Рішення № 18741521, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/20306.10.11 За позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва До Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-33»

Про стягнення 16000,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 по дов. № 6890/9/10-214 від 13.11.2010

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-33»16000,00 грн. вартості відсутнього майна (40 мішків цукру-піску по 50 кг.), яке було передано останньому на зберігання згідно договору зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави № 1/1/10 від 17.02.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2011 було порушено провадження у справі № 3/203 та призначено її до розгляду на 16.08.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/203 від 16.08.2011, в звязку з незявленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.08.2011, розгляд справи було відкладено на 28.09.2011. Також даною ухвалою за клопотанням позивача строк вирішення спору у справі № 3/203 продовжено на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/203 від 28.09.2011, в звязку з незявленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.08.2011 та ухвалі від 16.08.2011, розгляд справи було відкладено на 06.10.2011.

Позивач в судовому засіданні 06.10.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 06.10.2011 не зявився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.08.2011 та ухвалі від 16.08.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась відповідачу у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.10.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 12 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україна»державні податкові інспекції в районах у містах проводять роботу, повязану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним (далі - Порядок).

Відповідно до п. 9 Порядку майно передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку.

У відповідності до п. 12, 13 Порядку на початку кожного року податкові інспекції визначають на конкурсній основі торгівельні підприємства, яким доручатиметься реалізація майна та укладають з ними відповідні угоди.

17.02.2010 між Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крона-33»(виконавець) укладено договір зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави № 1/1/10 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе обовязок реалізувати передане йому майно, що перейшло у власність держави. Замовник передає, а виконавець приймає майно, що знаходиться на обліку у першого.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва 14.04.2010 прийнято рішення № 8 про реалізацію безхазяйного майна після отримання на кожну партію цукру документів, що підтверджують його якість та безпеку згідно діючих нормативних актів України (цукор - пісок розфасований в мішки по 50 кг. (кількість мішків 40 шт.) в загальній кількості 2 000 кг., вилучений ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, згідно ст. 337 Цивільного кодексу України та переданий в дохід держави), який був взятий на облік та перейшов у власність держави на підставі ст. 338 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 7 Порядку оцінка майна провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, представників міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - місцеві податкові інспекції), органів (організацій), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (організацій), які здійснюватимуть розпорядження цим майном.

За результатами роботи комісії складається акт опису, оцінки та передачі майна. Усі примірники акта підписуються членами комісії та затверджуються у термін не пізніше трьох днів після його складення керівником чи заступником керівника органу (організації), що здійснив вилучення або забезпечував зберігання майна.

Згідно наявного в матеріалах справи акту опису, оцінки та передачі на реалізацію № 16 від 17.09.2010 комісією за участю представників податкової служби та ТОВ «Крона 33»було проведено опис та оцінку передачі на реалізацію майна, а саме цукор пісок, вітчизняного виробництва, розфасований в 40 поліетиленових мішків білого кольору по 50 кг. в кожному мішку в загальній кількості 2000 кг., приймаючи до уваги експертний висновок № 01/11-09 від 10.12.2009 та протокол № 4 засідання постійно діючої комісії податкової інспекції та встановлено загальну вартість майна в розмірі 16000,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 2.2.2. договору виконавець зобовязаний забезпечити зберігання майна, транспортування та інші дії, необхідні для реалізації.

Спір виник в звязку з тим, що позивачем в ході проведення інвентаризації майна, що знаходиться на зберіганні у відповідача було виявлено його нестачу, що свідчить про порушення відповідачем умов договору, в звязку з чим позивачем предявлено вимоги про стягнення вартості цього майна в сумі 16000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобовязується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

З наявних матеріалів справи вбачається, що згідно акту № 16 від 17.09.2010 позивач передав, а відповідач прийняв зазначене майно для подальшої реалізації на біржових торгах, при цьому останнього попереджено про відповідальність за його зберігання.

Згідно п. 2.2.8. за вимогою позивача у визначені ним терміни та за участю уповноважених ним осіб відповідач зобовязаний забезпечувати проведення інвентаризації переданого на реалізацію майна.

У відповідності до умов договору 13.05.2011 комісією у складі представників позивача та відповідача було здійснено інвентаризацію залишків майна, яке знаходиться на реалізації у ТОВ «Крона 33», за результатами якої складено акт № 21 та встановлено нестачу майна, а саме цукру-піску в кількості 2000 кг. загальною вартістю 16000,00 грн.

Даний акт підписано усіма членами комісії та відповідачем здійснена відмітка про те, що з 21 по 27.04.2011 склад відповідача було вскрито, місцезнаходження майна відповідачу невідомо.

Відповідачем належних доказів в підтвердження того, що нестача майна відбулась не з його вини не подано.

Стаття 942 Цивільного кодексу України встановлює, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобовязаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Відповідно до п. 8.1. договору з моменту прийому майна представником відповідача відповідальність за його цілісність і збереження несе відповідач. У випадку нестачі або псування отриманого майна відповідач сплачує до бюджету в десятиденний термін від дня подання вимоги позивачем суми вартості пошкодженого майна або майна, якого не вистачає. За сумами, зазначеними в акті опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави.

Згідно статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі прийнятої на зберігання зберігач відповідає на загальних підставах.

Стаття 951 Цивільного кодексу України передбачає, що збитки завдані поклажедавцеві у разі втрати (нестачі) речі відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Позивачем згідно претензії № 8765/10/24-527 від 17.05.2011 предявлено вимогу відповідачу, яка отримана останнім 17.05.2011 (підтверджується відтиском печатки відповідача на претензії) про відшкодування протягом місяця в термін до 17.06.2011 вартість відсутнього майна (16000,00 грн.).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо відшкодування позивачу вартості майна (цукру-піску загальною кількістю 2000 кг.) в розмірі 16000,00 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки умовами договору передбачена відповідальність за втрату переданого на зберігання майна у вигляді відшкодування його вартості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-33»(м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 9, кв. 39, код ЄДРПОУ 32775609) до Державного бюджету (р/р № 31415574700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 16077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 31010200) вартість відсутнього майна у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-33»(м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 9, кв. 39, код ЄДРПОУ 32775609) в доход Державного бюджету України 160 (сто шістдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 12.10.2011.