Рішення № 18741068, 05.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/27405.10.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА СИСТЕМА»

Простягнення 932578, 58 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № б/н від 20.06.2011 р.

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА СИСТЕМА»про стягнення 903168, 60 грн. заборгованості за кредитом та 24936, 67 грн. заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитними коштами у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р.

Ухвалою суду від 05.09.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/274 та призначено її розгляд на 19.09.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2011 р. на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2011 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав оригінали доданих до позовної заяви документів та витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 05.09.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 19.09.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 05.10.2011 р.

У судовому засіданні 05.10.2011 р. представник позивача надав суду витребувані ухвалою суду від 19.09.2011 р. документи та заяву про збільшення позовних вимог, яка судом була прийнята, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 903168, 60 грн. заборгованості за кредитом та 29409, 98 грн. заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитними коштами у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України, ціну позову вказує позивач.

Таким чином, з огляду на те, що судом було прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову 932578, 58 грн.

Представник позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС», (банк/кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА СИСТЕМА» (позичальник) було укладено договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р., у відповідності до п. 1.1. якого банк зобовязався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти (кредит) на умовах, передбачених даним договором, а позичальник, згідно з п. 6.1.1. вищевказаного договору, використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору, а також, як встановлено в п. 6.1.2. зазначеного договору, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є кредитним договором.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.1. договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р. встановлений ліміт кредитування на рівні 5000000, 00 грн., строком кредитної лінії з 15.10.2009 р. до 14.10.2010 р., з процентною ставкою 20 % річних.

В пункті 10.3. даного договору зазначено, що всі зміни та доповнення до цього договору вносяться в письмовій формі шляхом укладення додаткових договорів про внесення змін і доповнень.

Сторонами були укладені додаткові договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р., копії яких додані позивачем до позовної заяви.

Додатковим договором № 42/1 від 13.12.2009 р. визначено, що процентна ставка до 31.12.2009 р. включно становить 20 %, а починаючи з 01.01.2010 р. 25 %.

У відповідності до додаткових договорів № 42/4 від 13.06.2010 р., № 42/5 від 02.07.2010 р. та № 42/6 від 22.09.2010 р. змінено ліміт кредитування та встановлено його на рівні 13000000, 00 грн., 5000000, 00 та 1816791, 60 грн. відповідно.

Згідно з додатковим договором № 42/7 від 01.10.2010 р., розмір процентної ставки змінено на 14 % річних.

Додатковим договором № 42/8 від 14.10.2010 р. строк кредитної лінії продовжено до 23.12.2010 р., додатковим договором № 42/9 від 24.12.2010 р. до 23.06.2011 р., а також змінено ліміт кредитування та встановлено його на рівні 1345553, 60 грн.

В додатковому договорі № 42/9 визначено ліміт кредитування на рівні 1270903, 60 грн.

Пунктом 2.1. кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р. передбачено, що видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (транш).

Відповідно до п. 2.2. даного договору, надання кожного траншу здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.

Позивач у своїй позовній заяві стверджував, що ним належним чином виконувалися зобовязання щодо надання відповідачу кредитних коштів за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р., а саме, за період з 16.10.2009 р. до 15.08.2011 р. банк надав позичальнику 15808000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р., повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування, а у випадку, якщо такий не був укладений, - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії.

Пунктом 4.2. даного договору визначено, що проценти за користування нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

В пункті 4.3. кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р. зазначено, що нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця до 27 числа поточного місяця та у день остаточного повернення кредиту.

У відповідності до п. 4.4. вищевказаного договору, сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк до 10 числа (включно) кожного наступного місяця, що слідує за місяцем їх нарахування.

Пунктом 1 додаткової угоди до кредитного договору № 14/1-1-111 від 09.07.2008 р. сторони погодили з 20.10.2008 р. встановити процентну ставку за користування всіма кредитами, виданими позичальнику за цим кредитним договором, у розмірі 23 % річних.

У своїй позовній заяві Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС»повідомило, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА СИСТЕМА»свої зобовязання за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р. належним чином не виконав, суму кредиту та нарахованих за користування кредитом процентів повністю та у встановлений даним договором строк не сплатив. На виконання умов вищезазначеного договору відповідачем було повернуто кредитні кошти частково, в розмірі 14718032, 00 грн., що підтверджується виписками з позичкових рахунків позичальника за період з 16.10.2009 р. до 15.08.2011 р., у звязку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 15.08.2011 р. становила 928105, 37 грн., з яких: 903168, 60 грн. - заборгованість за кредитом та 24936, 67 грн. - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитними коштами.

За таких обставин, Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС»у своїй позовній заяві просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА СИСТЕМА»про стягнення 903168, 60 грн. заборгованості за кредитом та 24936, 67 грн. заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитними коштами у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р.

У судовому засіданні 05.10.2011 р. представником позивача було надано суду заяву про збільшення позовних вимог, яка судом була прийнята, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 903168, 60 грн. заборгованості за кредитом та 29409, 98 грн. заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитними коштами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобовязання це зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА СИСТЕМА»свої зобовязання за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 42/ЮКЛ-09 від 15.10.2009 р. належним чином не виконало, суму кредиту та нарахованих за користування кредитними коштами процентів в повному обсязі та у встановлений договором строк не сплатило.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, враховуючи те, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 903168, 60 грн. заборгованості за кредитом та 29409, 98 грн. заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитними коштами, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС»визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА СИСТЕМА»(02098, проспект П. Тичини, буд. 16/2, квартира 7, м. Київ, ідентифікаційний код 36602160) на користь Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС»(04073, провулок Куренівський, буд. 19/5, м. Київ, ідентифікаційний код 35591059) 903168 (девятсот три тисячі сто шістдесят вісім) грн. 60 коп. заборгованості за овердрафтом, 29 409 (двадцять девять тисяч чотириста девять) грн. 98 коп. заборгованості за процентами за користування овердрафтом, 9 325 (девять тисяч триста двадцять пять) грн. 78 витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

10.10.2011 р.