Рішення № 18741024, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/38606.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС-Компанія»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 03/766 від 15.08.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 6 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС-Компанія»(відповідач) заборгованості в сумі - 20413,15 грн. з них основного боргу 19384,18 грн., 3% річних 239,07 грн. та втрат від інфляції 789,90грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором купівлі-продажу № 96/04.01.11 від 4 січня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 6.10.2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

4 січня 2011 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір купівлі-продажу № 96/04.01.11 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.2. якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію (товар) та здійснює оплату, згідно умов договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передавав товар, а Покупець приймав товар, що підтверджується видатковими накладними.

Загальна сума поставленого Продавцем товару Покупцю за видатковими накладними, за розрахунками позивача, становить 23033,31 грн.

Позивач вказує, що Покупець частково повернув товар на суму 3649,13 грн., а відтак, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 19384,18 грн., тобто 23033,31 грн. - 3649,13 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 25.01.2011р. направив відповідачу претензію про сплату боргу на суму 19384,18 грн. Факт отримання вимоги відповідачем 25.01.2011р. підтверджується відміткою про вручення на претензії (оригінал претензії міститься в матеріалах справи). Позивач стверджує, що суму заборгованості відповідач на його рахунок не провів, заборгованість за Договором не оплатив.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2011р. між сторонами був складний акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається, що заборгованість Покупця перед Постачальником за період з 1.01.11р. по 24.01.11р. становить 19384,18 грн. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що Продавець продає, а Покупець купує продукцію та здійснює оплату, згідно умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму - 23033,31 грн. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець отримав відповідний товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Судом встановлено, що Покупець частково повернув продукцію Продавцю на суму 3649,13 грн., що підтверджується видатковими накладними на повернення товару №№ ВП: 22658, 22659, 35323, 35348, 35351 та ВК-0003114 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 5.1. Договору Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість конкретної поставки товару, який замовлено Покупцем, не пізніше чим через десять днів від дати отримання товару, згідно накладної чи/або рахунку-фактури на товар, без врахування дня відпуску товару.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що Покупець, грошових коштів за поставлений йому Продавцем товар в установленому Договором порядку та в передбачений Договором строк в повному обсязі не оплатив.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011р. позивача було зобовязано надати суду довідку, що підтверджує несплату суми, заявленої до стягнення за поданим позовом на час розгляду справи та зобовязано сторін провести звірку взаєморозрахунків по договору купівлі-продажу № 96/04.01.11 від 4 січня 2011 року про що скласти відповідний акт.

Так, на виконання вимог ухвали господарського суду позивачем було представлено довідку № 031939 від 6.10.2011р., зі змісту якої вбачається, що станом на 6.10.2011 року заборгованість за Договором в розмірі 19384,18 грн. Покупцем на рахунок Продавця не проведена (копія довідки міститься в справі).

Окрім цього, на виконання вимог ухвали суду позивачем було надано до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається, що заборгованість Покупця перед Постачальником за період з 4.01.11р. по 28.09.11р. становить 19384,18 грн. Акт звірки підписаний обома сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача (оригінал акту міститься в матеріалах справи).

На виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.09.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, станом на жовтень 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі - 19384,18 грн. (сума наявної заборгованості за Договором за період з 4.01.11р. по 28.09.11р.).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають 3% річних в сумі 245,62 грн., що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

16153.4830.01.2011 - 02.08.20111853 %245.62

та за відповідний період втрати від інфляції в сумі 565,37 грн., з розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

30.01.2011 - 02.08.201116153.481.035565.3716718.85

При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок 3% річних та втрат від інфляції за заявлений до стягнення позивачем період у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 20195,17 грн. з них основного боргу - 19384,18 грн., 3% річних - 245,62 грн. та втрат від інфляції 565,37 грн.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог в сумі 435,73 грн. (202,09 грн. державного мита та 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС-Компанія»(ідентифікаційний код: 37001633, адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, р/р 26005301835968 в Філії ПАТ ПІБ м. Чернігова, МФО 353456, свідоцтво платника ПДВ 100274746, Інд. податковий № 370016326557), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія»(ідентифікаційний код: 24350064, адреса: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/1, р/р 260093012703 у АБ «Старокиївський банк», МФО 321477), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 19384,18 грн. (девятнадцять тисяч триста вісімдесят чотири гривні 18 копійок), 3% річних 245,62 грн. (двісті сорок пять гривень 62 копійки), втрат від інфляції 565,37 грн. (пятсот шістдесят пять гривень 37 копійок) та судові витрати в сумі 435,73 грн. (чотириста тридцять пять гривень 73 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 11.10.2011р.