього договору. Укладення даного договору можливе при умові наявності договору з транспортування природного газу розподільними мережами.

Згідно п.2.2. договору постачання природного газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обємів від середньодобового не більше 5,0 (пять) відсотків.

Відповідно до п.3.1.4. договору споживач зобовязувався здійснювати оплату за природній газ згідно умов даного договору.

Згідно п.3.2.1. договору облгаз зобовязувався постачати природній газ споживачу в межах підтверджених ОДУ ДК "Укртрансгаз" планових обсягів.

Відповідно до п.5.1., п.5.1.1. та п.5.1.2. договору оплата за надання послуг здійснюється споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок облгазу в наступному порядку: - 100% від запланованих обсягів надання послуг - до 25 числа місяця, що передує звітному; остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним.

У зв'язку з приведенням у відповідність із Законом України "Про акціонерні товариства" ВАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" змінило назву на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", що підтверджується протоколом № 11 загальних зборів акціонерів ВАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" від 26.07-26.10.2010р. та довідкою з ЄДРПОУ серія АА № 297224 від 06.12.2010р.

Позивач свої зобовязання за договором з постачання природного газу від 30.12.2008р. виконав повністю.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату в строки визначені сторонами в договорі не провів.

Відтак, станом на 01.05.2011р. основний борг відповідача, згідно поданого позивачем розрахунку, становить 11 223,32 грн.

Позивач, за порушення строків виконання зобовязань зазначених у розділі 5 договору з постачання природного газу від 30.12.2008р. договору, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 4803,43 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 2 498,82 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 720,45 грн.

Отже, загальна сума заборгованості становить 19246,02 грн. з яких 11 223,32 грн. основного боргу, 4803,43 грн. пені, 2 498,82 грн. інфляційних нарахувань, 720,45 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Факт виконання позивачем зобовязань по договору з постачання природного газу від 30.12.2008р. підтверджується актами приймання-передачі природного газу: №4.015/01 від 31.01.2009р., №4.015/02 від 28.02.2009р., №4.015/03 від 31.03.2009р., які підписані та скріплені печатками сторін у справі (оригінали оглянуто в судовому засіданні).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у строки передбачені в п.5.1., п.5.1.1. та п.5.1.2. договору за спожитий газ повністю не розрахувався, відтак порушив свої зобов»язання по договору.

Як вбачається із розрахунку основного боргу наданого позивачем за період з лютого 2009р. по квітень 2009р. було спожито газ на суму 11223,32 грн., за який не оплачено, відтак борг складає 11223,32 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату в строки визначені сторонами в договорах, не провів.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 11 223,32 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Сторони погодили у п.6.2. договору №П-541 з постачання природного газу від 30.12.2009р. за порушення строків виконання зобовязань зазначених у розділі 5 даного договору, споживач сплачує на користь облгазу, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) % від суми заборгованості. Пеня за договором нараховується протягом 3-х років.

Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як вбачається із розрахунку пені, який міститься в тексті позовної заяви, вона становить 4803,43 грн., а в прохальній частині помилково вказано суму 1087,19 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно розрахунку, який міститься у тексті позовної заяви 4803,43 грн. пені.

Слід зазначити, що в розрахунку штрафних санкцій також вказано про нарахування штрафу 7% в сумі 785,63 грн., але прокурор не просить його стягнути в прохальній частині позовної заяви, а представник позивача в судовому засіданні не наполягав на стягненні цієї суми.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого розрахунку 2 498,82 грн. інфляційних нарахувань та 720,45 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 259, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства "Підзамче - 404" (79019, м.Львів, Шевченківський район, вул.Підзамче, 10; р/р 26004109 в ЛФ ВАТ "Мегабанк"; МФО 385413; код ЄДРПОУ 22333436) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” (79039, м.Львів, вул.Золота, 42; р/р 26001001194002 в ВАТ КБ "Надра" Львівське РУ; МФО 325978; код ЄДРПОУ 03349039) 11 223,32 грн. основного боргу, 2 498,82 грн. інфляційних нарахувань, 720,45 грн. 3% річних, 4803,43 грн. пені.

3. Стягнути з Львівського комунального підприємства "Підзамче - 404" (79019, м.Львів, Шевченківський район, вул.Підзамче, 10; р/р 26004109 в ЛФ ВАТ "Мегабанк"; МФО 385413; код ЄДРПОУ 22333436) в дохід Державного бюджету 192,46 грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно вимог ст.116 ГПК України.

5. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 12.09.2011р.