Рішення № 18741228, 12.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/26712.10.11 За позовомКомунального підприємства «ЖЕО-105»Голосіївської районної в м. Києві ради

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ ПРО»

Простягнення 136007,34 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 8 від 13.01.2011 р.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Комунального підприємства «ЖЕО-105»Голосіївської районної в м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ ПРО»про стягнення 113569,24 грн. основного боргу, 13207,54 грн. інфляційних нарахувань, 2956,84 грн. трьох відсотків річних та 6273,72 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території № 4825 від 04.02.2002 р.

Ухвалою суду від 22.08.11 р. було порушено провадження у справі № 37/267 та призначено її розгляд на 12.09.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 12.09.11 р. на виконання вимог ухвали суду від 22.08.11 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав оригінали доданих до позовної заяви документів і витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи, та надав суду клопотання про відкладення розгляду даної справи у звязку з тим, що відповідь на його запит щодо знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України буде отримана ним від Головного управління статистики в м. Києві лише 15.09.11 р.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Розглянувши клопотання позивача, суд його задовольнив, у звязку з чим, а також приймаючи до уваги незявлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 22.08.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 12.09.11 р. розгляд справи № 37/267 було відкладено до 21.09.11 р.

Представник позивача у судовому засіданні 21.09.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвал суду у даній справі надав витребувані судом документи, а також письмові пояснення у даній справі.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи на 12.10.11 р.; повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 12.10.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду письмові пояснення, які було залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання в черговий раз не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством житлового господарства Голосіївського району м. Києва «ЖЕК № 105», яке було перейменоване на Комунальне підприємство «ЖЕО-105»Голосіївської районної в м. Києві ради, (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ ПРО»(споживач) був укладений договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та при будинкової території № 4805 від 04.02.02 р., відповідно до умов якого виконавець зобовязується надавати споживачу послуги водо-, теплопостачання, водовідведення, утримувати будинок та прибудинкову територію, а споживач зобовязується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами та відшкодовувати пропорційну частку витрат на утримання будинку та прибудинкової території на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.1. договору № 4805 від 04.02.02 р., споживач на підставі договору купівлі-продажу від 02.08.01 р., зареєстрованого Фондом приватизації комунального майна України в Старокиївському районі м. Києва від 02.08.01 р. № 000639/12 та свідоцтва про власність № 408 від 28.09.01 р. є власником нежитлового приміщення загальною площею 2362,7 кв.м в будинку № 13-а по вул.. Толстого в м. Києві.

У відповідності до п. 1.3. вищевказаного договору, споживач несе витрати по утриманню та обслуговуванню власного приміщення (будинку), а також бере участь у загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах, повязаних з його експлуатацією і ремонтом, пропорційно площі приміщень, що належать власнику.

Пунктом 1.4. договору № 4805 від 04.02.02 р. встановлено, що предметом даного договору є такі послуги: централізоване холодне водопостачання, централізоване гаряче водопостачання, центральне опалення, утримання будинку і прибудинкової території, відшкодування податку на воду, відшкодування внутрьошньобудинкових мереж.

Згідно з п. 2.1. договору № 4805 від 04.02.02 р., розмір місячної плати за надані послуги за встановленими тарифами та нормами на момент укладання цього договору становить: без ПДВ 902,44 грн., ПДВ 180,49 грн., Всього 1082,93 грн.; у тому числі: холодне водопостачання 37,92 грн., центральне опалення 587,57 грн., утримання будинку та прибудинкової території 435,24 грн., відшкодування внутрішньобудинкових мереж 22,20 грн. з послідуючим коригуванням по фактичним витратам та тарифах. Податок на додану вартість нараховується на всі платежі обумовлені договором і сплачується додатково у визначених законодавством розмірах та порядку.

У відповідності до п. п. 3.1. та 3.2. договору № 4805 від 04.02.02 р., плата за даним договором вноситься споживачем на рахунок виконавця до 25 числа поточного місяця; розмір щомісячного розрахунку за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаної площі) і холодної води, згідно з нормами постачальників комунальних послуг.

Пункт 3.3. вищевказаного договору передбачає, що у випадку прийняття органами влади України рішень щодо зміни цін і тарифів, порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без їх узгодження сторонами.

Згідно з п. 3.4. договору № 4805 від 04.02.02 р., розмір пропорційної частки витрат на утримання будинку та прибудинкової території встановлюється у відповідності до річного кошторису експлуатаційних витрат та щоквартально перераховується за фактичними даними бухгалтерського обліку (баланс ф.1) за методикою, затвердженою органом самоврядування.

Відповідно до п. 3.6. зазначеного договору, споживач зобовязаний щомісяця звертатися в ЖЕК для отримання рахунку по сплаті експлуатаційних та комунальних послуг.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувались зобовязання за договором № 4805 від 04.02.02 р., однак відповідач свої зобовязання щодо оплати виконував неналежним чином, у звязку з чим на день подачі позову до суду у нього виникла заборгованість у розмірі 113569,24 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог КП «ЖЕО-105»Голосіївської районної в м. Києві ради надало суду належним чином завірені копії виставлених відповідачу рахунків-фактур за період з вересня 2008 року до травня 2011 року.

За таких обставин Комунальне підприємство «ЖЕО-105»Голосіївської районної в м. Києві ради звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ ПРО»про стягнення 113569,24 грн. основного боргу, 13207,54 грн. інфляційних нарахувань, 2956,84 грн. трьох відсотків річних та 6273,72 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території № 4825 від 04.02.2002 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо наданих комунальних послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 4805 від 04.02.02 р. строк оплату за ці послуги здійснив не повністю.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Комунального підприємства «ЖЕО-105»Голосіївської районної в м. Києві ради щодо стягнення з ТОВ «ГЛОРІЯ ПРО»основного боргу за договором № 4805 від 04.02.02 р. у розмірі 113569,24 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

КП підприємства «ЖЕО-105»Голосіївської районної в м. Києві ради просило суд стягнути з відповідача 13207,54 грн. інфляційної складової боргу та 2956,84 грн. трьох процентів річних за порушення грошового зобовязання за договором № 4805 від 04.02.02 р. за період з серпня 2008 року до липня 2011 року.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 4805 від 04.02.02 р. станом на день звернення з даним позовом до суду, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню на користь КП «ЖЕО-105»Голосіївської районної в м. Києві ради за період з серпня 2008 р. до липня 2011 р. 13207,54 грн. інфляційних нарахувань та 2956,84 грн. трьох річних відсотків.

КП «ЖЕО-105»Голосіївської районної в м. Києві ради також просило суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6273,72 грн. за неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 4805 від 04.02.02 р. за період з січня 2011 р. до червня 2011 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.5. договору № 4805 від 04.02.02 р., за несвоєчасну сплату коштів за даним договором споживач сплачує виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, але не більше 100 % від загальної заборгованості.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 6273,72 грн. за прострочення грошового зобовязання за договором № 4805 від 04.02.02 р. за період з січня 2011 р. до червня 2011 р.

Враховуючи вищенаведене, позов Комунального підприємства «ЖЕО-105»Голосіївської районної в м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ ПРО»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ ПРО»(01034, м. Київ, вул. Толстого, 13, код ЄДРПОУ 30489373) на користь Комунального підприємства «ЖЕО-105»Голосіївської районної в м. Києві ради (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2, код ЄДРПОУ 26385486) 113 569 (сто тринадцять тисяч пятсот шістдесят девять) грн. 24 коп. основного боргу, 13 207 (тринадцять тисяч двісті сім) грн. 54 коп. інфляційних нарахувань, 2 956 (дві тисячі девятсот пятдесят шість) грн. 84 коп. трьох процентів річних, 6 273 (шість тисяч двісті сімдесят три) грн. 72 коп. пені, 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 08 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.