Рішення № 18741552, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/38910.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Славянский дом»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Купець»

простягнення 34 933,26 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Славянский дом»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Купець»про стягнення 34933,26 грн., з яких 33025,05 грн. сума попередньої оплати, 1626,82 грн. пеня, 314,87 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 11/05-08 від 18.05.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.10.2011 р.

У судовому засіданні 10.10.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 10.10.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Славянский дом»(надалі позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Купець»(надалі відповідач, постачальник) було укладено договір поставки № 11/05-18 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач зобовязався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити вартість продукції на умовах договору, у асортименті, кількості та за ціною, зазначених у додатках з черговим порядковим номером, що є невідємною складовою частиною даного договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що умови оплати продукції додатково зазначаються в кожному конкретному додатку окремо.

15.05.2011 р. сторонами укладено додаток № 1 до договору № 11/05-18, у якому встановлено обовязок покупця 18.05.2011 р. здійснити 100 % попередню оплату продукції, яка відвантажується 20.05.2011 р. (п. п. 1.2., 1.3. додатку № 1).

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач свої зобовязання за договором виконав, перерахувавши 18.05.2011 р. на рахунок відповідача 49750,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Проте, відповідач свої зобовязання з поставки продукції, оплаченої позивачем, у повному обсязі не виконав, поставивши позивачу продукцію на загальну суму 16724,95 грн. Таким чином, вартість недопоставленої відповідачем продукції становить 33025,005 грн. Зазначене підтверджується матеріалами справи та відповідачем у встановленому порядку не спростовано.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку прострочки поставки продукції продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки, від суми своєчасно не поставленої продукції, за кожен день прострочки поставки.

Згідно розрахунку позивача, розмір нарахованої відповідачу пені становить 1626,82 грн.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 314,87 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 34966,74 грн., з яких 33025,05 грн. попередньої оплати, 1626,82 грн. пені та 314,87 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Купець» (01004, м. Київ, вул. Горького, 5-Б, код 33737356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянский дом»(07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Леніна, 224-Б, код 30684452) 33025 (тридцять три тисячі двадцять пять) грн. 05 коп. попередньої оплати, 1626 (одну тисячу шістсот двадцять шість) грн. 82 коп. пені, 314 (триста чотирнадцять) грн. 87 коп. 3 % річних, 350 (триста пятдесят) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13.10.2011