Рішення № 18741440, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/36010.10.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Приватного акціонерного товариства “Український страховий дім”

про відшкодування шкоди в порядку регресу 7246,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 6 від 04.01.11.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" шкоди в порядку регресу в розмірі 7246,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 порушено провадження по справі № 53/360, розгляд справи призначено на 12.09.2011.

Ухвалою суду від 12.09.2011 замінено відповідача Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія"на належного Приватне акціонерне товариство “Український страховий дім”, відкладено розгляд справи на 10.10.2011 та направлено запит до МТСБУ.

Представник позивача в судове засідання 10.10.2011 зявився та надав суду документи на виконання вимог попередніх ухвал суду.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.01.2010 року приблизно о 10 год. 35 хв. ОСОБА_2 в м. Києві на перехресті бул. І. Лепсе вул. Василенка, керуючи автомобілем марки «Сітроен»д/н НОМЕР_1, під час руху не дотримався безпечної дистанції, чим порушив п. 13.1 ПДР України і внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Сакнг-йонг»д/н НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до Постанови Соломянського районного суду м. Києва № 3-467-1/10 від 18.02.2010, водій ОСОБА_2 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_2 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_2 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб «Санг-йонг»д/н НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований позивачем відповідно до Договору добровільного комплексного страхування на транспорт № 004264 від 03.01.2009.

Відповідно до Звіту № 1060 від 12.03.2010, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Санг-йонг»д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП складає 7246,00 грн.

Враховуючи викладене, позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 7246,00 грн. (страховий акт № 00036963 від 30.01.2009).

Позивач виплатив страхувальнику за Договором добровільного комплексного страхування на транспорт № 004264 від 03.01.2009 суму в розмірі 7246,00 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 014362 від 23.06.2010.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8740102 від 05.10.2009.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8740102 від 05.10.2009 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 4648 від 08.08.2011 про відшкодування шкоди. На доказ отримання відповідачем регресної вимоги позивач надав суду копію регресної вимоги з відміткою відповідача про отримання.

Відповідач відповіді на вимогу відповідач не надав, відшкодування шкоди не здійснив.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Сітроен»д/н НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Санг-йонг»д/н НОМЕР_2, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з розділу 2 полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8740102 від 05.10.2009 розмір франшизи дорівнює 510,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обовязкового ліміту відповідальності страховика за винятком франшизи в розмірі 6736,00 грн. (7246,00 грн. (виплачена сума страхового відшкодування) 510,00 грн. (франшиза).

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню в розмірі 6736,00 грн. за розрахунком суду.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Український страховий дім” (01023, м. Київ, пл. Спортивна, 3; ідентифікаційний код 32556540, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; ідентифікаційний код 20033533) 6736 (шість тисяч сімсот тридцять шість) грн. 00 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 94 (девяносто чотири) грн. 82 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219 (двісті девятнадцять) грн. 39 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 13.10.11