Рішення № 18741096, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/35006.10.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укріталтехнології»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 1.09.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 12.09.2011р.).

В судовому засіданні 6 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Укріталтехнології»(відповідач) з вимогами про стягнення штрафних санкцій в розмірі 53497,22 грн. та зобовязати відповідача здійснити поставку та введення в експлуатацію обладнання ТОВ «Нові Продукти».

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі - 53 497,22 грн. в якості сплати штрафних санкцій за прострочення строку поставки та введення в експлуатацію обладнання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за контрактом № 007/2011 від 1 лютого 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив поставку та запуск в експлуатацію замовленого позивачем за контрактом обладнання, у звязку з чим відповідач має сплатити на користь позивача штраф.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 5.09.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5.09.2011 року розгляд справи у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 22.09.2011 року.

22 вересня 2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 3 жовтня 2011 року.

В судовому засіданні 3 жовтня 2011 року оголошено перерву до 6 жовтня 2011 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 лютого 2011 року між позивачем (надалі Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту Постачальник або Продавець) (разом - сторони), було укладено контракт № 007/2011 (належним чином засвідчена копія контракту міститься в матеріалах справи, надалі Контракт або Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, доставляє в адресу Покупця, а Покупець оплачує вартість обладнання і робіт по його запуску.

Позивач зазначає, що 5 березня 2011 року факсимільним звязком Продавець надав Покупцю на оплату рахунок-фактуру № 0000012 від 2.03.2011р. на суму 272945,40 грн., який Покупець оплатив в повному обсязі 10.03.2011р., а тому, враховуючи п. 3.2. Договору, Продавець повинен був поставити та здійснити запуск в експлуатацію обладнання у термін до - 10 травня 2011 року, однак цього не здійснив.

Позивач стверджує, що Продавець лише 15.06.2011р. повідомив Покупця про готовність обладнання до поставки та просив у Покупця здійснити переплату в розмірі 45% від вартості Контракту, що, на думку позивача, є грубим порушенням умов Контракту (належним чином засвідчена копія повідомлення міститься в матеріалах справи)).

З тверджень позивача зясовано, що на виконання умов п. 3.9.2. Контракту Покупець 30.06.2011р. здійснив оплату Продавцю наступних 45% вартості Контракту на суму 260351,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № СФ-0000038 від 10.06.2011р. (належним чином засвідчена копія платіжки міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.1 Контракту, в разі, якщо обладнання не буде поставлено та введено в експлуатацію у строки, що вказані в п. 3.2 Контракту, Продавець зобов'язаний сплатити Покупцю штраф за затримку в розмірі 0,1% від вартості Контракту за кожен день прострочення. Загальна сума штрафу не повинна перевищувати 10% від вартості Контракту.

Позивач стверджує, що прострочення прострочення відповідачем строку поставки та введення в експлуатацію обладнання складає 98 календарних днів, а відтак, Продавець має сплатити Покупцю штраф в розмірі 53497,22 грн.

З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що оскільки Контракт було підписано сторонами 1.02.2011 року, то перший платіж за умовами п 3.9.1 Контракту повинен бути перерахованим не пізніше 6.02.2011 року, натомість перший платіж було сплачено позивачем лише 10.03.2011 року, тобто з грубим порушенням Покупцем своїх зобов'язань по оплаті 50% вартості обладнання.

Окрім цього відповідач вказав, що позивачем було також порушено строк сплати другої частини платежу за обладнання у сумі 245 650,86 грн., що становить 45% від вартості Контракту, а повідомлення про готовність поставки обладнання, на яке посилається позивач, на думку відповідача не може бути доказом та не може підтвердити дату направлення повідомлення про готовність обладнання до відвантаження.

Відповідач стверджує, що строк поставки та введення в експлуатацію обладнання становить 60 календарних днів з моменту першого платежу тільки при умові своєчасної оплати наступних платежів. Другий платіж у будь-якому разі був сплачений невчасно, що є підставою для збільшення встановленого строку для поставки обладнання, як це зазначено у тексті Контракту.

З викладеними відповідачем у відзиві обставинами позивач не погоджувався та у своїх запереченнях на відзив на позовну заяву зазначив, що не порушуючи умови п. 3.9.1. Контракту позивач з дотриманням строків здійснив перший платіж протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури від відповідача, а тому, твердження відповідача, що позивач повинен був здійснити перший платіж не пізніше 6.02.2011р. на думку позивача є помилковими та не підтвердженими жодними доказами.

В своїх запереченнях позивач також вказав, що відповідач не заперечує факту існування рахунку-фактури № СФ-0000012 від 2.03.2011р., так як і не заперечує факт надіслання такого рахунку-фактури факсимільним зв'язком, проте не надає жодних доказів того, що даний рахунок-фактура був отриманий позивачем не 5.03.2011р., а раніше.

На думку позивача, факт існування та виставлення рахунку-фактури № СФ-0000039 від 10.06.2011р. Відповідач не заперечує, як і не заперечує того, що факт виставлення рахунку-фактури відповідачем та його оплата позивачем є підтвердженням того, що обладнання вже було готове до відвантаження, проте поставку обладнання відповідач здійснив лише - 21.09.2011р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.1. Контракту встановлено, що Продавець продає, доставляє в адресу Покупця, а Покупець оплачує вартість обладнання і робіт по його запуску.

Умовами пункту 3.9. Контракту сторонами погоджено, що Покупець оплачує обладнання наступним чином:

50% вартості Контракту, а саме 272 945,40 грн., що еквівалентно 24995,00 Євро, оплачується Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 5 календарних днів з моменту підписання Контракту. Підставою для здійснення платежу є виставлений Продавцем Покупцю рахунок-фактура (п. 3.9.1.);

45% вартості Контракту, а саме 245 650,86 грн., що еквівалентно 22495,50 Євро, сплачуються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 5 банківських днів з моменту отримання Покупцем письмового повідомлення від Продавця про готовність обладнання до відвантаження. Підставою для здійснення платежу є рахунок-фактура, яка виставлена Продавцем Покупцю (п. 3.9.2.);

5% вартості Контракту, а саме 27294,54 грн., що еквівалентно 2499,50 Євро, оплачується Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Покупцем Акту прийому-передачі пуско-налагоджувальних робіт. Підставою для здійснення платежу є виставлений Продавцем Покупцю рахунок-фактура (п. 3.9.3.).

У відповідності до п. 3.2. Контракту строк поставки та запуск в експлуатацію обладнання складає 60 (шістдесят) календарних днів з моменту отримання Продавцем першого платежу на своєму рахунку (п. 3.9.1. Контракту) і при умові своєчасної оплати наступних платежів.

За таких обставин, конструкція п. 3.2. Контракту визначає 60-ти денний календарний строк щодо обовязків Продавця поставити та здійснити запуску в експлуатацію обладнання, який розпочинається з моменту отримання Продавцем від Покупця першого платежу на своєму рахунку і при умові своєчасної оплати Покупцем наступних платежів, сплата яких за Контрактом при цьому, кореспондує саме до обовязків Покупця.

З матеріалів справи вбачається, що перший платіж за Контрактом на суму 272945,40 грн., який був спрямований Покупцем на здійснення 50% оплати вартості обладнання, був проведений позивачем - 10.03.2011р., що підтверджується платіжним дорученням № 4343 від 10.03.2011р. В графі платіжного доручення № 4343 від 10.03.2011р. зазначено: «призначення платежу»- попередня оплата за озонатор зг. рах. № СФ-0000012 від 2.03.2011р. (належним чином засвідчена копія платіжки міститься в матеріалах справи).

Судом встановлено, що рахунок-фактура № СФ-0000012 від 2.03.2011р. скріплений печаткою відповідача та дійсний до сплати позивачем (ТОВ «Нові продукти») до 17.03.2011р., про що вбачається з вступної та резолютивної частини відповідного рахунку.

В позовній заяві позивач вказує, що рахунок-фактуру № СФ-0000012 від 2.03.2011р. Покупець отримав 5.03.2011р., внаслідок чого оплата 50% вартості обладнання за Контрактом і була здійснена Покупцем протягом 5-ти наступних календарних днів.

З приводу вказаної позивачем дати отримання рахунку відповідач заперечував, в свою чергу, доказів надання такого рахунку Покупцю для оплати в передбачений 5-ти денний календарний строк з моменту підписання Контракту, як то випливає з п. 3.9.1. Контракту, відповідач до суду не надав, а тому необґрунтованими є твердження відповідача про те, що позивач мав сплатити 50% вартості обладнання в строк до 6.02.2011р., тобто протягом 5 календарних днів з моменту підписання Контракту.

Пунктом 3.4. Контракту передбачено, що у випадку зміни або збільшення строків здійснення першого платежу, Продавець вправі переглянути строк поставки обладнання, а також вартість послуг по його поставці та запуску.

Доказів того, що Продавець переглянув строки поставки обладнання, а також вартість послуг по його поставці та запуску сторонами до суду не представлено.

З огляду на це, враховуючи умови п. 3.4. Контракту згідно яких позивачем та відповідачем передбачено зміни або збільшення строків здійснення першого платежу за Контрактом, чим по суті сторонами описано/передбачено зміни п. 3.9.1. Контакту щодо здійснення першого платежу за Контрактом, а також встановлене право відповідача в такому випадку переглянути вартість послуг по його поставці та запуску, чим відповідач не скористався, суд дійшов висновку, що строк поставки та запуск в експлуатацію обладнання складає 60 (шістдесят) календарних днів та починається саме з - 10.03.2011р., тобто з моменту отримання Продавцем першого платежу на своєму рахунку, а закінчується 10.05.2011р., тобто зі спливом 60-ти календарного строку для поставки та здійснення відповідачем запуску в експлуатацію обладнання (з урахуванням вихідних та святкових днів).

Що ж до умов п. 3.2. Контракту про встановлений 60-ти денний календарний строк поставки при умові своєчасної оплати Покупцем наступних платежів, то суд зазначає, що обовязок Покупця оплачувати наступні 45% та 5% від вартості обладнання на пряму залежить від обовязків Продавця виставляти рахунки-фактури на оплату обладнання Покупцю, що слідує з положень змісту п.п. 3.9.1., 3.9.2. та 3.9.3. Контракту.

Таким чином, встановлені п. 3.2 Контракту обовязки позивача щодо оплати товару кореспондують до обовязків відповідача поставити та здійснити запуску в експлуатацію обладнання з одночасним виставлянням в 60-ти денний календарний строк рахунків-фактур на проведення такої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, обладнання за Контрактом було поставлене Продавцем, а отримано Покупцем лише - 20.09.2011р., про що свідчить засвідчена сторонами та скріплена печатками позивача та відповідача товарно-транспортна накладна серія АА № 1, що підтверджує невиконання відповідачем умов п. 3.2. Контракту (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що з моменту здійснення Покупцем першого платежу за Контрактом і протягом наступного 60-ти денного календарного строку рахунків-фактур на оплату обладнання Продавець Покупцю не виставляв.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4.1 Контракту встановлено, що в разі, якщо обладнання не буде поставлено та введено в експлуатацію у строки, що вказані в п. 3.2 Контракту, Продавець зобов'язаний сплатити Покупцю штраф за затримку в розмірі 0,1% від вартості Контракту за кожен день прострочення. Загальна сума штрафу не повинна перевищувати 10% від вартості Контракту.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що поставка обладнання відбулася лише 21.09.2011р., а не в строк з 10.03.2011р. по 10.05.2011р., що є порушенням п. 3.2. Контракту, а також той факт, що у зазначений вище строк рахунків-фактур для здійснення наступних платежів за Контрактом відповідачем позивачу не виставлялися, доказів цього господарському суду не представлено, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення за період з 11.05.2011р. по 16.08.2011р. з відповідача штрафу за прострочення останнім встановленого п. 3.2. Договору 60-ти денного календарного строку поставки та запуску в експлуатацію обладнання за Контрактом в розмірі 53497,22 грн., з розрахунку: 545890,80 грн. (сума Контракту) Х 0,1% (встановлений Контрактом розмір відсотків) Х 98 (кількість днів прострочення).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги з урахування уточнень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а викладені відповідачем у відзиві обставини є недоведеними.

Судові витрати позивача в сумі 770,97 грн. (534,97 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укріталтехнології»(ідентифікаційний код: 35533919, адреса: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 1, р/р 26003417971 у філіалі ПАТ «Марфін Банк», МФО 300829, ІПН 355339126557, Св-во платника ПДВ 100200399), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти» (ідентифікаційний код: 33234957, адреса: 01033, м. Київ, Спортивна площа, 3, р/р 26007010030446 в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ, МФО 322313, ІПН 332349526550, Св-во платника ПДВ 37716653), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 53497,22 грн. (пятдесят три тисячі чотириста девяносто сім гривень 22 копійки) та судові витрати в сумі 770,97 грн. (сімсот сімдесят гривень 97 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 12.10.2011р.