Рішення № 18741527, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/33610.10.11

за позовомНаціонального банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Віком”

простягнення штрафних санкцій та розірвання договору.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»про стягнення штрафних санкцій.

11.08.2011 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви, у відповідності до яких позивач просить розірвати договір від 04.10.2010 р. № 10-12-244.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 10-12-244 від 04.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2011 р. розгляд справи відкладено на 23.09.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 10.10.2011 р.

В судовому засіданні 10.10.2011 р. представник позивача подав письмові пояснення по справі та заявив клопотання про уточнення позовних вимог відповідно до наданого розрахунку, за яким з відповідача підлягає стягненню 14177,31 грн. пені та 13561,20 грн. штрафу.

Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.010.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2010 року між Національним банком України (надалі позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віком»(надалі відповідач, виконавець) було укладено договір № 10-12-244 (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобовязується виготовити та поставити замовнику спецодяг (продукцію), в асортименті та кількості згідно з узгодженою специфікацією, що є невідємною частиною договору, а замовник зобовязується прийняти продукцію та здійснити її оплату на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору, поставка продукції здійснюється окремими партіями, загальний строк поставки продукції виконавцем складає 30 робочих днів з дати підписання договору. Терміни поставки, найменування та кількість кожної окремої партії продукції вказані у специфікаціях.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що загальна вартість продукції за договором становить 193731,48 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно приписів ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем було поставлено позивачу товар за видатковими накладними № В-00000123 від 15.12.2010 р., № В-00000128 від 23.12.2010 р., № В-00000001 від 10.01.2011 р., № В-00000002 від 12.01.2011 р., № В-00000004 від 17.01.2011 р., № В-00000009 від 07.02.2011 р., № В-00000019 від 28.02.2011 р. на загальну суму 164 099,04 грн.

Відповідно до п. 8.1. договору, виконавець зобовязується своєчасно і в повному обсязі поставити якісну продукцію відповідно до умов цього договору.

Порушенням зобовязання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання по поставці продукції по договору в повному обсязі не виконав, поставивши лише частину продукції. Зазначене відповідачем у встановленому порядку не спростовано.

Пунктом 9.2. договору встановлено, що за порушення строку поставки продукції виконавець, на вимогу замовника, сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленої в строк продукції за кожен день затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до уточненого розрахунку позивача, сума пені, яку має сплатити відповідач за прострочення виконання зобовязання, становить 14177,31 грн., сума штрафу 13561,20 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про розірвання договору поставки № 10-12-244 від 04.10.2010 р. та про стягнення з відповідача 27738,51 грн., з яких: 14177,31 грн. пені та 13561,20 грн. штрафу обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»(03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 4, код 31169284) на користь Національного банку України (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код 21575489) 14177 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят сім) грн. 314 коп. пені, 13561 (тринадцять тисяч пятсот шістдесят одну) грн. 20 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»(03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 4, код 31169284) до Державного бюджету України (р/р 31110095700011, банк ГУ ДКУ у м. Києві, УДК у Шевченківському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 26077968) 277 (двісті сімдесят сім) грн. 39 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Розірвати договір поставки № 10-12-244 від 04.10.2010 р., укладений між Національним банком України (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код 21575489) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віком»(03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 4, код 31169284).

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.10.2011